Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

3. Обов’язок продавця передати товар

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором, та передати його приналежності, документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо) у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений – то у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ризик випадкового знищення, пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

  • надання товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару, (товар повинен бути готовий до передання у строк у належному місці, ідентифікований для цілей договору, а покупець поінформований про це).

  • вручення товару покупцеві, якщо продавець зобов’язаний доставити товар;

  • здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві, якщо продавець не зобов’язаний доставити або передати товар покупцеві у розпорядження.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору.

Продавець зобов’язаний зберігати проданий товар, покупець зобов’язаний відшкодувати витрати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

4. Права на товар продавця та третіх осіб

Право продажу товару належить власникові, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом (ст. 658 ЦК). Якщо товар ще не вироблений, то продавець при укладенні договору фізично не може бути його власником, тому, в даному разі, розуміється, що продавець має бути власником у момент передачі товару. Власник може самостійно здійснити своє право на продаж товару, так й доручити його продаж найманому за трудовим договором працівнику, може укласти цивільно-правовий договір доручення, комісії на реалізацію свого товару. І хоч особи, які продають товар, не є власниками, але право власності у покупця виникає, як правило, з моменту отримання речі, оскільки це випадки, встановлені законом. Примусовий продаж – це продаж товару за рішенням, вироком суду без згоди власника у разі конфіскації, звернення стягнення на майно за боргами тощо.

Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК), тобто, якщо особа, що продала товар, діяла правомірно, на підставі договору або закону.

Продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). Покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору, якщо він не знав про права третіх осіб на товар (ст. 659 ЦК).

Якщо за підставами, що виникли до продажу товару, третя особа пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця з метою залучення до участі у справі. Якщо покупець не повідомив про це продавця, то продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що він міг би відвернути відібрання товару. Якщо продавець ухилився від участі у справі, то він не може оспорювати відібрання.

У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи, продавець має відшкодовувати покупцеві збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність певних підстав.