3.3. Акціонерне товариство

Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, статут­ний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартос­ті, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товари­ства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

• різновид господарського товариства;

• спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» (ст. 24-49), Закон від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії»;

• адекватність форми АТ ринковим відносинам та її універсальність: форма АТ придатна для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (комерційних банків, страхових організацій, інвестицій­них фондів тощо), господарських об’єднань типу холдингових груп, а також для некомерційних організацій (у цій формі зазвичай створюються фондові біржі, створений і функціонує Національний депозитарій України);

• засновники - фізичні та/або юридичні особи з відповідним обсягом правосуб'єктності;

• можливість вибору засновниками виду АТ - відкрите чи закрите, якщо за­кон не вимагає певного виду АТ (у процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств - ВАТ);

• можливість створення АТ як класичного типу (двома і більше засновника­ми), так і однією особою;

• обов'язковість двох фондів статутного та резервного; законодавчо встанов­лений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше суми, ек­вівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки міні­мальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ); резервний фонд формується за рахунок прибутку АТ у розмірі не менше ніж 25% статутного фонду/капіталу;

• поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що імену­ються акціями;

• наявність статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій), що зу­мовлює спеціальне регулювання діяльності АТ з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), відповідно до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в тому числі визначення ДКЦПФР порядку реєстрації та випуску/емісії акцій);

• можливість залучення бажаних для товариства інвесторів як власників привілейованих акцій;

• відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

• відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'я­заннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

• можливість здійснення АТ в передбаченому законом порядку корпоратив­них операцій: а) емісії акцій; б) викупу власних акцій з метою їх наступно­го продажу чи анулювання; в) консолідації акцій (збільшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номіналь­ної вартості); г) дроблення акцій (зменшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості; д) конвертації цінних паперів АТ (переведення цінних паперів одного виду чи класу в інший вид чи клас);

• управління товариством (корпоративне управління) здійснюється за допо­могою системи органів: а) загальні збори акціонерів (обов'язковий орган; у разі наявності в товаристві лише одного акціонера він виконує роль загаль­них зборів); б) виконавчий орган (обов'язковий) - колегіальний (правлін­ня чи дирекція) чи одноособовий (директор); в) спостережна (наглядова) рада - необов'язковий орган (як загальне правило); в обов'язковому поряд­ку створюється в передбачених законом випадках (кількість акціонерів пе­ревищує 50 осіб; в акціонерному банку та корпоративному інвестиційному фонді; у разі створення АТ у процесі корпоратизації, приватизації чи засну­вання державою в особі компетентного органу державного АТ);

• загальні збори акціонерів: 1) види: чергові - скликаються не рідше одного разу на рік; позачергові - скликаються у передбачених законом випадках (загроза неплатоспроможності товариства; на вимогу спостережної ради, контрольно­го органу, кваліфікованої меншості акціонерів) та у передбачених статутом АТ випадках; 2) про скликання загальних зборів акціонери повідомляються персонально передбаченим статутом АТ способом, а загальне повідомлення публікується у визначених законом органах преси не пізніше ніж за 45 днів до проведення зборів; 3) пропозиції до порядку денного загальних зборів мо­жуть подавати будь-які акціонери (не пізніше ніж за ЗО днів до їх проведення), проте лише кваліфікована меншість (акціонери, які в сукупності володіють не менше ніж 10% голосів) має право на обов'язкове врахування її пропозицій до порядку денного; 4) загальні збори вважаються повноважними за умови при­сутності на них акціонерів, які володіють понад 60% голосів; 5) рішення при­ймають простою більшістю голосів, а в передбачених законом випадках (вне­сення змін до статуту; припинення діяльності АТ; створення та припинення діяльності його дочірніх підприємств, філій і представництв) - кваліфікова­ною (понад голосів присутніх на зборах акціонерів; 6) компетенція загальних зборів: а) питання виключної компетенції (не можуть делегуватися іншим ор­ганам АТ): внесення змін до статуту товариства; обрання органів управління та контролю АТ; затвердження річної фінансової звітності, порядку покриття збитків і розподілу прибутку АТ; створення та припинення дочірніх підпри­ємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; б) питання, що можуть делегу­ватися іншим органам АТ (якщо статут АТ не передбачає іншого): винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутріш­ніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що ви­пускаються ним; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що пере­вищує вказану в статуті товариства та ін.;

• спостережна/наглядова рада: а) необов'язковий орган (якщо закон не ви­магає іншого); б) формується загальними зборами з числа акціонерів това­риства; в) виконує складні функції: організаційну (організація діяльності виконавчого органу), контрольну (за діяльністю виконавчого органу), за­хисну (захист інтересів акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів), а також у разі відповідного делегування приймає на себе вирішен­ня деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції вищого органу АТ);

• контрольний орган (необов'язковий, якщо закон не передбачає іншого) - ревізійна комісія, ревізор чи ін.: а) формується з акціонерів; б) функції: контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу); в) повноваження: перевірка річної фінансової звітності товариства; періодич­ні перевірки на вимогу загальних зборів, спостережної ради або за власною ініціативою; скликання загальних зборів, у разі виникнення загрози непла­тоспроможності товариства і за умови, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання позачергових загальних зборів АТ; г) у разі відсут­ності органів контролю в товаристві їх функції (в тому числі проведення разових чи періодичних перевірок за фінансовою діяльністю АТ) за рішен­ням загальних зборів або відповідно до статуту АТ може на договірних за­садах покладатися на аудитора (аудиторську організацію);

• правовий статус акціонера подвійний (учасник акціонерного товариства і рівночасно - власник акції): набуття статусу акціонера забезпечується на­буттям права власності на акцію (акції), а вихід акціонера з АТ здійснюєть­ся шляхом відчуження акцій;

• права акціонерів (обсяг яких залежить від типу акцій - прості чи привілейо­вані, що належать акціонеру, і певною мірою - від виду АТ: закрите чи відкри­те): І) майнові права: отримати після повної сплати бланк акції (сертифікат на сумарну номінальну кількість акцій), випущеної в документарній формі, або виписки з рахунку у цінних паперах, що ведеться зберігачем, якщо акції мають бездокументарну форму; право на участь у розподілі прибутку товари­ства (одержання дивідендів), а для власників привілейованих акцій - право на отримання фіксованих відсотків; право на отримання частини вартості майна товариства у разі його ліквідації; право на дистрибуції (привілеї) для акціо­нерів (якщо такі передбачаються законом та/або статутом АТ); право на при­дбання акцій додаткових емісій пропорційно своїй частці у статутному фонді; право розпоряджатися на власний розсуд акціями, укладаючи щодо них будь-які угоди (вчиняючи будь-які правочини), не заборонені законом; право на відшкодування збитків, пов'язаних зі зміною статутного фонду товариства; право вимагати викупу АТ акцій, що належать акціонеру, на вимогу останньо­го у передбачених законом та статутом АТ випадках та порядку; II) немайнові права: 1) право участі в управлінні справами товариства (зазвичай нале­жить власникам простих акцій; ступінь участі акціонерів в управлінні і, відпо­відно, можливість впливати на прийняття органами АТ рішень залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності), в тому числі: право участі в загальних зборах АТ; вносити пропозиції до порядку денного загальних збо­рів не пізніше ніж за ЗО днів до їх скликання; до скликання загальних збо­рів ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним; доручати своєму представнику (постійному або тимчасовому) голосувати за нього на загальних зборах товариства; надавати для ознайомлення протоколи загаль­них зборів АТ; право обирати членів органів товариства (правління, спосте­режної ради, ревізійної комісії); право бути обраними в органи товариства (в порядку, що визначається законом та статутом товариства); 2) на отримання інформації про діяльність товариства (на вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів); на вимогу акціонерів видаються за­свідчені витяги з книги протоколів; 3) передавати корпоративні права (або частину прав), що надаються акцією, своєму представнику (представникам) на підставі довіреності; 4) вийти з товариства, що зазвичай здійснюється шляхом відчуження акцій, а в передбачених законом і статутом товариства випадках - шляхом викупу товариством акцій у акціонера (два з останніх прав можуть містити майнові елементи);

• обов'язки акціонерів: 1) майнові, які є основними: а) обов'язок повністю сплатити акції відповідно у розмірі, порядку та засобами, передбаченими умовами підписки та статутом товариства; б) у разі прострочення оплати акцій сплатити за час прострочення 10% річних, якщо інше не передбаче­но статутом товариства; в) нести додаткову майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства у разі неповної сплати акцій у випадках, пе­редбачених статутом товариства; 2) немайнові: а) дотримання положень статуту товариства і виконання рішень загальних зборів товариства; б) не розголошувати комерційну та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; в передбачених законом випадках отримувати згоду антимонопольних органів про придбання значних за розмірами пакетів акцій АТ;

• права кваліфікованої меншості (користуються акціонери, які в сукупнос­ті володіють більше ніж 10% голосів): право призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах (ч. 4 ст. 41 Закону «Про господарські товариства»); право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, що обов'язково мають ураховуватися за умови їх внесення не пізніше ніж за ЗО днів до скликання загальних збо­рів (ч. 2 ст. 43 Закону «Про господарські товариства»); вимагати скликання позачергових загальних зборів товариства у будь-який час і з будь-якого приводу; право скликати такі збори, якщо виконавчий орган АТ протягом 20 днів не виконав цієї вимоги (ч. 4 ст. 45 Закону «Про господарські то­вариства»); право вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу ревізійною комісією товариства;

• визначення особливості реорганізації АТ відомчим нормативно-правовим актом - Положенням про порядок реєстрації випуску акцій та інформа­ції про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. № 221;

• публічність діяльності АТ (оприлюднення його засновниками наміру ство­рити акціонерне товариство певних параметрів; подання ДКЦПФР перед­баченої законом звітності та інформації; оприлюднення результатів річної діяльності відкритого АТ; оприлюднення факту скликання загальних збо­рів АТ (із зазначеннями передбаченої законом інформації).

Відмінність між ВАТ і ЗАТ (ст. 81 ГК України):

• порядком розміщення акцій: у ВАТ - шляхом проведення відкритої (крім етапу заснування) підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому рин­ку, у ЗАТ - розміщенням серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також купівлі-продажу з виключенням системи торгів;

• порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно (з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а їх відчуження акціонером товариства має здійснюватися з ураху­ванням переважного права інших акціонерів цього товариства на придбан­ня таких акцій);

• видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка (крім етапу заснування ВАТ), ЗАТ - закрита (серед за­здалегідь визначеного кола осіб);

• обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх зацікавлених осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).

Правове становище акціонерного товариства як різновиду господарського то­вариства визначається ГК (статті 79-92), ЦК (статті 152-162), Законом «Про гос­подарські товариства», Законом «Про цінні папери та фондовий ринок» (статті 6, 28 та ін. - щодо правового режиму акцій), проте низка положень цих актів законо­давства є колізійними, зокрема: щодо порядку створення ВАТ (ЦК та Закон «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають для АТ незалежно від його виду один порядок: шляхом розподілу акцій між засновниками; ГК - два порядки: при заснуванні ВАТ - шляхом проведення відкритої підписки на акції, ЗАТ - шляхом розподілу акцій між засновниками); щодо назви ради товариства (спостережна рада - відповідно до ГК, наглядова рада - згідно з ЦК) та ін.

У сучасній українській економіці вже функціонує чимало державних або на­ціональних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань відповідно до законо­давства про корпоратизацію. Такі акціонерні товариства й виконують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (банки, страхові компанії та ін.), а й можуть діяти як своєрідна форма господар­ського об'єднання (холдингова група у складі холдингової компанії та її корпо­ративних/дочірніх підприємств) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне товариство «Національна мережа аукціонних центрів», Національний депозитарій).

Характерні риси державного акціонерного товариства/ДАТ (на прикладі корпоратизованих підприємств:

• спеціальне правове регулювання: ст. 22 ГК і глава 18 ГК «Корпоративні права», Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії», ука­зи Президента від 15.06.1993 р «Про корпоратизацію підприємств» і від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпо­ратизації та приватизації»; Положення про порядок корпоратизації підпри­ємств (затверджене постановою КМУ від 05.07.1993 р. № 508), Положення про спостережну раду (затверджене постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 19.07.1993 р. № 556); Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підпри­ємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39); Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації (затверджено наказом Фон­ду державного майна України від 25.06.2001 р. № 1129) та ін.;

• формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично за­звичай є товариством однієї особи (держави в особі уповноваженого органу);

• створюються шляхом: (1) заснування (проте законодавець на рівні закону регулює лише відносини щодо державних холдингових компаній) або (2) реорганізації у формі перетворення, як правило, державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більше ніж 75% статутного фонду яких пе­ребуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству, в ак­ціонерні товариства;

• мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціо­нерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (однак строк останньої заздалегідь не визначається; крім того, законодавство про при­ватизацію державного майна передбачає можливість перетворення навіть підприємств військово-промислового комплексу на ВАТ з метою їх інвес­тування, однак обумовлює необхідність залишення контролю держави над таким підприємством, що здійснює діяльність, яка належить до державної монополії, і, відповідно, не підлягає приватизації);

• належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товари­ства і, відповідно, здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;

• засновником зазвичай виступає одна юридична особа - господарське мініс­терство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;

• статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства;

• державна реєстрація товариства здійснюється його засновником у загаль­ному порядку, але без сплати реєстраційного збору;

• виконавчий орган товариства - правління - формується:

• а) на стадії його заснування шляхом перетворення у ВАТ із державного уні­тарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного під­приємства, що корпоратизується;

• б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба зміни­ти склад правління) - спостережною радою товариства;

• в обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду, затвер­дженого постановою КМУ від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спо­стережної ради є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство в установленому порядку визнано Монополіс­том, - представник Антимонопольного комітету; персональний склад спостережної ради затверджується спільною постійно діючою комісією Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України за поданням засно­вника;

• порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкри­тих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у проце­сі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р.№39);

• нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;

• наявність значних особливостей у правовому статусі ДАТ зумовлюють уні­фікацію правового регулювання у формі спеціального закону, який, проте, ще не прийнятий.