2.5. Діагностування рульового керування і гальм

Зовнішніми ознаками несправності рульового керування є:

запізнення повернення напрямних коліс у вихідне положення,

нестійкість автомобіля при русі по прямій, особливо на

підвищених передачах. Причиною цього великий вільний хід

керма (рульового колеса),

що залежить від величини

зазору в парі “черв’як-

сектор (ролик)”, підшип-

нику рульового керування

та шарнірних з’єднаннях

рульових тяг; збільшення

зусилля

на

рульовому

колесі (його причинами

можуть

бути

надмірна

затяжка

підшипників

і

шарнірних з'єднань; не-

стача мастила у картерах

рульового керування; за-

смічення фільтра або пе-

репускного клапана роз-

подільника).

Рис. 2.17. Пристосування

КИ-402 для перевірки

рульового керування:

1 – захвати рульової колонки;

2 – стрілка, що закріплюється на

рульовій колонці; 3 – шкала

люфтоміра; 4 – затискачі для

кріплення на рульовому колесі;

5 – динамометрична рукоятка зі

шкалою для вимірювання при-

кладених зусиль; 6 – пружина

динамометра (зусилля 120 Н)

Вільний хід рульо-

вого колеса перевіряють

пристроєм типу КИ-13949

або КИ-402 (рис. 2.17).

Для цього шкалу при-

строю встановлюють на

рульовому колесі, а по-

кажчик – на вітровому

склі кабіни таким чином,

щоб стрілка покажчика

знаходилася в зоні шкали.

93

В.Я. Чабанний

4546

Потім зусиллям руки рульове колесо повертають вправо до

усунення зазору в рульовому механізмі і шарнірах рульових тяг.

Переміщають шкалу по ободу рульового колеса таким чином,

щоб стрілка установилася над лівою границею зони допусти-

мого вільного ходу. Після цього рульове колесо повертають

уліво до усунення зазору у рульовому механізм і шарнірах тяг.

Якщо в цьому положенні стрілка не виходить за зону шкали, то

вільний хід рульового колеса знаходиться в допустимих межах,

якщо виходить – вільний хід перевищує допустиме значення.

Для перевірки зусилля на ободі рульового колеса від'єдну-

ють повздовжню тягу від рульової сошки. На ободі закріплюють

кронштейн пристосування типу КИ-13949. Потім динамометром

КИ-16333, повертаючи рульове колесо в крайні ліве і праве

положення, за індикатором фіксують його показники (0,1 мм

відповідає 20 Н).

Якщо вільний хід і зусилля на рульовому колесі не

відповідають допустимим значенням, регулюють зазори у шар-

нірах рульових тяг, підшипниках черв'яка, зачепленнях “черв'як-

ролик” або “сектор-рейка”. У автомобілях, які мають гідропід-

силювачі, додатково перевіряють рівень і чистоту мастила, гер-

метичність системи.

Про стан основних гальм роблять висновок за ефек-

тивністю гальмування й одночасністю початку гальмування всіх

коліс з потрібним уповільненням 4,4 м/с2 для вантажних авто-

мобілів з дозволеною масою 120 кН при швидкості 50 км/год.

Стоянкове гальмо повинне надійно фіксувати машину на ухилі

18...20.

Зовнішніми ознаками несправності гальм і їхніми причи-

нами є: витік рідини або повітря – порушення герметичності

системи; “провалювання” педалі у гальм з гідравлічним при-

водом – недостатня кількість рідини і наявність повітря в сис-

темі; тиск повітря в системі більше 1 МПа – несправний запо-

біжний клапан; колеса не розгальмовуються при відпущеній

педалі в гальмах із пневматичним приводом – нещільна посадка

впускного клапана керування або відсутній зазор між важелем і

94

Розділ 2. Передремонтне технічне діагностування і прогнозування

параметрів технічного стану автомобілів

штовхачем крана керування (ЗИЛ), в автомобілі КамАЗ –

низький (відсутній) тиск повітря в камері коліс; слабка дія гальм

(великий гальмівний шлях) – замаслені чи зношені фрикційні

накладки або протектор пневматичних шин; неодночасний

початок гальмування всіх коліс.

Після

усунення

несправностей,

виявлених

під

час

зовнішнього огляду і випробування гальм, перевіряють значення

параметрів стану і їхню відповідність технічним вимогам. У

процесі поелементного діагностування роблять заміну зношених

(деформованих) деталей і необхідні регулювальні роботи з

метою відновлення значень (величин) параметрів стану гальм.

Перед перевіркою ефективності дії гальм вимірюють

вільний хід педалі – відстань від вихідного положення педалі до

початку вмикання гальм, яка повинна бути в межах 15...25 мм.

За необхідності регулюють хід штока гальмівних камер, для

автомобілів ЗИЛ він дорівнює 15...20 мм; заповнюють пнев-

матичну систему повітрям до робочого тиску – 0,70...0,76 МПа;

у систему з гідравлічним приводом доливають гальмівну рідину

до необхідного рівня; видаляють повітря із системи. Роботу

стоянкового гальма вважають нормальної, якщо затягування

гальм забезпечується до переходу важеля у вертикальне

положення, в автомобілів САЗ-3507 і ЗИЛ-3307 важіль має

переміститися на 4...6 зубців. Ефективність дії гальм пере-

віряють на горизонтальній сухій асфальтованій (бетонованій)

ділянці. Для цього розганяють автомобіль до установленої

швидкості, а потім один раз натискають на педаль до відказу.

Гальмівний шлях у автомобілів САЗ-3507, ЗИЛ-3307 при

швидкості 30 км/год. має складати 9,5 м. Ефективність дії

стоянкового гальма перевіряють на майданчику з ухилом

18...20°. Незалежно від умов завантаження машина на зазна-

чених ухилах повинна утримуватися необмежений час.

95

В.Я. Чабанний

4546