6.5.3. Характеристика флюсів

Флюси призначені для розчинення і видалення окисних

плівок, захисту поверхні металу від окислювання, зменшення

поверхневого натягу, поліпшення змочуваності і адгезії припою.

Застосовують рідкі і тверді флюси. Рідкі флюси, що

застосовуються при паянні м’якими припоями, являють собою

20-50 % розчини хлориду цинку або хлориду амонію.

Іноді для усунення корозії (особливо при паянні міді)

застосовують кислотні флюси (каніфоль й ін.); їх наносять не на

паяльник, а на місце паяння після розігріву деталі.

Тверді флюси (бура, суміш бури з борною кислотою,

борним ангідридом) застосовують для паяння тугоплавкими

припоями. Нержавіючі сталі паяють із активізованим флюсом,

що одержують додаванням до бури 30-70 % тетрафторбората

калію або 40 % фториду калію. При паянні алюмінію вико-

ристовують флюс, до складу якого входять хлорид літію,

фторид калію і інші компоненти.

225

І.Ф. Василенко, І.В. Шепеленко

Технологічний процес паяння включає наступні операції:

1. Очищення деталі від окислів, іржі, бруду.

2. Знежирення сильно забруднених деталей промиванням

у бензині, 10 %-му розчині каустичної соди.

3. Поверхню протравлюють в 15...20%-му розчині сірча-

ної кислоти, при необхідності забезпечити високу зчеплюва-

ність. Після травлення залишки кислоти нейтралізують 10%-м

розчином каустичної соди і промивають у гарячій і проточній

холодній воді.

4. Деталі підганяють до необхідних розмірів, витримуючи

при монтажі певний зазор. При паянні м’якими припоями він

повинен бути в межах 0,005...0,2 мм, а твердими – 0,03...0,05.

Від величини зазору залежить взаємна дифузія припою і

основного металу деталі і міцність з’єднання.

5. Зачищення місць паяння наждачною шкуркою або

механічним шляхом до блиску.

6. Нанесення на місце паяння флюсу.

7. Процес паяння. При паянні м’якими припоями вико-

ристовують звичайні або електричні паяльники, які розігрівають

до температури 400...450 °С, очищають його кінець зануренням

у флюс, набирають припій і наносять тонким шаром на

спаюванні поверхні. Шов повинен бути по можливості тонким і

рівномірним.

При паянні твердими припоями флюс у вигляді порошку

або пасти наносять на місце пайки, а деталь нагрівають

паяльною лампою, газовим пальником, електроконтактним

методом або струмами високої частоти. При паянні сталевих

деталей температура нагрівання не повинна перевищувати

температуру їх термічної обробки.

Сірий чавун погано піддається паянню, тому що графіт

перешкоджає з’єднанню припою і деталі. Тому перед паянням

на поверхню чавунної деталі наносять підшар міді, латуні або

«випалюють» графіт полум’ям ацетилено-кисневого пальника,

покривши поверхню пастою з опилок заліза і борної кислоти.

Оксидну плівку при паянні алюмінію знімають за допо-

226

Розділ 6. Методи і способи ремонту

могою шкребків або розчиняють флюсами АФ-4А. Ефективно

застосовувати для цієї мети спеціальний ультразвуковий

паяльник типу УП-21, за допомогою якого руйнується тверда

оксидна плівка. Після паяння деталь повільно охолоджують,

очищають від надлишку припою і промивають.

Паянням усувають дефекти в радіаторах, масляних і па-

ливних баках, трубопроводах, припаюють контакти електропро-

водів приладів, твердосплавні пластини різальних інструментів і

т.д.