0. 4.2 Визначення необхідної кількості транспортних

засобів

При виборі пунктів доставки основних матеріалів (труб), бітумної мастики, бітуму, полімерної стрічки необхідно керуватися наступним: залізничні станції або пристані повинні знаходитися на мінімальній відстані від траси трубопроводу; на станції повинні бути тупікові колії; на річкових пристанях, або в морських портах повинні бути площадки для складування матеріалів; усі розвантажувальні і складські площадки повинні мати під’їзні автодороги.

Вибравши пункти поступлення матеріалів, встановлюють границі ділянок траси, які будуть обслуговуватися визначеними пунктами.

Для визначення границь ділянок траси можна користуватись двома методами – аналітичним або граничним. Використовуючи ці методи, знаходять мінімальну середню дальність возки матеріалів. Вихідними даними для обох методів є віддаль від пунктів поступлення матеріалів до траси за прийнятою схемою доріг, а також віддаль між точками виходу цих доріг на трасу по її довжині. При визначенні аналітичним методом найкоротшої віддалі від пунктів поступлення A, В, С і D труб і матеріалів до траси трубопроводу, розглянемо схему (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Схема ділянок траси, які обслуговуються пунктами поступлення матеріалів

Ці віддалі відповідають відрізкам a, в, с і d. Віддалі по трасі між точками виходу на неї доріг від пунктів A, В, С і D відповідають значенням L₁, L₂, L_3.

a, в, с і d можна визначити в натурі по спідометру автомашини, або по картах (масштаб 1:25000 або 1:50000), а потім по схемі відкласти на перпендикулярах, поставлених із точок виходу доріг на трасу A^/, В^/, С^/ і D^/ в масштабі, що дорівнює масштабу траси.

Границі ділянок обслуговування визначають для кожного із двох суміжних пунктів . Для ділянки траси трубопроводу A^/ – В^/ раціональна границя обслуговування А^// визначається за формулою

. (4.5)

Аналогічно визначають границі ділянок обслуговування послідовно по всій трасі.

Графічний метод визначення раціональних границь ділянок обслуговування траси полягає у знаходженні точок перетину прямих АЕ і ВЕ, ВF і CF і т.д., які проходять через точки А, В, С і D під кутом 45° до осі трубопроводу. Проекції точок перетину вказаних прямих на горизонтальну лінію, що відповідає трасі трубопроводу (A^/ – D^/), дають границі A^/, В^/, С^/ і D^/.

При виборі раціональної транспортної схеми визначають середньозважену дальність возки труб і матеріалів, яка є часткою від ділення суми лінійних моментів возки на загальну довжину траси.

, (4.6)

де – середньозважена дальність возки, км; – ­– лінійні моменти возки; – сума лінійних моментів возки, км²; – загальна (проектна) довжина траси трубопроводу, км.

, (4.7)

. (4.8)

Потреба у транспортних засобах визначається окремо для перевезення вантажів від пункту їх поступлення до місць базування виробничих підрозділів та внутрішніх перевезень, тобто перевезень від трубозварювальних баз і баз по приготуванню бітумної мастики до місць виконання робіт. Кількість транспортних засобів розраховується за формулою:

, (4.9)

де – необхідна кількість транспортних одиниць, шт; – об’єм вантажоперевезень, т; – коефіцієнт нерівномірності подачі транспорту ( ); – тривалість вантажоперевезень, доби; – середня виробка транспортної одиниці, т. км/д; –коефіцієнт нерівномірності використання транспорту за часом ( ).

Час одного повного рейсу (туди і назад) можна визначити за формулою:

, (4.10)

де – довжина шляху завантаженого трубовоза від місця розвантаження; – довжина холостого пробігу; і – середня швидкість завантаженого і порожнього трубовоза, відповідно; і – час навантаження і розвантаження, відповідно; – коефіцієнт простого, рівний .

Якщо на добу транспортні роботи виконуються годин, то число рейсів, що може зробити один трубовоз, буде дорівнювати:

, (4.11)

а загальне число рейсів, необхідних для перевезення середнього числа труб, що поступало за добу буде

, (4.12)

де – середнє число труб, що поступають за добу на залізничну станцію; – число труб, що перевозить трубовоз за один рейс.

Тоді число трубопроводів, необхідних для вивезення всіх труб що поступають, буде

. (4.13)

У загальному вигляді необхідне число транспортних засобів для обслуговування спорудження трубопроводу визначають за формулою

, (4.14)

де – середньозважена дальність возки; – загальне число труб, необхідних для спорудження трубопроводу; ­– швидкість руху завантаженого транспортного засобу; ­– швидкість руху розвантаженого транспортного засобу; і – час навантаження та розвантаження транспортного засобу, відповідно; – вантажопідйомність транспортного засобу; – коефіцієнт використання робочого часу ( – літо; – зима); –загальний час роботи транспортних засобів ( робочих днів); – час роботи машин на добу, =12 год.