4.5.4. Складання зубчатих і черв’ячних передач

Зубчаті колеса насаджують на посадочні шийки валів з

невеликим зазором чи натягом вручну або за допомогою

спеціальних пристосувань. Процес складання зубчатих передач

полягає в установці і закріпленні їх на валу, перевірці і

регулюванні цих передач.

Для зубчатих циліндричних коліс необхідно, щоб вісі

валів лежали в одній площині і були паралельні. Їх вивірка

виконується регулюванням положення гнізд під підшипники в

корпусі. Після встановлення зубчаті колеса перевіряють на

зазор, зачеплення і контакт.

На зібраних зубчатих передачах допускаються наступні

величини зазорів:

бічний зазор

j n b⋅ m , (4.22)

де b=0,02...0,1 – коефіцієнт, який приймається в залеж-

ності від колової швидкості і типу передачі;

m – модуль, мм.

164

Розділ 4. Технологія складання

радіальний зазор

Δp0,15...0,3m .

(4.23)

Бічні зазори між зубами заміряють індикатором або

щупом. При складанні зубчатих зачеплень з великим модулем

бічний зазор можна визначати за допомогою свинцевої

пластини, прокотивши її між зубами, а потім замірявши

мікрометром її товщину.

При незмінній міжцентровій відстані бічний зазор в заче-

пленні заміряють індикатором. Нижню шестерню 1 (рис. 4.5)

стопорять, ніжку індикатора 4 встановлюють перпендикулярно

хомутику 3 і, провертаючи незакріплене зубчате колесо 2,

фіксують відхилення індикатора.

Рис. 4.5. Перевірка бічного зазору у зачепленні

циліндричних зубчатих коліс:

1 – нижня шестерня; 2 – зубчате колесо; 3 – хомутик; 4 – індикатор;

І, ІІ – різні відносні положення зубчатого колеса

165

І.Ф. Василенко

При цьому бічний зазор визначають за формулою:

j n

D

2L

n ,

(4.24)

де D - діаметр початкового кола зубчатого колеса, мм;

L - довжина плеча, мм;

n - покази індикатора, мм

Прилягання

(взаємний

контакт)

робочих

поверхонь

зубчатих коліс перевіряють «на фарбу». Для цього робочі

поверхні

шестерні

покривають

фарбою

і

кілька

разів

провертають зубчаті колеса в різні боки. Про контакт робочих

поверхонь зубів судять за формою і розташуванням відбитка

(рис. 4.6).

Рис. 4.6. Перевірка правильності контакту зубчатих коліс на “фарбу”:

а – циліндричних; б – конічних (зуби ведучої шестерні); в – конічних (зуби

веденої шестерні); І – при нормальній міжцентровій відстані; ІІ – при

зменшеній; ІІІ – при збільшеній; ІV – при перекошуванні осей; V – при

нормальному зачепленні; VІ, VІІ, VІІІ – при неправильному зачепленні

Якість

складання

передач

з

конічними

зубчатими

колесами визначається правильністю перетину осей валів

передачі, точністю кутів між осями коліс і величинами бічного і

радіального зазорів. Відхилення δ для осей конічних зубчатих

коліс встановлюються в залежності від величини модуля:

166

Розділ 4. Технологія складання

δ0,015...0,06m .

(4.25)

Зазори в передачах з конічними зубчатими колесами

регулюють переміщенням парних коліс вздовж валу.

Черв’ячні передачі у порівнянні з циліндричними і

конічними зубчатими колесами потребують більш точного

виготовлення і складання. Їх робота залежить від наявності і

величини бічного зазору між нитками черв’яка і зубами колеса.

Величина бічного зазору визначається за формулою:

j n0,015...0,03mт ,

(4.26)

де mт – торцевий модуль передачі, мм.

При складанні ланцюгових і пасових передач контро-

люють їх натяг за величиною стріли провисання неробочої

ланки, яка вимірюється лінійкою. Зірочки і шківи передач по-

винні

знаходитися

в

одній

площині,

що

перевіряють,

прикладаючи до торців сталеву лінійку або натягуючи струну

(волосінь).

Вузли і агрегати складають на спеціальних стендах, кон-

струкції яких приводяться в каталогах пристосувань ремонтно-

механічних заводів і каталогах по складанню відповідних

автомобілів і агрегатів.