3.2. Термінологічний словник

Абсолютизм - необмежена мо­нархія, форма державного правління, за якої політична влада повніс­тю належить одній особі - монархові та для якої характерний найви­щий ступінь централізації державної влади.

Автономія - форма самоуправління частини території унітарної, а іноді й федеративної держави, наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення в ме­жах, установлених центральною владою. Населення автономної оди­ниці часто користується ширшими правами, ніж населення адмініст­ративно-територіальних одиниць.

Буржуазія – частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю.

Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження, видане 20 липня 1863 р. міністром внутрішніх справ Росії П.Валуєвим, згідно з яким заборонялося друкувати науково-популярну й релігійну літературу (крім наукових і художніх творів) українською мовою.

Головна Руська Рада – орган громадського самоуправління українців, створений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху у Східній Галичині.

Громади - напівлегальні організації української інтелігенції і соціально-політичного спрямування, що діяли у другій половині XIX ст. Виникли в умовах пожвавлення національного руху як вияв прагнень інтелектуальної еліти. Не мали усталених програм і не були чіткими організаційними структурами, а лише репрезентували найбільш активну національне свідому інтелігенцію та студентство. У зв'язку з громадівським рухом з'явився термін "українофіли" - спочатку у правлячих колах і з певним негативним відтінком. Згодом і самі діячі культурно-національного руху, яких цікавили проблеми української історії, куль­тури, мови, літератури, етнографії, називали себе українофілами.

Громадська думка - відображення ставлення народу або окре­мих спільнот до влади, її діяльності, політики.

Декабристи – учасники повстання в Санки-Петербурзі 14 грудня 1825 р. та в Україні, а також члени причетних до цього антиурядових гуртків.

Державна символіка – зовнішня атрибутики країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор.

Емський указ – таємний законодавчий документ про повну заборону українського письменства, виданий 18 травня 1876 р. Олександром ІІ.

Заколот - таємна змова вузького кола осіб з метою здійснити збройне повалення існуючої влади або примусити її прийняти потріб­не рішення.

Земства - органи місцевого (земського) самоврядування, ство­рені, згідно з земською реформою 1864 р., у більшості губерній Євро­пейської Росії, в т. ч. України. Юридично вони були загальностановими виборними органами з розпорядчими (земські зібрання) та вико­навчими (земські управи) функціями. Займалися питаннями місцево­го господарства, медицини, народної освіти, місцевого зв'язку, стра­хування, статистики. Скасовані у 1918  р.

Імперія - велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих централь­ній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної систе­ми політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв'язків. І. виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави.

Консерватизм - полі­тична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Кріпосне право – система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній.

Малоросійство - комплекс провінціалізму серед частини громадянства України, зумовлений її довгим перебуванням у складі Російської імперії. Виявляється у байдужому ставленні до українських національно-державницьких традицій і прагнень, часто в активній підтри­мці російської культури, великодержавної політики.

Масонство – альтернативний до державних структур і державної ідеології громадський рух. В Україні першу масонську ложу було засновано у Вишневці в 1742 р.

Монархія - форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена в руках однієї особи - глави держави - спадкоємного монарха.

Москвофільство (русофільство) – суспільно-політична течія в Галичині на Буковині та Закарпатті у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., що ставила метою приєднання Західної України до Росії. Ґрунтувалася на концепції слов’янофільства.

Народовці – діячі культурницького, згодом політичного руху, що виник на початку 1860-х років серед української інтелігенції в Галичині на противагу рухові москвофілів. Народовці сповідували традиції національного відродження в дусі демократизму , пропагували живу народну мову в літературі та школі, займалися видавничою діяльністю.

Національно-визвольний рух - боротьба народів, спрямована на ліквідацію іноземного панування, іноземного гноблення і завою­вання національної незалежності, реалізацію нацією її права на само­визначення, створення національної держави. Боротьба українського народу з іноземними поневолювачами велась під прапорами націо­нального захисту і відтворення самобутності, свободи і народовладдя.

Нація - політичнo, державнo організований народ.

Панславізм - культурна і політична течія слов'янських народів, в основі якої уявлення про етнічну та мовну спорідненість слов'ян, необхідність їх політичного об'єднання.

Політична партія - організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу, класу, класів, соціальної верстви, верств, намагається реалізувати їх завдяки здобуттю державної влади або уча­сті в ній.

Політична реакція - прагнення зберегти і закріпити віджилий соціально-політичний лад та політичні порядки.

Промислова революція або промисловий переворот – система економічних і соціально-політичних змін, в яких знайшов вираження перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до великої машинної індустрії.

"Просвіти" – самодіяльні національно-культурні, економічні та освітні українські товариства, які існували як у Східній, так і в Західній Україні у 1868-1939 рр.

Радикал - прихиль­ник крайніх, рішучих дій, поглядів.

Рекрутчина – система комплектування регулярної армії і військово-морського флоту в російській імперії у ХVІІІ – ХІХ ст. Запроваджена в 1705 р. указом Петра І. В 1874 р. замінена загальною військовою повинністю.

Соціалізм - вчення і теорії, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власнос­ті, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості.

Українофільство – течія серед інтелігенції українських земель, що входили до складу Чехословаччини, які проповідували пріоритет і абсолютизація національних цінностей і характеристик українського народу.

Унітарна дер­жава - єдина держава, поділена на адміністративно-територіальні чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної само­стійності, статусу державного утворення.

Федерація - союзна держава, до складу якої входять державні утворення - суб'єкти федерації.

Хлопомани – кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху другої половини ХІХ ст. Хлопоманство зароджувалося як рух за розвиток української мови. Сам термін означає бажання зблизитися з простим людом – холопами. Хлопомани розмовляли виключно українською мовою, носили національний одяг, улаштовували маніфестації на честь Т. Шевченка.

Капіталізм – суспільно-економічна формація, основою якої є приватна власність на засоби виробництва та використання найманої праці.