0. 4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів

Для перевезення вантажів і людей будівельно-монтажні організації на трасі мають відповідні транспортні засоби. Перевезення труб і трубних секцій на рівнинних ділянках траси здійснюється переважно автомобільним транспортом. Для транспортування труб і секцій труб у труднодоступних гірських районах використовують тракторну тягу.

Транспортні машини, що використовуються на трасі для перевезення, можна розділити на наступні групи: транспортні автомобілі, спеціальні автомобілі та автопоїзди.

Звичайні транспортні автомобілі – це вантажні бортові автомобілі і автобуси, призначені для перевезення вантажів і людей.

До спеціальних автомобілів відносяться автокрани, бензовози, машини-лабораторії, польові авторемонтні майстерні.

Централізоване перевезення труб і трубних секцій може здійснюватися колонами автомобільних проїздів (трубовози, плітевози). При складних дорожніх умовах, труби і трубні секції перевозять транспортними поїздами.

Трубовізний автомобільний поїзд складається з автомобіля або автомобільного тягача (ведуча ланка).

Автомобільний причеп – це безмоторний (тобто такий, що немає власного двигуна) візок. Причеп, як відома ланка автопоїзда, буксирується автомобілем, або спеціальним тягачем автомобільного чи транспортного типу.

За способом розподілу вантажу в автопоїзді причепи поділяються на повні причепи, напівпричепи і причепи-розпуски (рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Причеп-розпуск

Причеп повний (причеп) має раму і кузов, не зв’язані безпосередньо з рамою і кузовом автомобіля-тягача. Буксують його за допомогою шарнірного дишла, що не передає на раму автомобіля-тягача вертикальних зусиль від вантажу і самого причепу. Причепи бувають чотирьох вісні, трьох вісні, двох вісні і одно вісні.

Напівпричіп являє собою екіпаж, що має позаду підтримуючу вісь або двовісну теліжку. З переді напівпричіп опирається на спеціальний опорно-сідловидний пристрій, що розташований на рамі автомобіля.

Причеп – розпуск являє собою одновісний або двовісний візок, рама якого жорстко з’єднана з дишлом. На рамі встановлений коник – поперечна балка зі стійками. Такий самий коник має вантажний автомобіль – тягач. Причеп – розпуск повинен мати колію, що співпадає з колією автомобіля, або тягача, що його буксирує.

Секції труб по закінченню збирання і зварювання вивозяться зі зварних баз на трасу до місця їх укладання плітевозами (рис. 4.4).

Рисунок 4.4 – Схема автопроїзду плітевоза

Навантаження секцій труб на плітевози здійснюється кранами-трубоукладачами різними прийомами. Розповсюджений наступний порядок операцій навантаження: від’єднують дишло причепу від гака тягача і приєднують тяговий (що страхує від розчеплення розпуску) линва. Потім подають тягач вперед до натягання линву. При цьому дишло причепа впирається в ґрунт і затримує переміщення причепа.

Трубоукладач захоплює секцію за допомогою універсального стропа і натягує підвищений її кінець до контакту з ложементом причепу-розпуску. При цій операції кут нахилу секції повинен становити 15°-20°. Потім пересувають секцію вперед до тих пір, коли передній її кінець не буде укладено на ложемент тягача в заданому положенні (рис. 4.5). Після цього зміщують універсальний строп на задній кінець труби і переміщують трубоукладач в сторону причепу-розпуску.

Рисунок 4.5 – Завантаження секцій на плітевоз

Після навантаження причеп – розпуск ставлять у транспортне положення, піднімаючи стропами дишло та скріплюють линвою дишло з секцією. Линву закріплюють у фіксаторі важільного типу.

Для секцій труб діаметром 1020 мм рекомендується дещо інший спосіб. Транспортування секцій довжиною 36 м виконують по одній або по дві за один рейс. При перевезенні однієї секції навантаження проводять так. Після натягу тягової линви, захоплену трубоукладачем секцію, як показано на рис. 4.6, укладають заднім кінцем на ложемент причепа. Кут нахилу секції при підніманні складає 15° 20°. Не змінюючи положення стропа, секцію боковим переміщенням укладають на ложемент тягача. Захват секції виконують на віддалі від краю, де l – довжина секції. Значення х подані в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Значення х

Значення х, м	Зусилля на гаку трубоукладача, т	Перекидаючий момент відносно поздовжньої осі трубоукладача, т∙м
0	11,0	0
1,0	10,4	11,4
1,5	10,2	16,6
2,0	9,9	22,00

а – вихідне положення; б – причеп-розпуск переміщується лебідкою до автомобіля; в – причеп перейшов за центр тяжіння секції, яка наклонилась назад; г – розвантаження закінчується

Рисунок 4.6 – Механізоване само розвантаження секцій з автопоїзда

Розвантаження секцій виконують також кранами-трубоукладачами у зворотній послідовності. Секцію захоплюють стропом в місці, зміщеному від середини на віддаль х протилежну сторону (рис. 4.7) і при піднімають. При підніманні заднього кінця секції з ложемента причепу трубоукладача, повільно рухаючись, зміщує передній кінець секції з тягача і плавно опускає його вниз.

Основні параметри автомобільних і транспортних поїздів для перевезення труб і трубних секцій наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Основні параметри автомобільних і тракторних

поїздів для перевезення труб і трубних секцій

№ автопоїзда	Назва авто-поїзда	Склад автопоїзда		Вантажопідйомність автопоїзда, т		Загальна вага (з вантажем), т	Питома потужність двигуна, л. с./т	Відношення щепної ваги до загальної ваги, %
		марка тягача (автомобіля або трактора)	марка причепа-розпуска	по автомобільній дорозі з твердим покриттям	по ґрунту
1	Перевезеня труб	ЗИЛ-150	1-Р-5	7,3	6,8	12,45	7,26	48,4
2	–	ЗИЛ-164	1-АПР-5	7,3	6,8	13,15	8,00	49,5
3	Перевезеня труб або секцій	ЗИЛ-151	1-Р-5			13,77	7,65	72,5
4	–	ЗИЛ-157	1-ПР-5	7,0	5,0	13,73	7,95	73,0
5	Перевезеня секцій	МАЗ-200	1-Р-8	14,5	12,5	32,00	4,80	46,0
6	–	МАЗ-200	2-Р-8	14,5	12,5	22,97	4,80	46,0
7	–	МАЗ-200	2-Р-10	14,5	12,5	22,97	4,80	46,0
8	–	МАЗ-200	2-Р-15	14,5	12,5	22,97	4,80	46,0

Закінчення таблиці 4.2

№ автопоїзда	Назва авто-поїзда	Склад автопоїзда			Вантажопідйомність автопоїзда, т		Загальна вага (з вантажем), т	Питома потужність двигуна, л. с./т	Відношення щепної ваги до загальної ваги, %
		марка тягача (автомобіля або трактора)		марка причепа-розпуска	по автомобільній дорозі з твердим покриттям	по ґрунту
9	–	МАЗ-501	2-Р-15 2-РТ-15		15,0	15,0	21,90	4,25	49,6
10	–	МАЗ-502	2-Р-12		–	12,5
11	–	КрАЗ-214	2-Р-12		–	18,0
Тракторні поїзди
1	–	Т-108	2-ТПС-15		–	30,0	47,6	2,1	24,0
2	–	Т-130 Т-108	Два гусеничних причепа		–	23,0	30,15	–	–

Перевезення на трасу бризолу, склотканини, полімерних стрічок і інших ізоляційних матеріалів, а також зварювальних матеріалів – електродів, флюсу, зварювального дроту і різних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій здійснюють переважно автомобільним транспортом (ГАЗ – 66, ЗІЛ – 130, ЗІЛ – 131), автомобільними самоскидами (ЗІЛ – 131В, МАЗ – 504 А, Урал – 377 с), а перебазування будівельних машин виконують на важковагових причепах (МАЗ – 516, МАЗ – 537 D з 4МЗАП – 5212 і Кр АЗ – 257, 255Б з 4МЗАП – 5208 ).

Робочих від жилих городків на об’єкти будівництва і назад перевозять в автобусах ПАЗ – 672, КАВЗ – 685 ) або на спеціально обладнаних вантажних кузовних автомобілях – всюдиходах. Вантажні автомобілі для перевезення людей обладнують: сидіннями, тентами над кузовом, відкидною драбиною, або скобою, трубу глушника виводять на 3-5 см за габарити кузова. Кількість людей, що перевозять на автомобілях не повинно перевищувати: для автомобілів вантажопідйомністю чол. (5 4); чол. (6 4); 5т і понад – 30 чол. (6 5).

Для обслуговування транспортом на об’єктах спорудження ізоляційно-укладальні колони, зварювальні бази і прорабства на переходах забезпечуються вантажними бортовими автомобілями типу ГАЗ – 52 – 03 на період прохідних доріг, і ГАЗ – 66 для трас з несприятливими дорожніми умовами.

Для перевезення ґрунту на трасі для підсипки дна траншеї, привантаження трубопроводу, облаштування насипів, а також для інших цілей використовують автосамоскиди різної вантажопідйомності в залежності від об’ємів земельних робіт.