Тема 19. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі про­вадження справи про банкрутство.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про бан­крутство.

3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.

5. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство

До боржника в процесі провадження справи про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності боржника);

• ліквідаційна процедура.

З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банкрутству суб'єктів госпо­дарювання, обов'язок вжиття яких покладається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та орга­ни місцевого самоврядування в межах їх повноважень. До таких заходів на­лежать:

• надання боржнику фінансової допомоги в розмірі, достатньому для пога­шення його зобов'язань перед кредиторами;

• взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінансову допомогу боржникові;

• досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок ко­штів державних підприємств та інших джерел фінансування (обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок ко­штів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Мі­ністрів України від 17.03.2000 р. № 515 «Про затвердження Порядку про­ведення досудової санації державних підприємств».

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство

Першою судовою процедурою, що застосовується до боржника, після пору­шення провадження у справі про банкрутство, є розпорядження його майном.

Розпорядження майном боржника - обов'язкова (за окремими винятками) судова процедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовуєть­ся з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Здійснення її покла­дається на розпорядника майном боржника - призначеної суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи (це може бути і суб'єкт підпри­ємницької діяльності), яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражно­го керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

До функцій розпорядника майном боржника належать:

• вжиття заходів щодо захисту майна боржника;

• аналіз фінансового становища боржника та розробка рекомендацій, спря­мованих на його фінансове оздоровлення;

• розгляд разом з посадовими особами боржника заяв кредиторів про грошо­ві вимоги до боржника, які надійшли у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та повідомлення заявників про результати розгляду;

• ведення реєстру визнаних боржником вимог кредиторів за вказаними вище заявами;

• скликання зборів кредиторів та участь в них з правом дорадчого голосу;

• виконання інших функцій, передбачених Законом «Про відновлення пла­тоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Після призначення розпорядника майна повноваження органів управління боржника обмежуються шляхом встановлення заборони приймати рішення про:

• реорганізацію та ліквідацію боржника;

• створення боржником юридичних осіб або про його участь в інших юри­дичних особах;

• створення боржником філій та представництв;

• виплату дивідендів;

• проведення боржником емісії цінних паперів;

• вихід зі складу учасників боржника юридичної особи;

• придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. За згодою розпорядника майна органи управління боржника:

• приймають рішення про участь боржника в господарських об'єднаннях;

• укладають угоди щодо: нерухомого майна боржника; одержання та видачі позик (кредитів); поручительства та видачі гарантій; уступки вимоги; пе­реведення боргу; передачі в довірче управління майна боржника; розпоря­дження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад 1% балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна призначається на строк до 6 місяців, який може бути про­довжений чи скорочений судом за клопотанням самого розпорядника, комітету кредиторів чи власника майна боржника.

При проведенні даної процедури боржник може одночасно задовольнити ви­моги усіх кредиторів відповідно реєстру повністю чи частково в однаковому для всіх пропорційному відношенні до вимог кожного кредитора (за згодою комітету кредиторів та розпорядника майна). Проведення таких розрахунків свідчить про відновлення платоспроможності боржника, і господарський суд припиняє про­вадження у справі про банкрутство. У всіх інших випадках процедура розпоря­дження майном боржника завершується однією з подальших судових процедур банкрутства, кожна з яких не є обов'язковою сама по собі, однак принаймні одна з них має бути застосована.