4.1. Призначення складання. Класифікація з’єднань

Складання – один із заключних етапів ремонту автомо-

білів, при якому одержують готовий працездатний автомобіль,

з’єднуючи у певній послідовності окремі деталі, вузли і

агрегати. Якість роботи автомобіля значною мірою залежить від

якості виконання складальних робіт. Трудомісткість складання

при ремонті автомобілів досить значна – вона може досягати

30...50% загальної трудомісткості.

Всі роботи процесу складання розбиваються на окремі по-

слідовні етапи: складання вузлів; складання механізмів; скла-

147

І.Ф. Василенко

дання агрегатів і т.д.

Деталі

поступають

на

складання

після

кінцевого

контролю, але перед складанням окремі деталі необхідно

комплектувати за масою, наприклад, поршні і шатуни двигунів

внутрішнього

згорання,

деталі,

які

швидко

обертаються

(колінчасті вали, маховики, шківи і т.д.), повинні бути

попередньо збалансовані.

Перед складанням при необхідності виконують слюсарно-

припасувальні роботи (опилювання, шабріння), фарбування

окремих деталей, промивання, очищення і змащування (якщо це

необхідно за технічними умовами) спряжених деталей.

При складанні розрізняють наступні види з’єднань:

нерухомі рознімні і нерознімні, рухомі рознімні і нерознімні.

До нерухомих рознімних з’єднань відносяться такі, які

можна (після складання) розібрати без ушкодження з’єднаних і

зчленованих

деталей.

Прикладами

нерухомих

рознімних

з’єднань служать нарізні, шпонкові та інші з’єднання.

До нерухомих нерознімних з’єднань відносяться такі, роз-

членування яких (після складання) неможливе без ушкодження

або руйнування зчленованих деталей. Ці з’єднання отримують

зварюванням, склеюванням, паянням, розвальцюванням і т.д.

До рухомих рознімних з’єднань відносяться такі, в яких

деталі сполучаються за рухомою посадкою, наприклад, зубчасті

зачеплення, підшипники ковзання.

До рухомих нерознімних з’єднань відносяться підшип-

ники кочення, клепані втулочно-роликові ланцюги і т.д.

Від

виду

з’єднання

значною

мірою

залежить

трудомісткість складальних операцій.

4.2. Точність виконання складальних операцій

Точність складання – найважливіша умова отримання

виробу із заданими показниками якості.

Абсолютно точно скласти вузол, агрегат або автомобіль в

цілому не можливо, оскільки при складанні неможливо уник-

нути

похибок

при

взаємному

розташуванні

деталей,

148

Розділ 4. Технологія складання

недотримання в сполученнях необхідних натягів, зазорів,

підвищених деформацій і т.д.

Похибки при виконанні складальних операцій викликані

такими основними причинами: відхилення від точності розмірів,

геометричної форми і взаємного розташування поверхонь

спряжених деталей; недосконалість якості поверхні деталей;

відхилення

від

точності

встановлення

(орієнтування)

і

закріплення деталей при складанні; залишкові напруження у

матеріалі, які викликають деформації, порушення зазорів і

посадок; геометричні неточності складального обладнання,

інструменту і оснащення; неправильні настройка і режими

роботи складального обладнання.

Найбільш

прогресивні

прийоми

складання

можна

використовувати при наявності взаємозамінних деталей, які під-

лягають зчленуванню. При цьому процес складання виконується

найбільш просто, без застосування додаткових слюсарно-

припасувальних операцій. Однак це можливо тільки в умовах

масового і крупносерійного ремонтного виробництва, коли за

д о п о м о г о ю д о с к о н а л и х методів о б р о б к и і к о н т р о л ю м о ж н а

отримати взаємозамінні деталі. Взаємозамінність деталей забез-

печується шляхом відновлення їх із необхідними розмірами у

межах допусків, які відповідають даному квалітету точності.

Детально теорія розмірних ланцюгів викладається у курсі

„Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання”.

При неповній взаємозамінності необхідна точність повин-

на досягатися необхідними технологічними методами складан-

ня.