Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

2. Форма договору банківського вкладу

Форма договору банківського вкладу – письмова. Внесення грошової суми може бути підтверджено видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа.

Ощадний депозитний сертифікатце письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката на одержання після встановленого строку суми вкладу (депозиту) або процентів, встановлених сертифікатом у банку, який його видав.

Купонний ощадний (депозитний) сертифікат на окремих купонах зазначено строк здійснення виплати процентної плати.

Безкупонний ощадний депозитний сертифікат – проценти сплачуються разом з поверненням суми вкладу. Процентний ощадний депозитний сертифікат – цінний папір, іменний чи на пред’явника, з визначеною процентною ставкою. За умовою дострокового подання ощадного сертифікату банк сплачує суму вкладу та проценти, які сплачуються в розмірі як за вкладом за вимогою.

3. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу. Проценти

Вкладник – фізична особа має право незалежно від виду вкладу вимагати повернення вкладу або його частини на першу вимогу та процентів за вкладом на вимогу або у розмірі облікової ставки НБУ.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

4. Характеристика договору банківського рахунка

Так само як продавець укладає договір з перевізником, щоб передати покупцю товар за договором купівлі-продажу, так й покупець укладає договір з банком, щоб передати продавцю гроші за товар. Тому й договір перевезення, й договір банківського рахунка є договорами про надання послуг. Чинне законодавство зобов’язує суб’єктів господарювання відкривати рахунки в комерційних банках та здійснювати розрахунки переважно у безготівковій формі шляхом списання певних сум з балансових залишків на банківських рахунках. Відображена на банківському рахунку сума залишку коштів входить у склад майна клієнта-володільця рахунка як майнове право, що випливає з договору банківського рахунка.

Передання грошових коштів у безготівковій формі вимагає менших витрат, більш безпечне, дозволяє володільцям рахунків отримувати прибутки у вигляді процентів. Також й комерційні банки отримують свою вигоду, оскільки якусь частину коштів на рахунках вони надають у кредит позичальникам, одночасно гарантуючи клієнтам право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не може обмежувати право клієнта розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд, визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦК). Безготівкова форма розрахунків є зручною як для самих суб’єктів господарювання, для банків, так й для здійснення державного регулювання та контролю грошового обігу. Клієнти самі обирають комерційний банк, з яким укладуть договір банківського рахунка або він має ще назву «договір про розрахунково-касове обслуговування».

Банківський рахунок – це форма облікового запису в бухгалтерських реєстрах банку або документ, в якому на підставі розпоряджень володільця рахунку банк здійснює певні записи-операції щодо руху коштів клієнта, відображає грошові вимоги та зобов'язання банку стосовно клієнтів та їх контрагентів. Ці банківські операції-записи є обов’язками банку, що ґрунтуються на договорі банківського рахунку.

За договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зарахувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК). Клієнт зобов’язується дотримуватися правил виконання банківських операцій та оплатити банківські послуги, якщо це передбачено договором. Але не можна розглядати цей договір як домовленість про своєрідну бухгалтерську операцію, оскільки ці відносини є частиною публічних фінансових відносин у сфері державного регулювання та контролю грошовим обігом.

Характеристика договору: консенсуальний, двохсторонній, оплатний. ЦК не відносить цей договір до публічний договорів, хоча й встановлює обов’язок банку укласти такий договір з кожною особою та не має права відмовити в цьому. Цей договір має змішаний характер та містить елементи договору позики (банк користується грошима) та договору доручення клієнтом банку інкасувати суми на поточному рахунку, здійснювати з нього платежі тощо. Безготівкові грошові кошти, що числяться на рахунку, не є речами, це право вимоги. Володілець рахунка не є власником грошових коштів, які знаходяться на рахунку в банку, а є управомоченою особою – суб’єктом права вимоги. Безготівкові грошові кошти мають таку само правову природу, як й готівкові кошти, так само вони слугують платіжним засобом.