3.4. Приватні підприємства

Різновидом підприємств за ознакою форми власності, на базі якої функціонує підприємство, є приватні підприємства. Особливості правового становища таких підприємств регламентуються законодавством лише схематично.

Так, відповідно до ст. 113 ГК, приватним підприємством є підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці. Приват­ним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господа­рювання - юридичної особи (дочірнє підприємство іншого приватного підприєм­ства). Отже, основною особливістю такого підприємства є лише форма власності, на базі якої воно функціонує.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ГК, порядок організації та діяльності приватних під­приємств визначається цим Кодексом (загальні положення щодо підприємств - статті 62-72 ГК) та іншими законами.

Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоратив­ного. За підприємством унітарного типу майно може закріплюватися на будь-якому з основних правових титулів - праві власності, праві господарського віда­ння, праві оперативного управління.

Приватне підприємство корпоративного типу має ту особливість, що майно за ним зазвичай закріплюється на праві спільної часткової приватної власності (на відміну від господарського товариства та виробничого кооперативу). Проте слід зазначити, що ГК України не містить положень щодо правового титулу майна та­кого підприємства, а отже - й не виключає застосування таких правових титулів, як право господарського відання чи право оперативного управління).

Особливості правового статусу ПП проілюстровані нижченаведеною схемою.

Фермерське господарство

Фермерське господарство є різновидом приватного підприємства і формою сімейного бізнесу (підприємницької діяльності) зі спеціальним предметом ді­яльності (виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація) та низкою інших специфічних ознак.

Характерні риси фермерського господарства (ФГ):

• спеціальне право регулювання: ст. 114 ГК України; Земельний кодекс Украї­ни; Закон України від 19.06.2003 р. «Про фермерське господарство»;

• форма сімейного підприємництва (може бути створене одним громадяни­ном України або кількома громадянами України, які є родичами або члена­ми сім'ї);

• спеціальний вид діяльності: організація та виробництво сільськогосподар­ської продукції, її переробка та реалізація (напрями такої діяльності, її спе­ціалізація визначаються в статуті ФГ);

• наявність статусу юридичної особи і, відповідно, власного найменування, печатки та штампу;

• спеціальний порядок створення: право на створення ФГ належить тим дієз­датним громадянам України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання створити ФГ та пройшли конкурсний відбір на право створення ФГ; такий відбір проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення

фермерських господарств, склад якої формується і затверджується район­ною (міською) радою; позитивний висновок цієї комісії є підставою для надання/передання на праві власності чи оренди для ведення ФГ земельної ділянки із земель державної і комунальної власності (відповідно до земель­ного законодавства) та державної реєстрації ФГ;

• спеціальний порядок державної реєстрації: державна реєстрація ФГ здій­снюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в ра­йонній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки; для такої реєстрації голова ФГ або уповноважена ним особа особисто або по­штою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: до­говір про створення фермерського господарства та статут фермерського господарства; реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копію документа, що за­свідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує вне­сення плати за державну реєстрацію фермерського господарства; державна реєстрація здійснюється протягом не більше п'яти робочих днів після отри­мання зазначених документів;

• основний установчий документ - статут, в якому зазначаються: найменуван­ня господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, по­рядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України;

• членство у ФГ:

а) членами фермерського господарства можуть бути: подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства; особи, які працюють у ФГ за трудовим договором (контрактом);

б) головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті ФГ особа; коло повноважень голови ФГ: представництво ФГ у відносинах з третіми особами; наймання для роботи у ФГ працівників (і відповідно - укладення з ними трудового договору); укладення угод від імені ФГ та вчинення інших юридично значимих для ФГ дій відповідно до законодавства України; голова ФГ може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом;

• надання державної підтримки ФГ: новоствореним ФГ у період становлен­ня (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та ФГ з відокремленими садибами надається допо­мога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Укра­їнський державний фонд підтримки фермерських господарств, за наявності визначених законом умов та в установленому порядку;

• майно ФГ:

а) основний правовий титул майна ФГ - право власності;

б) цілісний майновий комплекс ФГ включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання; цілісний майновий комплекс може бути предметом купівлі-продажу та інших угод/правочинів;

в) наявність у складі майна ФГ земельної ділянки, яку ФГ використовує на праві власності або договору оренди; звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення ФГ, допускається у випадках, коли у ФГ відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення;

• представницький орган фермерських господарств - Асоціація фермерів та приватних землевласників України, яка забезпечує захист прав ФГ і ство­рення сприятливих умов для розвитку фермерства;

• підстави для припинення діяльності ФГ: реорганізація фермерського госпо­дарства; ліквідація фермерського господарства; визнання фермерського гос­подарства банкрутом; якщо не залишається жодного члена фермерського гос­подарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства;

• порядок припинення діяльності ФГ: І. Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: а) власником у разі реорганізації або ліквідації ФГ - відповідно до закону та статуту ФГ; б) у разі якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства, - у порядку, встановленому законом; в) у разі бан­крутства фермерського господарства - на підставі постанови господарсько­го суду про визнання ФГ банкрутом та ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора. II. Кошти, одержані від продажу майна ФГ, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом Украї­ни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його статуту. III. У разі припинення діяльності ФГ до закінчення терміну надан­ня господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 34 За­кону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.