Методична розробка

теми №6 з курсу "Валеологія" для 11 класу медичного ліцею

Тема заняття: Поняття про основні природні оздоровчі системи.

Мета заняття: Ознайомити ліцеїстів з основними оздоровчими системами.

План заняття і розподіл часу

1. Ознайомлення з основними природними оздоровчими системами 15 хв.

2. Вивчення акуальності теми 15 хв.

3. Патогенне і саногенне мислення. 15 хв.

4. Значення фізичних тренуваннь в збереженні здоров’я. 15 хв.

5. Вивичення методик і впливу загартування. 15 хв.

6. Вияснення значення фізичної культури як засобу сповільнення біологічного годинника та подовження життя. 15 хв.

Основні природні оздоровчі системи.

Поняття про оздоровчі системи.

Системи оздоровлення - це комплекс усвідомлених валеологічних дій, спрямованих на збереження, зміцнення і відновлення здоров ’я.

Оздоровчі системи є різні. Вони, як правило, комплексні і називаються або за автором, або за провідним компонентом ( Йога, Ушу, П. К. Іванова, М. Амосова, дихання за Бутейко тощо). Власне, це система духовного і фізичного розвитку, загартування, оздоровчого харчування і очищення організму.

Мислення, що дарує здоров ’я і успіх.

Характер мислення - причина фізичного або морального здоров ’я чи нездоров ’я людей, внутрішнього комфорту, причина життєвих успіхів або постійних невдач. Агресивно спрямоване мислення може призвести до загибелі не лише окремої людини, а й цілих націй, особливо на зламах історії. Ось чому необхідно навчитися мистецтва мислення, що дарує здоров ’я і успіх.

Існують такі поняття: “саногенне” і “ патогенне” мислення (Ю.М. Орлов). Саногенне мислення (дослівно - мисленння, що породжує здоров ’я) сприяє зменшенню внутрішньої напруженності, тривожності. Воно дає можливість контролювати емоції, потреби та бажання, запобігає захворюванням і труднощам у спілкуванні, дарує успіх.

Патогенне мислення, навпаки, призводить до хвороб і невдач. Воно нетворче, шаблонне. Логіка його примітивна і проста. Наприклад, якщо людину хтось образив, вона постійно думає про свого кривдника, подумки сперечається з ним, забуваючи про своїх близьких, відчуваючи сором, відразу і жалість до себе.

Перебуваючи в полоні патогенного мислення, людина втрачає свій професійний рівень, оскільки нею керують негативні емоції вона часто діє негативно. Як наслідок - конфлікти, і звичайно, нервові розлади, які згодом, за неодноразового повторення подібних ситуацій, призводять до стійких порушень здоров ’я.

Якщо організм в такий спосіб реагує на напружені ситуації, то з часом розвиваються різноманітні захворювання. Отже, хибиність спрямованості думок - це величезна загроза для фізичного стану людини. Цього не можна не враховувати.

Уміння щиро і від чистого серця пробачити кривдника - найважливіший прояв саногенного мислення. Навчатися вибачати того, хто навмисне нас образив і при цьому не почуває себе винним, - це й означатиме, що ми навчились саногенно сприймати кривду, тобто сприймати її так, щоб вона не позначалась на нашому здоров’ї та здоров’ї наших батьків, близьких, не встала на заваді нашим успіхам. Саногенне мислення не встановлює істину. Воно націлене не на доказ власної правоти, а на те, щоб застерегти від хвороби себе і близьких людей.

Фізичні вправи

Залежно від впливу на організм можна виділити 4 групи вправ, які розвивають перважно:

• швидкість -спринтерський біг, біг на ковзанах, плавання, їзда на велосипеді на великі відстані.

• спритність - спортивна і художня гімнастика, акробатика, стрибки, гірські лижі, волейбол, бадмінтон.

• витривалість - стайєрський і марафонський біг, велосипедні шосейні гонки, спортивні ігри, лижні гонки, альпінізм, веслування тощо.

• силу - важка атлетика, єдиноборства та спортивна гімнастика, скалелазіння.

Заняття слід проводити відповідно до вікових і фізіологічних можливостей людини, враховувати її індивідуальні особливості та здібності під контролем тренера, лікаря або за самоконтролю фізичного стану. Фізичні вправи дадуть бажаний ефект лише за умови систематичних занять, поступового збільшення навантажень та відповідної періодичності, яка дає змогу організмові відпочити й відновити сили. Тренувальний ефект будь-якої вправи за академіком М. Амосовим залежить пропорційно від тривалості і ступеня навантажень. Найважливіше правило тренування – поступове нарощення того чи іншого зусилля. За умови низької тренованності додавання напруження і сили має становити 3- 5% на день від попердньо досягнутого рівня. Будь яка програма виконання фізичних вправ буде безпечною за умови дотримання настанов:

• проходження медичного огляду

• забезпечення правильного харчування

• правильна розминка перед вправами

• визначення мети тренувань без перенапружень

• повільний вихід (достатній відпочинок) після вправ

• регулярний контроль за пульсом

Програма розминки на 7-10 хвилин

1. Обертальні рухи розведеними в бік руками: вперед – 10 разів, назад – 10 разів.

2. Максимальні повороти тулуба праворуч і ліворуч – 10 разів

3. Нахили вперед з доторкуванням руками підлоги – 10 разів

4. Сидячи на підлозі торкатися пальців ніг – 10 разів

5. У положенні стоячи кладуть ногу на спинку стільця (ногу в коліні не згинають). Нахили вперед, з доторкуванням кінчиками пальців до носка витягнутої ноги – 10 разів.

6. Лежачи на спині, підтягують коліна до грудей і утримають їх протягом 5 секунд – 10 разів

7. Вправа “спринтер”: сидячи навприсядки (що нагадує позу спринтера на старті), відводять якомога далі назад спочатку одну ногу, а потім іншу – 5 разів

8. Стоячи обличчям до стіни на відстані витягнутої руки, впираються долонями в стіну і, не відриваючи п’ят від підлоги, згинають руки доки не відчують напруги м’язів гомілки. Затримуються в цьому положенні на 15 секунд – 10 разів.

Загартування

При загартуванні слід враховувати такі правила:

1. Точне дозування загартовуючих факторів

2. Систематична дія загартовуючих факторів

3. Поступовість збільшення факторів

4. Індивідуальність підбору загартовуючих факторів

Загартування водою.

Холодні ( 20С і нижче ) і прохолодні (20С – 33С) водні процедури сприяють загартуванню роблять рідшими серцеві скорочення, підвищують артеріальний тиск, стимулюють обмін речовин, підвищують тонус м’язевої і нервової системи.

Механізми оздоровлення водою:

1. Видільний

2. Тонізуючий

3. Зміцнюючий

Методика водного масажу:

1 цикл – вранці щойно прокинувшись, намоченим і викрученим рушником слід поляскати себе по спині. Потім зволоженими долонями поплескати по обличчі, шиї, грудях, животі, ногах, підошвах, облитися цією ж водою.

2 цикл – вода прохолодна, методика процедури аналогічна 1циклу.

3 цикл – вода холодна, потім розтерти вуха, закінчити процедуру обливанням: налити в миску води тієї температури, яка подобається і вилити її на себе. Масаж повторювати щоденно.

Загартування повітрям:

Частіше відчиняйте квартирки, вікна і двері. Постійна температура в якій людина перебуває більшу частину доби, з погляду загартування небажана, температурний режим має бути пульсуючим з амплітудою коливань 5 – 7С.

Перед виконанням програми занять на свіжому повітрі досить зробити масаж обличчя і грудної клітки, прийняти холодний душ – 5-6 хв. Чудовим прийомом загартування є ходіння босоніж спочатку в кімнаті, починаючи з однієї хвилини, збільшуючи тривалість до 8-10 хв. щоденно. Через рік такого режиму взуття в кімнаті можна не взувати ні влітку, ні взимку.

Загартовуючий масаж:

У системі загартування організму певне значення має загартовуючий масаж, який полягає в точковому масажі біологічно активних зон обличччя, шиї, тулуба. Всього таких зон за методикою А. Уманської дев’ять:

І зона знаходиться на грудині. При дії на неї відбувається нормалізація кровообігу, інервації кісткового мозку, покращення кровопостачання стравоходу, трахеї, бронхів, легень.

ІІ зона знаходиться над грудиною. Вона пов’язана з вилочковою залозою, яка відіграє важливу роль в формуванні захисних властивостей організму. Діючи на вилочкову залозу, можна підвищувати імунітет.

ІІІ зона знаходиться посередені передньої частини шиї з обох боків від гортані; пов’язана з регуляцією обміну речовин і підтримуванням постійного внутрішнього середовища організму.

IV зона – це зона перших чотирьох шийних хребців; стимуляція цієї зони регулює обмін речовин, а зона четвертого хребця особливо важлива для нормальної роботи головного мозку.

V зона знаходиться в районі сьомого шийного і першого грудного хребців; вплив на цю зону допомогає компенсувати порушення, пов’язані з впливом факторів довкілля.

VI зона - це зона носа і гайморових пазух; масаж цієї зони стимулює організм на вироблення біологічно активних антивірусних речовин.

VII зона - розташована на переніссі; масаж цієї ділянки покращує кровопостачання й інервацію лобних відділів мозку, очей, знімає головний біль.

VIIІ зона розміщена навколо вушної раковини; масаж її нормалізує роботу головного мозку, вестибулярний аппарат, органи слуху.

ІХ зона знаходиться на місці з’єднання великого пальця руки із зовнішньою поверхнею долоні ( у так званій “анатомічній табакерці”); її стимуляція допомогає при головному болі і нежиті.

Сонце як чинник загартування.

Сприятлива дія сонця на весь організм була відома ще у давнину. Його проміння вбиває хвороботворні мікроорганізми, гальмує виділення шкірного жиру, сприяє синтезу вітаміну Д та іншим процесам в організмі.

Але з давних-давен відомо також, що сонце може перетворитися і на нещадного ворога, якщо перебувати під його промінням тривалий час.

Бажаючи мати красиву засмагу, важливо не зашкодити своєму здоров’ю.

Коли сонячне проміння падає збоку, тоді воно краще проходить черех епідерміс шкіри.

З сонцем треба бути дуже обережним: блондинам можна засмагати перший раз не більше 5-7 хв., смаглявим – 10-15 хв. Найкраще засмагати у затінку дерев. Листя поглинає частину світла, тому шкіра засмагає рівномірніше, засмага стає глибшою і тримається довше. Сонце пересушує шкіру, тому обличчя необхідно змащувати зволожуючим кремом, легенько втираючи його в шкіру.

Дуже обережними на сонці мають бути люди з надто чутливою до сонячного опромінення шкірою, дівчата та жінки в дні менструацій. У разі появи болісного почервоніння шкіри обпечені місця можна обтерти оцтом, наполовину розведеним з водою. На уражені місця можна накласти сиру картоплю, натерті огірки, або ж домашній лосьйон, що готується із збитого яєчного білка змішаного з рициновою олією.

Питання, що виносяться для самостійного опрацювання, у вигляді реферування.

1. Метод Довженка А.Р., як система лікування алкоголізму. Фізичні вправи і інші оздоровчі засоби у подоланні п’янства і алкоголізму.

2. Дихальна гімнастика А.Н.Стрельникової - один із традиційних варіантів дихальних гімнастик.

3. Особливості дихальної гімнастики за Бутейко.

4. Трави з загартовуючим ефектом рослини-біостимулятори та адаптогени в пристосуванні організму до широкого кола шкідливих впливів фізичної, хімічної та біологічної природи .

5. Поль Брег та його система голодування.

6. Роль аутотренінгу і фізичної культури у знятті стресу

7.Цілющий, оздоровчий та закалюючий аспект традиційної російської бані та фінської сауни.

8.“За” і “проти” фізичних навантаженнь у попередженні серцево-судинних захворюваннь.

9. Роль фізичної культури у тренуванні киснево-транспортних систем організму, підвищенні опірності організму до впливу шкідливих факторів, нормалізації травлення, обміну речовин та маси тіла.

10.Йога і Ушу, як альтернативні оздоровчі системи.

11.Роль фізичної культури у сповільненні біологічного годинника і подовженні життя.

Рекомендована література.

1. “Валеологічна освіта експериментальний шкільний посібник”. Київ 1997, стр 4-12.

2. “Искусство быть здоровым”. Физкультура и спорт. Москва,1987. Ч.1 стр.47-79.

3. “Искусство быть здоровым”. Физкультура и спорт. Москва,1987. Ч.2 стр.3-95.