Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник цив пр ч.2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
5.5 Mб
Скачать

2. Поняття товару та предмету договору купівлі-продажу (майнових прав, прав вимог)

Предмет договору купівлі-продажу є істотною умовою (найменування товару та кількість). Предмет цього договору – це товар, що може бути на праві власності, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Але не кожний товар є предметом договору купівлі-продажу.

Товар – це будь-який предмет цивільного обороту, призначений власником для відчуження, що є продуктом людської діяльності, має споживну вартість (тобто, задовольняє потреби людини) та мінову вартість (служить для обміну або продажу).

Товаром може бути:

  • вироблена продукція, призначена для продажу (товарні запаси);

  • продукція, товари, що будуть створені (придбані, набуті) продавцем у майбутньому;

  • окрема індивідуально визначена річ (контейнер з товаром, будівля, пара взуття тощо), призначена до продажу;

  • іноземна валюта;

  • складова частина майна суб’єктів (наприклад, половина квартири);

  • майнові права, певна сукупність прав та обов’язків (частка у статутному капіталі, товарний знак, підприємство як єдиний майновий комплекс тощо);

  • документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема, розписки, цінні папери);

  • право вимоги (не особистого характеру);

  • результати виконаних робіт (наприклад, пошитий спецодяг, квартири у збудованому будинку);

  • результати послуг, як, правило, що мають матеріальний носій (наприклад, інформація, що продається);

  • об’єкти інтелектуальної власності та інше майно.

Треба зазначити, що результати послуг та робіт є предметом відповідних договорів про надання послуг та виконання робіт, об’єкти інтелектуальної власності є предметом ліцензійного договору, договору комерційної концесії, договору на виконання науково-технічних робіт тощо. Але всі вони мають ознаки товару, тому що можуть бути відчужуваними, мають споживчу та мінову вартість. Тому поняття «товар» є ширшим поняття «предмет договору купівлі-продажу».

Майнові права як предмет договору купівлі-продажу одночасно є зобов’язальними правами, правами вимоги, причому предметом договору може бути або річ, коли до покупця переходить право власності на неї, або майнове право на річ як право вимоги, але не може бути одночасно те й інше. Наприклад, орендодавець може продати (обміняти) своє майнове право на отримання орендної плати за певний період, також орендодавець може продати річ, що знаходиться в оренді, та отримати плату – вартість речі, але не може одночасно продати майнове право на отримання орендної плати та ще отримати вартість речі внаслідок її продажу. Майнові права або право вимоги може бути предметом купівлі не фінансовою установою, якщо вартість цього права не змінюється. Якщо ж майнове право купує фінансова установа за меншу суму, а потім вимагає у боржника суму, зазначену у документах – то ці відносини регулюються договором факторингу.

Право вимоги може бути товаром, якщо не є особистим зобов’язанням та безперешкодно може здійснитись заміна сторін. Якщо одна із сторін зобов'язання виконала свій обов'язок, а інша – ні, то кредитор може продати своє право вимоги до боржника іншій особі. Наприклад, покупець оплатив товар, але не забрав його у продавця, тоді покупець може продати своє право вимоги до продавця щодо передання товару третій особі шляхом уступки (продажу) права вимоги.