- •2 Передремонтне технічне діагностування і
- •7. Способи компенсації зношеного
- •8. Проектування технологічних процесів
- •9. Безрозбірне відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •1. Теоретичні основи ремонту
- •1.1. Загальні поняття надійності
- •1.2. Показники надійності
- •1.3. Види тертя та змащення
- •1.4. Основи теорії про зношування спряжень і з’єднань
- •1.5. Придатність автомобілів і їх елементів
- •1.6. Допустимі і граничні зношування деталей і спряжень
- •1.7. Несправності деталей і агрегатів
- •1.8. Втрата працездатності автомобілів через порушення
- •1.9. Вплив конструктивних і експлуатаційно-технологічних
- •1.10. Класифікація відмов автомобілів
- •2. Передремонтне технічне
- •2.1. Основні поняття та методи діагностування
- •2.2. Діагностування двигуна і його складових частин
- •2.2.1. Діагностування кривошипно-шатунного
- •2.2.2. Діагностування систем мащення і охолодження
- •2.2.3. Діагностування систем живлення
- •2.2.3.1. Система живлення дизеля
- •2.2.3.2. Система живлення карбюраторного двигуна
- •2.3. Діагностування трансмісії
- •2.3.1. Діагностування зчеплення
- •2.3.2. Перевірка загального стану коробок передач, задніх
- •2.4. Діагностування ходової частини
- •2.5. Діагностування рульового керування і гальм
- •2.6. Діагностування гідравлічних систем
- •2.7. Діагностування електрообладнання
- •3. Технологічні процеси ремонту
- •3.1. Поняття і єдина система технічної документації
- •3.2. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт і їх
- •3.2.1. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт та
- •3.2.2. Зовнішнє очищення і миття автомобіля
- •3.3. Особливості технології розбирання
- •3.3.1. Загальна послідовність розбирання автомобіля
- •3.3.2. Особливості розбирання типових сполучень
- •3.4. Технологія очищення й миття складальних одиниць і
- •3.4.1. Фізико-хімічні основи видалення технологічних
- •3.4.2. Сучасні технічні миючі засоби
- •3.4.3. Технологічні способи видалення забруднень
- •3.5. Дефектація спряжень і деталей та їх комплектування
- •3.5.1. Загальні відомості
- •3.5.2. Основні способи дефектації деталей
- •3.5.3. Особливості дефектації типових деталей
- •3.5.4. Технологія комплектування спряжень і вузлів
- •4. Технологія складання
- •4.1. Призначення складання. Класифікація з’єднань
- •4.2. Точність виконання складальних операцій
- •4.3. Технологічні методи складання
- •4.4. Організаційно-технологічні характеристики
- •4.5. Особливості складання типових спряжень і з’єднань
- •4.5.1. Складання вузлів з підшипниками ковзання і кочення
- •4.5.2. Складання шліцьових, конусних і шпонкових з’єднань
- •4.5.3. Складання нарізних і нерухомих нероз’ємних з’єднань
- •4.5.4. Складання зубчатих і черв’ячних передач
- •4.5.5. Встановлення ущільнення
- •4.6. Усунення неврівноваженості деталей і вузлів
- •4.7. Особливості загального складання автомобіля
- •5. Обкатка, випробування і
- •5.1. Загальні відомості про технологію обкатки
- •5.2. Випробування і регулювання автомобіля
- •5.3. Короткі відомості про лакофарбові матеріали
- •5.4. Технологічні методи нанесення лакофарбових покриттів
- •5.5. Технологічний процес фарбування автомобіля
- •6. Методи і способи ремонту
- •6.1. Мета і способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2. Механічні і слюсарно-механічні способи відновлення
- •6.2.1. Механічні способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2.2. Слюсарно-механічні способи відновлення деталей
- •6.3. Електроіскрова обробка і нарощування деталей
- •6.3.2. Відновлення деталей електролітичними і хімічними
- •6.4. Ручне зварювання і наплавлення
- •6.4.1. Загальні відомості
- •6.4.2. Ручне дугове зварювання і наплавлення деталей
- •6.4.3. Газове зварювання і наплавлення
- •6.4.4. Особливості зварювання та наплавлення чавунних і
- •6.5. Відновлення деталей паянням
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5.2. Класифікація і характеристика припоїв
- •6.5.3. Характеристика флюсів
- •6.6. Способи відновлення деталей полімерними матеріалами
- •6.7. Відновлення деталей пластичним деформуванням
- •6.7.1. Загальні відомості
- •6.7.2. Технологічні прийоми відновлення деталей
- •6.7.3. Особливості зміцнення деталей пластичним
- •7. Способи компенсації зношеного
- •7.1. Наплавлення металу під шаром флюсу
- •7.2. Вібродугове наплавлення
- •7.3. Наплавлення у середовищі захисних газів
- •7.4. Наплавлення у середовищі водяної пари
- •7.5. Відновлення деталей металізацією
- •7.5.1. Сутність процесу металізації
- •7.5.2. Характеристика різних видів металізації
- •7.5.3. Технологічний процес металізації
- •7.5.4. Шляхи поліпшення фізико-механічних і
- •7.6. Електрошлакове наплавлення
- •7.7. Контактне наварювання
- •7.8. Наплавлення порошковим дротом і стрічкою
- •7.9. Плазмове зварювання і наплавлення
- •7.10. Газополумневе наплавлення
- •7.11. Електроімпульсне наплавлення
- •7.12. Індукційне наплавлення
- •7.13. Електроферомагнітне наплавлення
- •7.14. Магнітно-імпульсне припікання
- •8. Проектування технологічних
- •8.1. Основи проектування технологічних процесів
- •8.1.1. Класифікація видів технологічних процесів
- •8.1.2. Вихідні дані для розробки технологічних процесів
- •8.1.3. Методика і послідовність проектування технологічних
- •8.1.4. Основні етапи розробки технологічних процесів
- •8.2. Організація проектування технологічних процесів
- •8.2.1. Вибір способів і технологічних процесів відновлення
- •8.2.2. Розробка технологічних операцій
- •8.2.3. Вибір технологічного устаткування
- •8.2.4. Вибір технологічного оснащення
- •8.3. Нормативно-технічна, конструкторська і технологічна
- •8.4. Аналіз можливості і доцільності відновлення деталей та
- •9. Безрозбірне відновлення
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Реметалізанти (металоплакуючі композиції)
- •9.3 Препарати, що вміщують полімер
- •5.4. Геомодифікатори
- •9.5. Кондиціонери (рекондиціонери) поверхні
- •9.6. Шаруваті добавки
- •9.7. Особливості проведення безрозбірного відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •10.1. Загальні вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії
- •10.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних і
- •10.2.7. Загальні вимоги техніки безпеки при роботі на
- •10.2.10. При виконанні ковальських і термічних робіт
- •10.2.12. Заходи безпеки при відновленні деталей
- •10.2.14. При обслуговуванні акумуляторних батарей
- •10.2.16. При виконанні вантажно-підйомних робіт
- •10.3 Електробезпека при виконанні ремонтних робіт
- •10.4. Пожежна безпека
- •10.5. Медична допомога
- •10.6. Захист навколишнього середовища
9.3 Препарати, що вміщують полімер
Групу товарів, так званої «підкапотної автохімії», що
містять у своєму складі політетрафторетилен («тефлон»),
перфторполіефір карбонової кислоти («епілам»), фторопласт-4,
перфторпропиленоксид, силікон і деякі ін., можна назвати
препаратами з вмістом полімеру.
Наприкінці п'ятдесятих років минулого століття X.В.Гер-
мансом і Т.Ф.Іганом було відкрите явище утворення органічних
відкладень (забруднень) на релейних контактах телефонного й
телеграфного зв'язку. На підставі спеціальних високоточних
експериментів ними було встановлено, що відкладення в зоні
контакту утворюються внаслідок хімічних перетворень парів
органічних речовин, які виділяються деякими ізоляційними
матеріалами. У всіх випадках відкладення, що утворилися,
знижували коефіцієнт тертя в контактній парі. Тому ці з'єднання
вони запропонували називати «полімерами тертя» (frictional
polymers).
Наприкінці минулого століття за кордоном одержала
популярність і мала досить тривале й широке застосування
спеціальна рідина SLIK-50, розроблена Нейлом Греттоном і яка
323
Продовження табл. 9.2 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Renom Engine, Renom Transmision |
ТОВ НПФ "Лабораторія триботехнології" , Росія, Зеленоград |
Відновлення компресії у двигуні, а також працездатності деталей трансмисії без їх розбирання, підвищення якості та скорочення тривалості припрацювання, зниження витрат на зміст оброблених агрегатів |
Повністю маслорозчинний комплекс пластичних металів, не затримується фільтруючими пристроями та не випадає в осад |
В.А. Павлюк-Мороз
вироблялася у Великобританії. У цей час вийшла більш сучасна
розробка – SLIDER 2000 PTFE. Як зазначено в рекламних
проспектах фірми-виробника, вона дозволяє істотно підвищити
надійність оброблених вузлів і агрегатів і може застосовуватися
як добавка до масел двигунів, верстатів і т.д., а також вводитися
у впускний колектор ДВС у вигляді аерозолів.
Однак, діставши права на SLIK 50, фірма Shell знову
випустила на ринок автохімії серію препаратів під даною
торговельною маркою, які були продемонстровані на МIMS-
2004 (Московській
міжнародній
автомобільній
виставці
«Мотор-Шоу»).
Зараз найпоширеніші препарати цієї групи на основі
політетрафторетилена (ПТФЭ). Застосування ПТФЭ (РТFE)
обумовлене тим, що він занесений у Книгу рекордів Гінеса, як
самий слизький матеріал у світі. Розроблювачем, власником
зареєстрованої торговельної марки «Teflon» і одним з перших
виробників тефлонових препаратів для автохімії (DLX-600 і ін.)
є американська фірма «DuPont de Neumours & Соmpany»
(Дюпон), але вона нині припинила випуск препаратів цього
класу.
За рекламним даними виготовлювачів, у процесі обробки
ПТФЭ покриває поверхні тертя деталей, що заміняє тертя
металу по металу тертям полімера по полімеру. Наведені в
рекламних проспектах (SLIDER 2000 PTEF treatment team
(Великобританія), Аспект-Модифікатора й «Супер Форуму»
(Росія), NU-POWER і Antifriction PTFE (США) і ін. дані
вказують на значне збільшення термінів служби обробленої
полімерами техніки, зниження витрати палива й мастильних
матеріалів на інші позитивні фактори.
Однак, незважаючи на представлені позитивні результати
випробувань препаратів – відновлювачів на основі ПТФЭ, є
цілий комплекс серйозних проблем з їхнім застосуванням. Так,
триботехнічні
дослідження
й
тривалі
експлуатаційні
випробування препарату «SLIDER 2000 PTEF», проведені в
324
Розділ 9. Безрозбірне відновлення автомобілів і агрегатів
Інституті автомобілів і причепів у м.Радоме (Польща), виявили
ряд негативних наслідків використання даного відновлювача.
Тефлонове покриття на поверхнях тертя може поступово
насичуватися
дрібнодисперсними
частками
зношування
й
абразиву. У результаті утвориться подоба абразивного кола із
пластичною матрицею з полімеру й різального інструменту із
застряглих у ній надтвердих сплавів металів, що утворилися при
схоплюванні тертьових поверхонь. Тертя полімер по полімеру
може перейти до тертя в режимі абразивне коло - деталь.
Відзначається також, що застосування «SLIDER 2000
PTEF» сприяє утворенню смолистих відкладень із білим
нальотом і нагару на днищах поршнів і поршневих кілець.
Досить висока концентрація препарату в маслі, за даними
розроблювачів, близько 4 % мас, може також приводити до
зміни фізико-хімічних властивостей базового ММ.
Мали місце спроби створення подібного з'єднання на
основі ПТФЭ і у Росії. Широку рекламну компанію вели автори
препарату «Аспект-Модифікатор» на основі перфторпропилено-
ксида, а також «Універсальний модифікатор», вироблених ро-
сійськими фірмами «Амтек», «Автоконинвест», які пропонува-
лося вводити в моторні й трансмісійні масла.
Компанія
«Форум»
випускала
групу
спеціальних
протизносних препаратів марки «Супер Форум», що містили
поверхово активований фторопласт-4 , розроблених в Інституті
хімії Далекосхідного відділення РАН. Перевагою даного
препарату можна вважати його невисоку вартість, у порівнянні
із західними аналогами. Наприклад, англійський Slik-50R.
коштував у США від 25 дол., у Японії від 150 дол. Мінімальний
розмір часток ПТФЭ становить менш 1 мкм, що дозволяє
безперешкодно проходити через осередки масляного фільтра
(діаметр
близько
10
мкм)
автомобіля
й
довгостроково
втримуватися в мастильному матеріалі у зваженому стані.
Ряд фірм заявляють про застосування у своїх препаратах
епіламних з'єднань («Універсальний модифікатор-2», ENERGIE
3000 і деякі інші). Найбільш відомий епілам марки 6-СФК-180
325
В.А. Павлюк-Мороз
(ТУ 02-1229-82), що представляє собою 0,5-процентний розчин
перфторполіефіра карбонової кислоти загального виду RfCOOH
(де Rf – радикал з вмістом фтору) у хладоні 113 (ГОСТ 23344-79).
Відзначено,
що
в
процесі
застосування
епіламних
препаратів вони можуть утворювати так звані структури
Ленгмюра у вигляді спіралей, перпендикулярно орієнтованих до
поверхонь тертя (рис.9.2).
Рис.9.2. Фрагменти структури Ленгмюра на поверхнях тертя:
1 - мастильний матеріал; 2 - спіралевидні молекули епілама;
3 – поверхні тертя.
Такі структури, за даними розроблювачів, здатні надійно
втримувати в зоні тертя мастильний матеріал і у зв'язку із цим
значно знизити інтенсивність зношування й коефіцієнт тертя
оброблених рухливих з'єднань.
Проте очевидно, що це препарат на основі фтороорганіки,
із властивими йому позитивними й негативними властивостями.
Слід зазначити той факт, що зараз у країнах Західної
Європи й США застосування в автохімії препаратів, що
складаються з матеріалів з вмістом фтору, вкрай обмежено. Це
викликано тим, що при горінні часток тефлону відбувається
утворення у відпрацьованих газах, отруйних хімічних сполук,
326
Розділ 9. Безрозбірне відновлення автомобілів і агрегатів
близьких за складом до бойових отруйних речовин типу
фосгену й деяких інших.