3.4.2. Сучасні технічні миючі засоби
Найбільш поширений миючий засіб в ремонтному вироб-
ництві – розчин каустичної соди, який проте, має високу
токсичність та не може застосовуватися для очищення і миття
деталей з алюмінію і його сплавів. Алюміній (як амфотерний
метал) реагує з лугами з утворенням розчинної солі – алюмінату
натрію, тому для знежирення деталей з алюмінію і алюмінієвих
сплавів використовують розчини на основі кальцинованої соди
(10...15 г/л), з додаванням тринатрійфосфату (10...25 г/л) і
рідкого скла (10...15 г/л).
В даний час в ремонтному виробництві широке розповсю-
дження знайшли синтетичні багатокомпонентні миючі засоби
МЛ-51, МЛ-52, а також «Тракторин», «Лабомід», «Аерол» і ін.
Препарати МЛ-51, МЛ-52 це суміш поверхнево-активних
речовин
з
електролітами
(натрієвими
розчинними
солями
фосфорної і кремнієвої кислот). Миюча здатність розчинів на
основі цих препаратів в 2-3 рази вища, ніж у каустичної соди.
Миючий засіб випускається у вигляді порошку або гранул білого і
ясно-жовтого кольору. Він має високу емульгуючу здатність і тому
дозволяє багатократне використовування миючих розчинів.
Миючий препарат «Тракторин» має наступний склад:
метасилікат натрію – 53 %, тринатрійфосфат – 11%, сода каль-
цинована – 32 %, активна речовина – 1,0...1,5 %; інше – вода.
132
Розділ 3. Технологічні процеси ремонту автомобілів
Залежно від призначення застосовуються 10...20 %-ні водні
розчини препарату. Він придатний для миття деталей з чорних і
кольорових металів, не викликає їх руйнування.
Високою миючою здатністю володіють синтетичні препа-
рати «Аерол» і «Лабомід». Вони не викликають корозії металу,
мають високу миючу здатність. Недолік цих препаратів –
підвищене піноутворення. Для пінопогашення використовують
дизельне паливо, яке додають в розчин у кількості 10...15 г/л.
В даний час розроблені також інші технічні миючі пре-
парати.
3.4.3. Технологічні способи видалення забруднень
Виварюють деталі в стаціонарних виварювальних ваннах
(рис. 3.3) лужними розчинами або синтетичними препаратами
при температурі 80 °С. Відстій смолянистих і масляних забруд-
нень збирається під решітками 4 на дні металевої ванни 3. Для
видалення пари токсичних речовин служить зонд. При виварю-
ванні забруднення видаляються за рахунок теплової і адсорб-
ційно-хімічної дії миючого розчину.
Рис. 3.3. Ванна для виварювання деталей:
1 – витяжний зонд; 2 – пристрій для нагрівання миючого розчину; 3 – ванна;
4 – решітка
133
О.Й. Мажейка
Деталі виварюються протягом 2...4 год. Переваги способу:
простота, можливість застосування сильнодіючих концентрова-
них миючих розчинів.
Струменева мийка полягає в механічній, хімічній і тер-
мічній дії струменя миючого розчину на забруднену поверхню в
мийних машинах прохідного або тупикового типу. Схема
камери мийної машини прохідного типу приведена на рис. 3.4.
Деталі для миття підвішують на гаки 7 підвісного рухомого
конвеєра 5.
Рис. 3.4. Камера прохідного типу для струменевого миття деталей з
підвісним конвеєром:
1 – ємність для збирання миючої рідини; 2 – каркас мийної машини; 3 – труба
(колектор) для підведення миючої рідини; 4 – насадки (розбризкувачі);
5 – підвісний конвеєр; 6 – деталь; 7 – гак для навішування деталей
В ремонтному виробництві застосовуються одно-, двока-
мерні і конвеєрні машини.
Вібраційне миття здійснюється, як правило, в машинах за-
134
Розділ 3. Технологічні процеси ремонту автомобілів
критого типу. Виникаючий під дією вібрації турбулентний рух
рідини інтенсифікує відшарування забруднень. Електромагніт-
ний або механічний вібратор створює коливання частотою 20 Гц
і амплітудою 2...20 мм. Продуктивність вібраційної мийки в
1…2 рази вища струменевої.
При віброабразивній мийці (очищенні) деталі поміщають-
ся в абразивне середовище і піддаються інтенсивним коливан-
ням. Розроблена і використовується установка ОМ-3025 для
очищення дрібних деталей від нагару.
При пневмомеханічному очищенні деталей в спеціальних
установках типу ОМ-3181 (рис. 3.5) поверхня деталі обдувається
стисненим повітрям (р = 0,5...0,6 МПа) з кісточковою крошкою
(з кісточок абрикоси), металічним дробом або капроновими
гранулами∅0,5...0,8 мм.
Рис. 3.5. Установка для пневмомеханічного очищення деталей
кісточковою крошкою:
1 – змішувач; 2, 11, 14 – трубопроводи; 3 – бункер; 4 – клапан; 5 – дверцята;
6 – обертовий стіл; 7 – сопло; 8 – кришка; 9 – вікно; 10 – патрубок;
12, 13 – вентилі; 15 – циклон
135
О.Й. Мажейка
Через вентиль 13 установки по трубопроводу 14 стиснуте
повітря поступає в змішувач 1, де, захоплюючи з бункера 3
крошку, подає її по трубопроводу 2 до сопла 7. Деталі заван-
тажують через дверцята 5 і укладають на стіл 6, який виконує
обертовий рух. Нагар, бруд і пил кісточкової крошки від-
смоктуються через патрубок 10. Крошка, що накопичилася, піс-
ля закінчення роботи висипається через клапан 4 в бункер 3 для
повторного використовування. Нагар залишається в циклоні 15.
Для зняття старої фарби і нагару ефективно застосовувати
піскоструминну обробку дрібним кварцовим піском.
Ультразвукова мийка відбувається під дією кавітації
рідини, що супроводжується гідравлічними ударами великої
потужності. Ультразвукові коливання миючої рідини створю-
ються за допомогою генераторів типу УЗГ-10 і магніто-
стрикційних перетворювачів ПМС. Деталі, що очищуються, за-
вантажують у ванну на рамках (підвісках), що покращує розпов-
сюдження ультразвукових хвиль на забруднену поверхню.
Ультразвукове очищення досить продуктивне; його тривалість –
2...5 хв. Застосування ультразвуку ефективне для очищення
деталей від нагару.
Електрохімічне миття і знежирення деталей частіше за все
здійснюються в електролітичних ваннах. Деталь, що очищаєть-
ся, навішується на катод; як електроліт використовується розчин
на основі каустичної соди. Протікає слабка електрохімічна
реакція, що супроводжується інтенсивними виділеннями пухир-
ців водню, який сприяє зняттю відкладень з поверхні деталі.
Існують і інші методи очищення і миття деталей. Зокрема,
стару фарбу в практиці ремонтного виробництва ефективно
видаляють хімічним шляхом – за допомогою змивів. Синтетичні
емалі знімають змивом АФТ-1, нітроемалі – змивом СД.
Змиваючі препарати наносять на поверхню пульверизатором або
волосяною кісточкою; через 15...20 хв. фарба спучується і легко
видаляється.
136
Розділ 3. Технологічні процеси ремонту автомобілів