110. Українське бароко

Українське бароко — архітектурний стиль, який зародився та існував вУкраїніпротягомXVII—XVIIIвіків. Українське бароко могутньо і найбільше відбилося в церковній архітектурі, значно менше вгравюрііживописі. На сюжети стінописів впливала гравюра, а не навпаки.Архітектуравідігравала домінуючу роль і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах. Дещо менше було зразків в скульптурі, тісно пов'язаній з храмовим будівництвом і різьбленням вівтарів. Яскравим зразком скульптури бароко була творчістьПінзелята скульпторів його школи у Львові. На Лівобережній Україні своє почесне місце зайняла не скульптура, а різблені вівтарі (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар в церкві міста Глухів тощо). Українське бароко як архітектурний стиль, почав формуватися на Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два сильних джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектури добиманьєризму..Церкви Збереглися безліч зразків українського бароко, включаючи ансамбль Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Видубецького та Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві,Покровський собору Харкові, Церква св. Андрія у Києві,Троїцький соборуЧернігові, соборПолтавита ін. Найкращими зразками живопису бароко є церковні розписи в Троїцькому соборіКиєво-Печерської Лаври.

111. Феномен «маскульту»

Масовою культурою називається сукупність явищ культуру ХХ століття, а так само деякі особливості виробництва культурних цінностей у зазначену епоху. Вони розраховані на масове тиражування і споживання культурних цінностей. Масове виробництво при цьому розвивається за аналогією з поточно-конвеєрної індустрією. Масова культура міфологізує людську свідомість. Масова культура зумовлює відмову від раціонального початку у свідомості. Спочатку масова культура формувалася у сфері дозвілля і розваг. Її метою мало б бути зняття напруги і стресу у людини індустріального і постіндустріального суспільства. Але в міру розвитку масової культури її основним завданням стає стимулювання споживчої свідомості у реципієнтів (глядачів, слухачів, читачів), що в свою чергу формує особливий тип - пасивного не критичного сприйняття цієї культури у людини. Це створює особистість, яка легко піддається маніпулюванню. Сформована масою культурою свідомість різноманітне у своїх проявах. Воно відрізняється консервативністю інертністю, обмеженістю. Воно не може і не прагне охопити процеси у всій їх складності, взаємодії та розвитку. Масова культура більшою мірою орієнтується не на реалістичні образи, а на штучно створювані стереотипи. Масова культура в художній творчості виконує специфічні соціальні функції. Серед них головною є ілюзорно-компенсаторна: прилучення людини до світу ілюзорного досвіду і нездійсненних мрій, у поєднанні з відкритою або прихованою пропагандою панівного способу життя формує конформізм. У рамках масової культури створюються спрощені «версії життя», які зводять соціальне зло до психологічних або моральним чинникам. Існує ряд сфер або елементів культури, які відіграють визначальну роль у процесі розвитку культури, до них відносяться: релігія, мораль, наука і техніка, мистецтво та ін..