45.Історичні умови формування кульутри нового часу

Специфічні особливості розглянутого періоду в розвитку Європи і її культури: становлення техногенної цивілізації, буржуазних суспільних відносин, становлення раціоналістичного мислення. Чіткої межі між епохою Відродження і Новим часом не існує відгомін ідеї Ренесансу в Європі відчувався дуже довго, у різних державах по-різному. Період Нового часу охоплює два різних за своїм соціально-політичним характером етапи: 1. Майже весь XVII століття - панування абсолютизму у Франції, Іспанії, буржуазна революція в Англії, наукова революція і формування нової картини світу і метафізичної системи у філософії. 2. Завершення стадії мануфактурного розвитку капіталізму, утвердження вільної конкуренції в економіці, лібералізму в політичному житті, відкрита боротьба з ізжівшімі себе феодальними порядками, боротьбою за подолання монополії католицької церкви, прагнення до вільнодумства та освіті.

46.Історичні умови формування середньовічної культури

Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був зумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії в результаті загальної кризи рабовласницького способу виробництва і пов'язаного з ним краху всієї античної культури. Становлення середньовічної культури відбувалося в результаті драматичного і суперечливого процесу зіткнення двох культур - античної і варварської, що супроводжувався, з одного боку, насильством, руйнуванням античних міст, втратою видатних досягнень античної культури (так, взяття Риму вандалами в 455 р. стало символом знищення культурних цінностей - "вандалізмом"), з іншого боку, - взаємодією і поступовим злиттям римської і варварської культур.   Культурна взаємодія між варварськими племенами і Римом існувало і до загибелі імперії. Після падіння Риму культурний вплив античності відбувалося у формі освоєння її спадщини (особливо сприяло цьому освоєння латині, що стала мовою загальноєвропейського спілкування і правових актів). Знання латини дозволило осмислити не тільки античне право, але й науку, філософію, мистецтво і т.д.  Таким чином, становлення середньовічної культури відбувалося в результаті взаємодії двох начал: культури варварських племен (німецьке початок) і античної культури (романське начало). Третім і найважливішим чинником, що визначив процес становлення європейської культури, стало християнство. Християнство стало не тільки її духовною основою, але і тим інтегруючим початком, який дозволяє говорити про західноєвропейській культурі як про єдину цілісної культури. Соціальною основою середньовічної культури були феодальні відносини

47. Історичні умови формування української етнічної спільності та її культури (хіv-хvі ст.)

1. Динамічне зростання феодального землеволодіння (у XIVст. – кілька десятків латифундій, у XVI ст. – крупними землевласниками були більше 100 магнатських родин, а також тисячі шляхтичів); 2. тиск феодалів на селянську общину, що виявлявся в привласненні общинних земель, закабаленні селян, обмеженні та ліквідації копних (общинних) судів тощо; 3. прогресуючий розвиток товаро-грошових відносин, зростання ринку сільсько-господарської продукції. Виникнення фільварків – багатогалузевих господарств, що базувались на постійній щотижневій панщині залежних селян, і були орієнтовані на товаро-грошові відносини; 4.поглиблення спеціалізації ремесла, становлення внутрішнього ринку (постійні ярмарки у Львові, Києві, Галичині, Луцьку та ін.); 5. виникнення фахових ремісничих об’єднань – цехів, виникнення перших зародків мануфактурного виробництва.; 6. у міста запроваджується Магдебурзьке право; 7. внаслідок формування суспільної структури права князівського прошарку були обмежені, а дрібної шляхти – розширені. Створення юридично оформленої системи прав шляхтичів: Литовські Статути; 8. важлива роль та особливе місце в українському суспільстві належали духівництву; 9. «Устава на волоки» 1577 встановила дводенну панщину в Литві, обмежила права селян щодо зміни проживання.