3.5.4. Технологія комплектування спряжень і вузлів

Комплектування – це відповідальна операція виробничого

процесу ремонту автомобіля, під час якої підбирають сполучені

деталі спряжень і вузлів.

Від правильності підбору спряжень залежить точність

складання вузлів і агрегатів, а також якість роботи готових

автомобілів (агрегатів). Попереднє комплектування спряжень і

вузлів значно підвищує продуктивність складальних процесів,

знижує трудомісткість операцій по їх підгонці.

Особливість ремонтного виробництва в тому, що спря-

ження і вузли комплектуються з деталей трьох груп: з номіна-

льними розмірами; з ремонтними розмірами; з розмірами, допу-

стимими без ремонту (тобто з допустимим зносом). Тому дуже

важливо правильно підібрати деталі, що спряжуються, з одних і

тих же груп.

При комплектуванні деталі, що спряжуються, підбирають

по методу повної, групової взаємозамінності, а також по масі.

Слід також відзначити, що спільно припрацьовані деталі, які

працюють в одному комплекті, повинні бути спільно скомплек-

товані в ту ж пару, в якій вони працювали до розбирання

(зубчаті пари, колінчасті вали і маховики і т.п.).

Спочатку комплектують спряження і вузли, потім з них –

агрегати.

Підбір деталей даного вузла починають з основної деталі.

Потім підбирають деталі, які спряжуються з нею. Допоміжні

деталі (болти, гайки, прокладки, пружини і т.п.) підбирають для

комплектованого вузла по типоразмірам і кількості згідно

специфікації.

При комплектуванні зубчатих пар визначають радіальне і

торцеве биття. Першу операцію проводять таким чином. Зубчате

колесо щільно насаджують на вал-оправку і встановлюють в

центрах або призмах, між зубами в западини поміщають ролик,

який вводять в контакт з ніжкою індикатора. Перекладаючи

ролик через один-два зуба і провертаючи зубчате колесо,

145

О.Й. Мажейка

знаходять різницю показів індикатора (радіальне биття); воно

повинне бути не більше 0,03...0,04 мм на 100 мм діаметра. Биття

торця визначають, вводячи в контакт ніжку індикатора з торцем

шестерні і провертаючи останню на 360°; воно не повинне

перевищувати 0,06...0,08 мм на 100 мм діаметра.

Підібрані вузли і комплекти укладають в тару і достав-

ляють на місця складання.

146

Розділ 4. Технологія складання

4. Технологія складання

4.1. Призначення складання. Класифікація з’єднань

4.2. Точність виконання складальних операцій

4.3. Технологічні методи складання

4.4. Організаційно-технологічні характеристики складальних

операцій

4.5. Особливості складання типових спряжень і з’єднань

4.5.1. Складання вузлів з підшипниками ковзання і

кочення

4.5.2. Складання шліцьових, конусних і шпонкових

з’єднань

4.5.3. Складання нарізних і нерухомих нероз’ємних

з’єднань

4.5.4. Складання зубчатих і черв’ячних передач

4.5.5. Встановлення ущільнення

4.6. Усунення неврівноваженості деталей і вузлів

4.7. Особливості загального складання автомобіля