- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
Для перевезення вантажів і людей будівельно-монтажні організації на трасі мають відповідні транспортні засоби. Перевезення труб і трубних секцій на рівнинних ділянках траси здійснюється переважно автомобільним транспортом. Для транспортування труб і секцій труб у труднодоступних гірських районах використовують тракторну тягу.
Транспортні машини, що використовуються на трасі для перевезення, можна розділити на наступні групи: транспортні автомобілі, спеціальні автомобілі та автопоїзди.
Звичайні транспортні автомобілі – це вантажні бортові автомобілі і автобуси, призначені для перевезення вантажів і людей.
До спеціальних автомобілів відносяться автокрани, бензовози, машини-лабораторії, польові авторемонтні майстерні.
Централізоване перевезення труб і трубних секцій може здійснюватися колонами автомобільних проїздів (трубовози, плітевози). При складних дорожніх умовах, труби і трубні секції перевозять транспортними поїздами.
Трубовізний автомобільний поїзд складається з автомобіля або автомобільного тягача (ведуча ланка).
Автомобільний причеп – це безмоторний (тобто такий, що немає власного двигуна) візок. Причеп, як відома ланка автопоїзда, буксирується автомобілем, або спеціальним тягачем автомобільного чи транспортного типу.
За способом розподілу вантажу в автопоїзді причепи поділяються на повні причепи, напівпричепи і причепи-розпуски (рис. 4.3).
Рисунок 4.3 – Причеп-розпуск
Причеп повний (причеп) має раму і кузов, не зв’язані безпосередньо з рамою і кузовом автомобіля-тягача. Буксують його за допомогою шарнірного дишла, що не передає на раму автомобіля-тягача вертикальних зусиль від вантажу і самого причепу. Причепи бувають чотирьох вісні, трьох вісні, двох вісні і одно вісні.
Напівпричіп являє собою екіпаж, що має позаду підтримуючу вісь або двовісну теліжку. З переді напівпричіп опирається на спеціальний опорно-сідловидний пристрій, що розташований на рамі автомобіля.
Причеп – розпуск являє собою одновісний або двовісний візок, рама якого жорстко з’єднана з дишлом. На рамі встановлений коник – поперечна балка зі стійками. Такий самий коник має вантажний автомобіль – тягач. Причеп – розпуск повинен мати колію, що співпадає з колією автомобіля, або тягача, що його буксирує.
Секції труб по закінченню збирання і зварювання вивозяться зі зварних баз на трасу до місця їх укладання плітевозами (рис. 4.4).
Рисунок 4.4 – Схема автопроїзду плітевоза
Навантаження секцій труб на плітевози здійснюється кранами-трубоукладачами різними прийомами. Розповсюджений наступний порядок операцій навантаження: від’єднують дишло причепу від гака тягача і приєднують тяговий (що страхує від розчеплення розпуску) линва. Потім подають тягач вперед до натягання линву. При цьому дишло причепа впирається в ґрунт і затримує переміщення причепа.
Трубоукладач захоплює секцію за допомогою універсального стропа і натягує підвищений її кінець до контакту з ложементом причепу-розпуску. При цій операції кут нахилу секції повинен становити 15°-20°. Потім пересувають секцію вперед до тих пір, коли передній її кінець не буде укладено на ложемент тягача в заданому положенні (рис. 4.5). Після цього зміщують універсальний строп на задній кінець труби і переміщують трубоукладач в сторону причепу-розпуску.
Рисунок 4.5 – Завантаження секцій на плітевоз
Після навантаження причеп – розпуск ставлять у транспортне положення, піднімаючи стропами дишло та скріплюють линвою дишло з секцією. Линву закріплюють у фіксаторі важільного типу.
Для секцій труб діаметром 1020 мм рекомендується дещо інший спосіб. Транспортування секцій довжиною 36 м виконують по одній або по дві за один рейс. При перевезенні однієї секції навантаження проводять так. Після натягу тягової линви, захоплену трубоукладачем секцію, як показано на рис. 4.6, укладають заднім кінцем на ложемент причепа. Кут нахилу секції при підніманні складає 15° 20°. Не змінюючи положення стропа, секцію боковим переміщенням укладають на ложемент тягача. Захват секції виконують на віддалі від краю, де l – довжина секції. Значення х подані в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Значення х
Значення х, м |
Зусилля на гаку трубоукладача, т |
Перекидаючий момент відносно поздовжньої осі трубоукладача, т∙м |
0 |
11,0 |
0 |
1,0 |
10,4 |
11,4 |
1,5 |
10,2 |
16,6 |
2,0 |
9,9 |
22,00 |
а – вихідне положення; б – причеп-розпуск переміщується лебідкою до автомобіля; в – причеп перейшов за центр тяжіння секції, яка наклонилась назад; г – розвантаження закінчується
Рисунок 4.6 – Механізоване само розвантаження секцій з автопоїзда
Розвантаження секцій виконують також кранами-трубоукладачами у зворотній послідовності. Секцію захоплюють стропом в місці, зміщеному від середини на віддаль х протилежну сторону (рис. 4.7) і при піднімають. При підніманні заднього кінця секції з ложемента причепу трубоукладача, повільно рухаючись, зміщує передній кінець секції з тягача і плавно опускає його вниз.
Основні параметри автомобільних і транспортних поїздів для перевезення труб і трубних секцій наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2 – Основні параметри автомобільних і тракторних
поїздів для перевезення труб і трубних секцій
№ автопоїзда
|
Назва авто-поїзда |
Склад автопоїзда |
Вантажопідйомність автопоїзда, т |
Загальна вага (з вантажем), т |
Питома потужність двигуна, л. с./т |
Відношення щепної ваги до загальної ваги, % |
||
марка тягача (автомобіля або трактора) |
марка причепа-розпуска |
по автомобільній дорозі з твердим покриттям |
по ґрунту |
|||||
1 |
Перевезеня труб |
ЗИЛ-150 |
1-Р-5 |
7,3 |
6,8 |
12,45 |
7,26 |
48,4 |
2 |
– |
ЗИЛ-164 |
1-АПР-5 |
7,3 |
6,8 |
13,15 |
8,00 |
49,5 |
3 |
Перевезеня труб або секцій |
ЗИЛ-151 |
1-Р-5 |
|
|
13,77 |
7,65 |
72,5 |
4 |
– |
ЗИЛ-157 |
1-ПР-5 |
7,0 |
5,0 |
13,73 |
7,95 |
73,0 |
5 |
Перевезеня секцій |
МАЗ-200 |
1-Р-8 |
14,5 |
12,5 |
32,00 |
4,80 |
46,0 |
6 |
– |
МАЗ-200 |
2-Р-8 |
14,5 |
12,5 |
22,97 |
4,80 |
46,0 |
7 |
– |
МАЗ-200 |
2-Р-10 |
14,5 |
12,5 |
22,97 |
4,80 |
46,0 |
8 |
– |
МАЗ-200 |
2-Р-15 |
14,5 |
12,5 |
22,97 |
4,80 |
46,0 |
Закінчення таблиці 4.2
№ автопоїзда
|
Назва авто-поїзда |
Склад автопоїзда |
Вантажопідйомність автопоїзда, т |
Загальна вага (з вантажем), т |
Питома потужність двигуна, л. с./т |
Відношення щепної ваги до загальної ваги, % |
|||
марка тягача (автомобіля або трактора) |
марка причепа-розпуска |
по автомобільній дорозі з твердим покриттям |
по ґрунту |
||||||
9 |
– |
МАЗ-501 |
2-Р-15 2-РТ-15 |
15,0 |
15,0 |
21,90 |
4,25 |
49,6
|
|
10 |
– |
МАЗ-502 |
2-Р-12 |
– |
12,5 |
|
|
|
|
11 |
– |
КрАЗ-214 |
2-Р-12 |
– |
18,0 |
|
|
|
|
Тракторні поїзди |
|||||||||
1 |
– |
Т-108 |
2-ТПС-15 |
– |
30,0 |
47,6 |
2,1 |
24,0 |
|
2 |
– |
Т-130 Т-108 |
Два гусеничних причепа |
– |
23,0 |
30,15 |
– |
– |
Перевезення на трасу бризолу, склотканини, полімерних стрічок і інших ізоляційних матеріалів, а також зварювальних матеріалів – електродів, флюсу, зварювального дроту і різних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій здійснюють переважно автомобільним транспортом (ГАЗ – 66, ЗІЛ – 130, ЗІЛ – 131), автомобільними самоскидами (ЗІЛ – 131В, МАЗ – 504 А, Урал – 377 с), а перебазування будівельних машин виконують на важковагових причепах (МАЗ – 516, МАЗ – 537 D з 4МЗАП – 5212 і Кр АЗ – 257, 255Б з 4МЗАП – 5208 ).
Робочих від жилих городків на об’єкти будівництва і назад перевозять в автобусах ПАЗ – 672, КАВЗ – 685 ) або на спеціально обладнаних вантажних кузовних автомобілях – всюдиходах. Вантажні автомобілі для перевезення людей обладнують: сидіннями, тентами над кузовом, відкидною драбиною, або скобою, трубу глушника виводять на 3-5 см за габарити кузова. Кількість людей, що перевозять на автомобілях не повинно перевищувати: для автомобілів вантажопідйомністю чол. (5 4); чол. (6 4); 5т і понад – 30 чол. (6 5).
Для обслуговування транспортом на об’єктах спорудження ізоляційно-укладальні колони, зварювальні бази і прорабства на переходах забезпечуються вантажними бортовими автомобілями типу ГАЗ – 52 – 03 на період прохідних доріг, і ГАЗ – 66 для трас з несприятливими дорожніми умовами.
Для перевезення ґрунту на трасі для підсипки дна траншеї, привантаження трубопроводу, облаштування насипів, а також для інших цілей використовують автосамоскиди різної вантажопідйомності в залежності від об’ємів земельних робіт.