Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
4.54 Mб
Скачать

Тема 10.

Правове становище окремих видів

Суб'єктів організаційно-господарських

Повноважень

  1. Господарські об'єднання: поняття, види, особливості правового становища.

  2. Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об'єднання.

  3. Правовий статус холдингових компаній.

  4. Кабінет Міністрів України як суб'єкт організаційно-господарських повно­важень.

  5. Господарські міністерства/відомства як органи господарського управління.

  6. Організаційно-господарські повноваження ФДМУ.

  1. Господарські об'єднання: поняття, види, особливості правового становища

Суб'єкти організаційно-господарських повноважень - важлива категорія суб'єктів господарських правовідносин, серед яких особливе місце посідають ор­ганізації (насамперед господарські), що здійснюють управління господарською діяльністю. Одним з різновидів таких організацій є господарське об'єднання.

Господарське об'єднання (ГО) - це організаційно оформлена група підпри­ємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм влас­ності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-127), законами: «Про промислово-фінансові групи в Україні», «Про банки та банківську діяль­ність» (статті 9-13), «Про кооперацію» (статті 30-33), «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 26) та ін.

Основні риси ГО:

  • господарські організації корпоративного типу;

  • належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасни­ків (у тому числі координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;

  • вимоги до учасників ГО: наявність статусу юридичної особи;

  • основна мета діяльності - координація діяльності учасників і об'єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

  • відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;

  • тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (у випадках, передбачених За­коном «Про захист економічної конкуренції) та здійснення цим органом контролю за функціонуванням ГО;

  • реєстрація в загальному для всіх юридичних осіб порядку (за деякими ви­нятками);

  • добровільність виходу учасників з ГО (за винятком державних, комуналь­них та інших об'єднань, що створюються в розпорядчому порядку) з внесен­ням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної ре­єстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов'язань по укладених договорах.

Господарські об'єднання різноманітні, що зумовлює доцільність їх класифіка­ції за різними критеріями. Види ГО:

  1. за ознакою засад створення: (а) добровільні і (б) такі, що створюються в розпорядчому порядку. Добровільні господарські об'єднання створюються шля­хом вільного волевиявлення їх засновників, що фіксується в засновницькому дого­ворі та/або підписаному усіма засновниками статуті об'єднання. До господарських об'єднань, створених у розпорядчому (примусовому) порядку, належать об'єднання підприємств одного власника (в тому числі державні та комунальні господарські об'єднання), який приймає рішення про створення об'єднання та затверджує його статут, а також холдинги, створенні шляхом поглинання, заснування однією хол­динговою (материнською) компанією низки дочірніх господарських товариств/ Корпоративних підприємств і в інших випадках, передбачених законом;

  2. за ознакою ступеня централізації управлінських повноважень - асоціації (створюються з метою постійної координації господарської діяльності без надан­ня об'єднанню права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з учасників), корпорації (створюються на основі поєднання виробничих, науко­вих і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізова­ного регулювання діяльності кожного з учасників), концерни (учасники якого перебувають у повній фінансової залежності від одного або групи підприємців, який(які) в зв'язку з цим отримує(ють) значні повноваження щодо управління Діяльності решти учасників об'єднання);

  3. за ознакою обов'язкового установчого документа - договірні (асоціації, кор­порації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни та консорціуми);

  4. за галузевою ознакою - галузеві, тобто господарські об'єднання підпри­ємств певної галузі (транспорту, зв'язку, вугільної промисловості тощо), міжгалу­зеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки);

  5. за територіальною ознакою - республіканські, обласні, міські тощо;

  6. за ознакою терміну діяльності - створені на визначений термін/стро­кові (консорціуми, промислово-фінансові групи) та без визначення строку ді­яльності (асоціації, корпорації, концерни);

  7. за ознакою наявності чи відсутності в об'єднання статусу юридичної особи - господарські об'єднання, які мають статус юридичної особи (загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 118 ГК України), і господарські об'єднання, які не мають тако­го статусу (до них належать промислово-фінансові групи та холдингові групи);

  8. залежно від сфери діяльності підприємств/господарських організацій, що входять до складу ГО, або їх організаційно-правової форми (банківські об'єднання, кооперативні об'єднання, об'єднання страховиків, об'єднання аудиторських орга­нізацій, об'єднання торговців цінними паперами та ін.).