6.4.3. Газове зварювання і наплавлення

При газовому зварюванні і наплавленні метал нагрівається

і розплавляється теплом, яке утворюється при горінні різних

212

Розділ 6. Методи і способи ремонту

горючих газів (ацетилену, водню, метану, пропану і ін.) у

технічно чистому кисні. В ремонтному виробництві найбільш

поширене ацетилено-кисневе зварювання та наплавлення і

значно рідше пропан-бутанове і керосино-кисневе.

Залежно від співвідношення витрати кисню і ацетилену

α

O 2

C 2 H 2

розрізняють три види полум'я: нейтральне або

нормальне,

при

якому

α=1...1,25;

відновлювальне

або

навуглецювальне - α<1 (надлишок ацетилену) і окисне - α>1,25

(надлишок кисню).

При зварюванні і наплавленні деталей зі сталей, чавуну і

кольорових металів використовують нейтральне полум'я; при

зварюванні і наплавленні деталей з високовуглецевих і

легованих сталей при наплавленні зношених робочих органів

твердими сплавами - навуглецювальне полум'я; при різанні

металів і зварюванні латуні - окисне полум'я.

При газовому зварюванні і наплавленні розплавлені

матеріали (основний і присадний) окислюються і навуглецьову-

ються. Кисень, що потрапив у метал шва, знижує його міцність,

ударну в'язкість і стійкість проти корозії. Водень сприяє

утворенню газових бульбашок, що є причиною утворення

тріщин. Азот під дією високої температури хімічно з'єднується

із залізом і іншими елементами, утворючи нітриди, які надають

металу

шва

підвищену

твердість

і

крихкість;

надмірне

насичення рідкого металу азотом приводить до утворення пор у

затверділому валику. Крім того, у процесі зварювання і

наплавлення вигорають марганець, кремній та інші елементи.

Все це приводить до об'ємних і структурних змін, як у

наплавленому валику, так і в перехідній зоні основного металу.

Для захисту розплавленого металу від впливу кисню,

водню і азоту застосовуються флюси. Вони діляться на флюси,

що діють хімічно, і флюси, що діють як фізичні розчинники.

Флюси утворюють із оксидами металів легкоплавкі

хімічні сполуки або, розчиняючись у них, спливають на

213

І.Ф. Василенко, І.В. Шепеленко

поверхню у вигляді шлаків, тим самим захищають рідкий метал

від насичення газами.

До групи хімічно діючих флюсів відносяться наступні

склади:

1) бура – 50 %, борна кислота – 50 %;

2) бура – 50 %, гідрокарбонат натрію – 47 %, кремнезем –

3 %;

3) бура – 100 %.

До групи фізично діючих відносяться флюси таких

складів:

1) хлорид натрію – 45%, хлорид калію – 30%, хлорид

літію – 10 %, фторид калію – 15 %;

2) хлорид натрію – 41 %, хлорид калію – 51 %, фторид

натрію – 8 %.

Якість зварювання і наплавлення залежить від хімічного

складу присадного матеріалу і правильного вибору флюсу. Ма-

теріал присадного прутка за своїми хімічними і фізико-

механічними властивостями повинен бути таким, як і метал

деталі. Позитивний вплив на якість шва здійснює наявність у

присадному матеріалі марганцю, нікелю, хрому, молібдену.

Режими газового зварювання і наплавлення визначаються

способом зварювання, потужністю і характером полум'я,

діаметром присадного прутка та кутом нахилу пальника.

Залежно від переміщення пальника розрізняють два

способи зварювання: лівий і правий. При лівому способі пальник

переміщають справа наліво, а присадний пруток пересувають

поперед полум'я. Цей спосіб найпоширеніший, його застосовують

при зварюванні легкоплавких і тонких листових матеріалів. При

правому способі зварювання пальник переміщають зліва направо,

а присадний пруток пересувають слідом за пальником, що

дозволяє краще використати тепло полум'я і підвищити

продуктивність процесу. Правий спосіб використовується при

зварюванні металу товщиною більше 5 мм.

214

Розділ 6. Методи і способи ремонту

Потужність полум'я характеризується годинною витратою

ацетилену А (дм3/год), що залежить від номеру газового

пальника. Годинну витрату ацетилену визначають за формулою

A kS

(6.18)

де k – коефіцієнт, що характеризує матеріал зварюваної

деталі, спосіб зварювання і тип з'єднання, дм3/год на 1 мм

товщини деталі. Для сталі k=100...120, для чавуну k=110...140,

для латуні k=130, для алюмінію k=60...100.

S – товщина зварюваної деталі, мм.

За витратою ацетилену вибирають номер наконечника

зварювального пальника (табл. 6.2).

Характер полум'я приймають залежно від виду роботи і

матеріалу зварюваної деталі.

Діаметр присадного прутка вибирають залежно від

товщини зварюваної деталі і способу зварювання. При

зварюванні деталей товщиною до 15 мм діаметр присадного

прутка визначають

d

S

2

 1 (лівий спосіб),

d

S

2

 2 (правий спосіб),

а при зварюванні деталей товщиною більше 15 мм діаметр

присадного прутка приймають рівним 6...8 мм.

215

І.Ф. Василенко, І.В. Шепеленко

Таблиця 6.2.

Залежність номера наконечника від показників зварювання

Кут нахилу пальника приймають залежно від товщини

(рис. 6.11), теплових і фізичних властивостей зварюваного

матеріалу. Чим більший кут нахилу пальника, тим більший

питомий тепловий вплив полум'я на поверхню деталі.

Рис. 6.11. Залежність кута нахилу пальника від товщини зварюваних

деталей

Переваги газового зварювання – порівняно просте і

недороге устаткування, можливість широкого маневрування

потужністю, складом і напрямком полум'я, що дозволяє

зварювати і відновлювати вироби різної товщини.

216

Показник	Номер наконечника
	0	1	2	3	4	5	6	7
Витрата ацетилену, 3 дм /год	20 - 65	50- 135	135 - 250	250 - 400	400 - 700	700 - 1100	1150 - 1750	1700 - 2300
Приблизна товщина зварюваного металу, мм	0,2 – 0,7	0,5 – 1,5	1-3	2,5 - 4	4-7	7 - 11	10 - 18	17 - 30

Розділ 6. Методи і способи ремонту

Недоліки газового зварювання – менша, ніж при електро-

дуговому зварюванні, швидкість нагрівання і розплавлювання

металу, більша зона теплового впливу і у зв'язку із цим більша

можливість жолоблення зварюваного виробу. Крім того, при

зварюванні виробів товщиною більше 6 мм продуктивність

значно нижча в порівнянні з дуговим зварюванням.