7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
Трубопроводи, підготовленні до укладання на воду, розміщують, зазвичай, на березі на спеціальних спускових доріжках, які призначені для спускання трубопроводу з берега у підводну траншею або на поверхню води.
Використовують, в основному, наступні спускові доріжки:
1) Ґрунтові доріжки, що являють собою сплановану смугу ґрунту на одному з берегів водойми у створі переходу. Доріжку роблять прямолінійною у плані.
Профіль доріжки планують так, щоб він мав ухил в сторону водойми, або був, на крайній випадок, прямолінійний. Навіть невеликий зворотній ухил створює велике додаткове зусилля протягування. По ґрунтових доріжках можна протягувати тільки футеровані трубопроводи. Треба мати на увазі, що при піщаних ґрунтах, протягування здійснюється легше по сухій основі, а при глинистих – по сильно зволоженій.
2) Рельсові доріжки представляють собою вузьколійну доріжку, зазвичай прямолінійну у плані чи горизонтальну, або з незначним ухилом у сторону водойми по профілю.
Перед збиранням рельсової доріжки планують смугу гранту у створі переходу бульдозером.
Одним з основних елементів спуску є виведення вагонеток із під трубопроводу. Рекомендується наступний спосіб. В кінці переходу облаштовують приямок глибиною 2,0 : 2,5 м, у якій звалюють вагонетки. На другому кінці приямка трубопровід уже опирається на ґрунт ( рис. 7.4 ).
Рисунок 7.4 – Схема рельсової спускової доріжки
Із приямка вагонетку зразу ж витягують автокраном. Для швидкого виконання цієї операції на наступну вагонетку на спеціальну скобу натягують трос довжиною 4-5 м. З огонами на кінцях. Як тільки наступна вагонетка підходить до приямка, другий огон накидають на гак крана, і вагонетка, що звалилася у приямок, зразу ж витягується з нього. За допомогою другого троса до цього часу повинна бути підготовлена до витягування наступна вагонетка. По такій схемі можна витягувати з-під трубопроводу вагонетки без будь яких ускладнень. Схема рельсової спускової доріжки показана на рис. 7.4.
3) Водяна спускова доріжка являє собою траншею, розроблену на березі водойми у створі переходу, довжину і ширину якої назначають з таким розрахунком, щоб у неї можна було розмістити весь підготовлений до укладання трубопровід. Найкращі умови для облаштування такої доріжки – низький і рівний беріг. Чим менша висота берега над рівнем водойми, тим меншу глибину траншеї розробляють.
У практиці є випадки укладання трубопроводу по водяній доріжці, коли висота берега на 2-3 м вища за горизонт води у річці.
В цьому випадку берегову траншею розробляють на глибину 2-3 м, а у уріза води залишають ґрунтову перемичку. Траншею заповнюють водою і в неї опускають трубопровід, а біля перемички наперед створюють резерв гранту. Як тільки при протягуванні трубопровід прорізає перемичку, бульдозер, щоб зменшити втрати води із берегової траншеї, періодично засипає утворену у перемичці прорізь із резерву гранта. Одночасно насосом або мотоломною у траншею закачують воду з водойми.
4) Роликові або рольгангові доріжки являють собою ряд опор з роликами, віддаль між якими визначають в залежності від діаметра трубопроводу. Використання роликових доріжок з металевими роликами не допустимо, оскільки при цьому можливе пошкодження ізоляції.