Контрольні запитання

1. Що таке будівельна смуга?

2. В залежності від чого призначається ширина будівельної смуги.

3. Чим регламентується ширина будівельної смуги під будівництво трубопроводів.

4. Яка ширина смуги відводу земель для будівництва трубопроводу до 426 мм включно на землях несільськогосподарського призначення?

5. Яка ширина смуги відводу земель для будівництва трубопроводу діаметром більше 720 мм до 1020 мм включно несільського господарського користування?

6. Яка ширина смуги відводу земель для будівництва трубопроводу діаметром більше 1220 мм до 1420 мм включно на землях сільськогосподарського користування?

7. Хто проводить погодження відводу земель з усіма зацікавленими організаціями.

8. За допомогою яких знаків проводиться закріплення траси трубопроводу на місцевості.

9. Де розміщають знаки закріплення траси трубопроводу на місцевості.

10. На якій віддалі виставляють на прямих ділянках траси добре видимі знаки розбивки робіт.

11. Коли можна приступати до вирубування лісу на землях державного фонду.

12. На якій ширині смуги відводу корчують пні.

13. В залежності від чого розраховується величина заряду при корчуванні пнів вибухом.

4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів

Для спорудження трубопроводів на трасу поставляють і розвозять по ній труби, секції труб, сталеву перекривальну арматуру (крани, засуви), залізобетонні крупно-габаритні вироби, ізоляційні матеріали, монтажне обладнання, механізми та інші спеціальні вантажі. Основний об’єм перевезень при спорудженні труб складають труби і секції трубопроводів.

До окремих пунктів траси вантажі поставляють залізничним, водним і автомобільним транспортом. Труби, секції труб та інші крупно-габаритні і довгомірні вантажі розвозять вздовж траси спеціальним автотранспортом.

4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи

При спорудженні магістральних трубопроводів велике значення має правильний вибір схеми транспортування вантажів від місця розвантаження до місця призначення на трасі.

Організація перевезення вантажів залежить від характеру перевезень і відділі їздки. Схема руху вибирається так, щоб продуктивність була найбільшою, а собівартість найменшою.

Маршрутом називається шлях руху автомобілів, або автомобільних поїздів при перевезеннях.

Найбільш розповсюджені маршрути: маятниковий (рис. 4.1, а) і кільцевий (рис. 4.1, б). Інколи також розрізняють радіальні і питлеві маршрути, які можуть бути подані як часткові випадки перелічених.

а – маятникові маршрут (А_, В – пункти призначення); б – кільцеві маршрут (А_, В, С, D, E – пункти призначення); в – маршрути перевезення секцій труб з бази на трасу (А – зварювальна база; b, с, d, . . . і – рейси); г – схема визначення плеча роботи маятникового маршруту на трасі (С₁, С₂ – залізно дорожні станції або пункти розвантаження)

Рисунок 4.1 – Маршрути перевезення вантажів

Маятниковий маршрут являє собою неодноразовий рух автомобілів або автопоїздів по одному напрямку від місця завантаження до місця розвантаження. У зворотному напрямку транспортні засоби можуть рухатися з вантажем або без нього. В останньому випадку коефіцієнт використання транспортного засобу складає 0,5.

Кільцевий маршрут – рух транспортного засобу в одному напрямку по замкнутій лінії, на якій розташовані пункти навантаження і розвантаження.

Довжина маршруту – це шлях, який проходить автомобіль або автопоїзду від початкового до кінцевого циклу. Вона дорівнює:

• для маятникового маршруту (рис. 4.1, а)

;

• для кільцевого маршруту (рис. 4.1, б)

Час обороту – закінчений цикл руху по всьому маршруту з поверненням транспорту в пункт руху.

Час обороту розраховують:

• для маятникового маршруту

. (4.1)

• для кільцевого маршруту

, (4.2)

– експлуатаційна швидкість; І – час між проїздом автомобілів, що рухаються один за одним в одному напрямку в один і той самий пункт

, (4.3)

де – число автомобілів або автопоїздів на маршруті.

Досвід спорудження трубопроводів показує, що найбільше розповсюдження має маятниковий маршрут. Маятникові маршрути можуть мати наступні різновидності: 1) рух між двома кінцевими пунктами в однакових дорожніх умовах з вантажем в прямому напряму і без вантажу у зворотному; 2) рух від залізничної станції до траси і дальше по трасі до зварювальної бази, або до іншого пункту розвантаження; 3) рух від постійного пункту навантаження (бази) з розвантаженням вантажів послідовно по трасі (довжина маршруту для кожного рейсу буде мати нове значення).

Час обороту автомобіля або автопоїзда на будь якому маятниковому маршруті рівний

,

де t_н – час навантаження; t_р – час розвантаження; – технічна швидкість, що не враховує час на зупинки в дорозі, за виключенням затримок за умови дороги (зупинки біля світлофорів, шлагбаумів і т.п.); n – кількість їздок з вантажем за оборот (як правило n=1), тобто в зворотному напрямку автомобіль їде пустим.