
- •Содержание : Політологія - Кремень
- •Передмова
- •1. Політика - соціальне явище
- •Що ж таке політика.
- •Методи і способи вивчення політики
- •Становлення та розвиток політичних знань
- •2. Політичні вчення в середньовіччі
- •Політичні ідеї Фоми Аквінського
- •3. Проблеми теорії політики в епоху відродження
- •4. Політичні вчення в XVI -XVII ст.
- •5. Розвиток політичної думки XVIII ст.
- •:6. Політична думка в європі кінець XVIII - XIX стст.
- •Політичні ідеї в росії
- •7. Сучасні політичні вчення заходу
- •Формування політичної думки в україні
- •Ідеї обмеженої монархії
- •Теоретична політична соціологія в росії і україні
- •Іван франко
- •3. Соціально-політичні вчення про національно-культурне відродження та державність
- •Розділ другий. Політична влада і політична система. Влада - явище суспільного життя.
- •1. Поняття та структура влади.
- •Суб’єкт влади
- •2. Засоби, процес і види влади
- •Тип влади
- •Державна влада
- •Економічна влада
- •Види влади
- •Політична легітимність
- •Функції бюрократії
- •Політичні відносини
- •Функції політичної системи, механізм
- •Типи політичних систем
- •3. Формування політичної системи і державності україни
- •Формування державності україни
- •Політичний процес
- •:Політична культура — умова розвитку політичного процесу
- •2. Політична участь. Стратегія і тактика в політиці
- •4. Політична стабільність. Типи політичних процесів
- •Людина і політика
- •1. Особа в політиці
- •:2. Концепція прав людини: історія та сучасність
- •Класифікація прав людини: Позитивні і негативні права
- •Соціальна структура суспільства та соціальні інститути
- •Проблема прав людини в різноманітних суспільних системах. Політичні теорії про соціальну стратифікацію
- •2. Соціальна структура суспільства
- •Політичні партії та партійні системи. Політичні рухи
- •1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
- •2. Сучасні партійні системи і їх суть
- •3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів
- •Політичне лідерство
- •1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- •Політична свідомість. Політична культура
- •: Масова політична свідомість.Типи
- •:3. Політична культура: роль у політичному житті суспільства
- •Функції політичної культури
- •Політика і мораль
- •2. Політика і мораль як система
- •Професійний політик
- •Політика та ідеологія
- •1. Природа і суть сучасних політичних концепцій
- •2. Основні ідеологічні течії сучасності
- •Консервативність
- •Лібералізм
- •3. Альтернативне бачення суспільного ладу
- •Розділ третій. Держава і політика
- •1. Поняття держави та її природа. Що таке держава?
- •2. Форми політичного правління і державного устрою
- •Форми правління
- •Змішані форми побудови
- •2. Громадянське суспільство і правова держава
- •Політичні режими: суть та типи
- •Типи політичних режимів
- •3. Тоталітаризм
- •Особливості політичного життя
- •3. Авторитаризм
- •4. Ліберально-демократичний режим
- •5. Політичний режим демократії
- •5. Політичний режим демократії
- •Національна політика і формування суверенної держави
- •Політика національної згоди - гарантія державної самостійності
- •Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем України
- •Економічна політика Взаємозв'язок економіки і політики
- •Мета економічної політики
- •Функції держави в ринковій системі
- •Соціокультурний процес і політичне реформування
- •1. Культура україни в соціально-історичному вимірі
- •2. Соціокультурний аспект політичних реформ в україні
- •Політика та релігія
- •1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
- •2. Релігійно-клерикальні концепції
- •3. Співвідношення політики і релігії
- •Основна ідея священних книг
- •:Істотні відмінності у взаємовідносинах держава і церква
- •Екологія і політика
- •1. Основні поняття і предмет соціальної екології
- •2. Актуальні проблеми соціальної екології
- •3. Проблеми формування і управління соціоприродною системою
- •:4. Види екологічної освіти
- •5. Екологія людини в західній Європі
- •Міжнародна політика
- •1. Сучасний суспільний прогрес
- •2. Міжнародна політика XX сторіччя
- •3. Україна у світовому співтоваристві
- •5. Майбутнє і суспільний соціальний прогрес
- •Політичні конфлікти і кризи
- •1. Природа і суть політичного конфлікту
- •Типи політичних конфліктів. Моделі кризового розвитку конфліктів
- •2. Політичний тероризм і його різновиди
- •Воєнна політика: держава та армія
- •1. Армія - знаряддя воєнної політики
- •Політичні засоби реалізації національної безпеки
- •1. Суть концепції національної безпеки
3. Проблеми формування і управління соціоприродною системою
В чому ж суть побудови і управління соціо-природною системою? Важливим моментом управління соціоприродними системами виступає, безумовно, повна інформація про соціум і всі особливості біосфери. В сучасних умовах наявність адекватної інформації, рівень та якість ЇЇ обробки комп'ютерами і ЕОМ- системами зараховують до найважливіших стратегічних ресурсів і факторів розвитку соціального прогресу. В сучасних умовах наявність адекватної інформації, інформатизація суспільства, в тому числі України, здійснюється порівняно швидкими темпами шляхом використання новітньої комп'ютерної техніки. В ході інформатизації всіх сфер суспільства відбувається не тільки насичення соціосфери інформативною технікою і технологією, але й формується її понадсис-тема ~ інфосфера. Під інфосферою розуміється рівень розвитку інформатизації і оволодіння інформаційними ресурсами та процесами, що діються всередині суспільства, а також між суспільством і природою. Досягнувши рівня інфосфери, суспільство зуміє забезпечити гармонійну взаємодію суспільства і природи.
Загальні принципи інформатизації суспільства специфічно відображаються на особливостях різноманітних предметних сфер буття, в тому числі соціоприродних процесів. Широке застосування інформатики у вирішенні проблем природного середовища привело до появи геоєкоінформатики. За визначенням Олександра Воронова, геоекоінформатика - науковий напрямок, що розробляє теорію, засоби і технологію інформаційного забезпечення і автоматизації біосферних і екологічних досліджень з метою раціоналізації природокористування й охорони природи. В сучасних умовах без вірогідної екологічної інформації не можна зрозуміти грізних тенденцій екологічного процесу. Тому-то виправдана необхідність копітко вивчати інформаційне забезпечення, що сприяє вирішенню екологічної проблеми. В соціальній екології виділяють рівні: локальний, районний, регіональний, національний і глобальний. Кожний з рівнів має своєрідну інформацію, що відіграє принципово важливе значення для управління екорозвитком. В Україні для екологічних державних і суспільних структур важливо мати повну інформацію з місць про наявність водних ресурсів, порядок їх використання для того, щоб розробити рекомендації по оптимальному їх використанню в агроекосистемі. Для екологічних структур становить інтерес інформація про те, як враховуються екологічні вимоги при розробці інженерних, технологічних, планових, організаційних та інших рішень при проектуванні громадських і промислових об'єктів. Однак використання тільки екологічної інформації при виборі засобів і методів управління екорозвитком виявляється недостатнім. Управління екорозвитком збагачується соціальною інформацією. Об'єднання соціальної і геоекоінформації дозволяє ефектно управляти соціоприродними процесами, з великою перспективою прогнозувати тенденції розвитку і взаємодії суспільства і природи. В Україні активно удосконалюється державний механізм регулювання і контролю за використанням природних ресурсів і станом навколишнього природного середовища.
Основою державного управління використанням природних ресурсів і регулюванням навколишнього природного середовища виступають Ради народних депутатів різного рівня - від районних, міських до Верховної Ради та їх виконавчі комітети. Ради мають постійні комісії з питань охорони природи, наділені правом законодавчої ініціативи, здійснюють контроль за виконанням природоохоронного законодавства. Міністерство охорони на-вколишнього природного середовища теж має функції регулювання використання природних ресурсів і контролю за збереженням навколишнього природного середовища. В системі міністерства діють підрозділи в усіх адміністративно-територіальних районах і в деяких природних регіонах. В управлінні соціопри-родним середовищем активну участь бере Академія наук України, її спеціалізовані інститути, що виконують фундаментальні дослідження. В Україні створюється єдина система соціоекологіч-ного моніторингу, що дозволить на основі єдиної нормативно-методичної бази, стандартизації і метрології підвищити результативність екологічного управління. Питання управління екологічними процесами тісно зв'язані з свідомістю особистості, з розумінням суттєвості та необхідності охорони природи і дбайливого до неї ставлення кожного. В формуванні екологічної свідомості важлива роль належить освіті.
Однією з причин того, що людина і природне середовище виявилися в конфронтації - екологічне неуцтво, нерозуміння соціальних процесів суті проблеми ; „ наслідКІВ, неінформованість, хижацьке ставлення до природи. В світі щорічно публікується 15-18 тис. праць і досліджень з екології. Однак їх читають здебільшого фахівці, та й то не всі. В Україні, окрім журналу «Ойкумена» (тираж якого лише 1000 прим.), виходить ще невелика кількість видань, що, звичайно, не можуть претендувати ані на повноту висвітлення екологічної обстановки в країні, ані тим більш вести повноцінне просвітництво і освіту серед населення. Екологічна свідомість населення України, незважаючи на екологічну кризу, продовжує залишатися на низькому рівні. І справа тут не тільки в кількості та якості періодичних видань, хоча й це важливо. У багатьох жителів України в свідомості існує стереотип про невичерпні багатства країни, необмежені її можливості та використання сировини без оглядки на майбутнє. Утвердженню такої думки сприяли школа і засоби масової інформації. На уроках і в шкільних підручниках постійно проводилася думка про необхідність дальшого підкорення природи людиною. Людина малювалася як загарбник і перетворювач природи. На гаслі «Не чекати милостей від природи, взяти їх - наше завдання!» виховувалось не одне покоління. У багатьох виробився прагматичний споживчий стереотип мислення у ставленні до навколишнього природного середовища.