118. Цивілізаційно-інноваційним метод дослідження історії культури

Застосування цивілізаційного підходу до вивчення культур ускладнено, оскільки різні дослідники по-різному тлумачать саму дефініцію “цивілізація”. Не виявлено досліджень, де була б здійснена грунтовна спроба розмежування еволюційних концепцій розвитку культури та цивілізації. Найчастіше поняття “культура” і “цивілізація” вживаються як синоніми або як протилежний профанований негатив. Системи культурних специфічних особливостей, характерних для деяких соціальних груп, породжують субкультури. Сьогодні можна виділити: молодіжну, субкультури окремих фахових груп, міста і села, масову, елітарну та ін. Ці субкультури визначають стадійні, регіональні та національні типи культур. Самобутність окремих субкультур збагачує культурне життя всього суспільства. У сучасному соціумі передує масова культура, яка є породженням техногенних інформаційно-віртуальних тиражувань іманентно вторинної культури, попит на яку культивується і розповсюджується у сфері послуг у добу глобалізму.. Зародження глобальної цивілізації та поняття: “цивілізація – це континуум культур”також стосується цього періоду. Від кінця XIX до середини XX ст. мала місце третя цивілізаційно-інноваційна хвиля, пов'язана з перетворенням стилю мислення класичної науки і становленням нового, некласичного природознавства. У 80-х рр. ХХ ст. виникла всесвітня інформаційна мережа Інтернет, яка започаткувала єдине світове розподілене інформаційно-стільникове співтовариство, світову історію

119. Цивілізація

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Певним рівнем розвитку культури є поява цивілізації. Поняття «культура» часто інтерпретується як поняття «цивілізація». При цьому під цивілізацією розуміють або сукупність матеріальних та духовних здобутків суспільства в його історичному розвитку, або тільки матеріальну культуру. Багато учених визначають цивілізацію як «соціокультурну спільність», «цілісне конкретно-історичне утворення, яке відрізняється характером свого ставлення до світу природи і внутрішніми особливостями самобутньої культури». На сьогоднішній день поняття «цивілізації» інтерпретується в трьох варіантах: унітарному, стадіальному та локально-історичному. Унітарний - цивілізація розглядається в якості ідеалу прогресивного розвитку людства в цілому. Стадіальний – під цивілізацією розуміють певні особливі етапи цього розвитку; виділяють аграрну, індустріальну та постіндустріальну цивілізації; космогенну, технічну та антропогенну. Локально-історичний – цивілізаціями називають унікальні історичні утворення, обмежені певними просторово-часовими рамками. Слово «цивілізація» в перекладі з латинської означає «громадянський», «державний». В сучасній літературі термін використовується дуже широко, але насамперед він означає певний рівень суспільного розвитку, певну історичну добу розвитку культури.