4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності

У сфері інноваційної діяльності держава застосовує стимули двох видів - по­зитивні та негативні. До перших (позитивних) належать пільги та переваги, що надаються суб'єктам інноваційної діяльності з метою їх заохочення до здійснення такої діяльності.

Позитивне стимулювання інноваційної діяльності включає: фінансову під­тримку та пільги.

Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету Ав­тономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами) може надаватися у таких формах (ст. 17 Закону «Про інноваційну діяльність»):

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Закон «Про інноваційну діяльність» (до внесення в нього змін відповідно до Закону № 2505-ІУ від 25.03.2005) передбачав також (статті 21 і 22) право суб'єктів інноваційної діяльності на отримання таких пільг: а) податкових; б) амортиза­ційних; в) митних. Слід, однак, зазначити, що протягом наступних років дія ста­тей 21 і 22 Закону «Про інноваційну діяльність» стосовно цих пільг призупиня­лася згідно з законами від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік», від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет на 2004 рік», а Законом від 25.03.2007 р. статті 21-22 були виключені із Закону «Про інноваційну діяльність».

Позитивне стимулювання трансферу технологій як різновиду інноваційної діяльності відповідно до Закону України від 14.09.2006 р. «Про державне регулю­вання діяльності у сфері трансферу технологій» може здійснюватися шляхом:

• кредитування трансферу технологій (ст. 21): підприємствам, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, Національної та га­лузевих академій наук, що здійснюватимуть випуск продукції за державним замовленням, за рішенням Кабінету Міністрів України, виключно у межах по­вноважень, встановлених законом про Державний бюджет України, можуть надаватися державні гарантії щодо погашення кредитів комерційних банків, наданих для придбання технологій та їх складових, необхідність застосування яких визначена потребами держави і суспільства у цих технологіях;

• субсидіювання трансферу технологій (ст. 22): на трансфер технологій, що здійснюється за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загаль­нодержавного рівня, встановлюється режим його цільового субсидіювання в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік; цільові субсидії вста­новлюються у розмірах: а) суми податку на прибуток підприємств, одержа­ного від впровадження зазначених технологій, нарахованої за період та у порядку, що встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»; б) суми ввізного мита, що нараховується згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів трансферу технологій, устаткування, обладнання та комплектуючих, а та­кож матеріалів, що не виробляються в Україні.

Негативні стимули у формі відповідальності за порушення вимог іннова­ційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за пору­шення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції - попередження правопорушень у сфері інноваційної діяльності, контр­олю за ефективністю діяльності її суб'єктів, інформування учасників інноваційної діяльності про результати діяльності - як їх власної, так і їх партнерів, контраген­тів, виробників інноваційної продукції.

Негативне стимулювання застосовується у таких формах: відшкодування збитків (застосовується у разі порушення договірних зобов'язань у сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам);

оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленому порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою сто­роною договірних зобов'язань; зміна порядку оплати виконання - відповідно до умов договору - з метою уникнення повторення порушень строків оплати; при­йняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаченої дого­вором на випадок виявлення порушень щодо якості виконання, та ін.);

адміністративно-господарські санкції, а саме:

а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі використання сировини, ма­теріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, ввезених в Укра­їну без сплати ввізного мита та податку на додану вартість, згідно з положеннями ч. 1 ст. 20 Закону «Про інноваційну діяльність», не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при цьому платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути сплачені при ввезенні на митну тери­торію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на суму податків, виходячи зі 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання);

б) анулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритетного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту (здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері інноваційної діяльності України за результатами аналізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рішення, погодженого Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України);

в) анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур (здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері інноваційної діяльності України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів).

Закон «Про інноваційну діяльність» містить положення щодо відповідальності спеціально уповноваженого органу у сфері інноваційної діяльності за повноту і до­стовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інно­ваційними проектами. Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно з законом. Правопорушен­нями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

а) прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

б) фальсифікація висновків експертизи;

в) вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

г) умисне примушування або створення для експертів чи експертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне проведення експертизи;

д) переслідування експертів за підготовлені ними висновки, несприятливі для тієї чи іншої особи чи організації;

е) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпосередньо заінтересованих у результатах експертизи;

є) розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з розглядуваними ін­новаційними проектами.

За подібні порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридич­ної відповідальності. У разі якщо подібні дії завдали шкоди учасникам інновацій­ної діяльності, вони підлягають відшкодування за рахунок спеціально уповнова­женого органу у сфері інноваційної діяльності України. Крім того, посадові особи, в діях яких є склад відповідного адміністративного правопорушення, злочину чи дисциплінарного проступку, можуть бути притягнені відповідно до адміністра­тивної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.