4. Види безготівкових розрахунків (документів)

Види безготівкових розрахунків (документів): платіжні доручення, акредитив, розрахункові чеки, розрахунки на інкасо, меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, а також інші розрахунки (документи). Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі – банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Клієнт банку (володілець рахунку) самостійно (без участі банків) обирає види безготівкових розрахунків (документів).

Платіжне доручення – це доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача за фактично відвантажену або продану продукцію, у порядку попередньої оплати, для завершення розрахунків за актами звірки, для перерахування на рахунки фізичним особам (зарплата) на їх рахунки, відкриті в банках, для сплати податків, зборів. Банк приймає це доручення, якщо воно не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Банк несе відповідальність за порушення доручення. Платіжне доручення схоже з переказом грошей через органи зв’язку.

Акредитив – це договір про передання повноважень, за яким банк здійснює платіж або доручає іншому банку здійснити платіж за умови пред’явлення документів, як правило, товаротранспортних, що підтверджують вимогу цього платежу. В основі акредитиву лежить формула – гроші проти документів, тобто оплата передує відправленню продукції. Цей платіж банк-емітент здійснює за дорученням клієнта (платника) – заявника акредитиву і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи – бенефіціара. Акредитив можна розглядати, по-перше, як спосіб забезпечення виконання грошового зобов’язання, коли спочатку надаються гарантії оплати, по-друге, як оперативну санкцію, коли несправного боржника переводять на попередню оплату.

Банк-емітент, який обслуговує платника, може відкривати такі види акредитивів:

• покритий – за яким завчасно бронюються кошти платника на окремому рахунку;

• непокритий – за яким оплата гарантується банком-емітентом.

Відкличний акредитив не створює зобов’язань банку-емітента перед одержувачем коштів, заявник-платник може його змінити або скасувати. Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, що передбачені умовами акредитива та підтверджують виконання всіх умов акредитива.

У разі розрахунків за інкасовим дорученням (за інкасо) банк-емітент за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу. Акцептно-інкасова форма розрахунків здійснюється, коли поставка передує оплаті. Види таких розрахунків: 1) інкасо документів, що не вимагають згоди платника на здійснення платежу (безспірне списання) для виконання рішень судів; 2) розрахунки по інкасо в порядку договірного списання; 3) розрахунки по інкасо документів, що вимагають згоду платника, якщо надаються комерційні документи або в результаті виконання інших інструкцій.

Розрахунковим чеком є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий. Чек оплачується за рахунок заброньованих банком грошових коштів чекодавця. Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекодержателя провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекодержателем і банком. Чекодержатель повинен повідомити чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту або рівнозначного акта. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про несплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека. У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред'явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати крім оплати суми чека відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.

Розрахунки за інкасовим дорученням. Інкасо – це банківська операція, в якій сторона, яка виконала свої обов’язки за договором, надає доручення банку отримати платіж чи акцепт векселю від іншої сторони проти пред’явлених документів (векселів, чеків, накладних тощо). При інкасо з оплатою по пред’явленні виконуючий банк повинен здійснити платіж негайно після отримання доручення. Інкасо з відстроченням платежу – вимога платежу має бути виконана не пізніше дня, вказаного в документі.