До ріжучих інструментів для препарування каріозних порожнин належать ручні (емалевий ніж, екскаватор) і машинні ( бори).

Залежно від матеріалу виготовлення, бори бу­вають: сталеві, твер­до­сплавні (покриті карбідовольфрамом), алмазні. Випускаються бори для звичайних (прямого і кутового) та турбін­них наконечників.

Бор складається зі стрижня (хвостовика), шийки і головки.

За формою поділяються на: кулясті, циліндричні (фі­сур­ні), конусоподібні, колесо­подібні, фініри (з дрібною насічкою), поліри (без насічок).

Розмір борів позначається номерами. Діаметр №1=0,85 мм, №3=1,1 мм, №5=1,6 мм, №7=2 мм, №13=3,1 мм. Довжина бора для прямого нако­неч­ника дорів­нює 44 мм, кутового – 17, 22, 27 мм. Бори довжиною 17 мм засто­со­­ву­ють­ся у практиці дитячої стоматології та при лікуванні зубів муд­рості.

Форма робочої поверхні борів зумовлює їх функцію. За до­по­могою куляс­тих розкривають ка­ріозну порож­нину, видаляють розм’якшений дентин, розкри­вають по­рож­нину зуба, роз­ши­рюють вічка каналів, видаляють пломби. Фі­сурні та конусо­подібні бори застосовують для форму­ван­ня по­рожнини. За допо­могою колесоподібних борів трепа­нують ема­левий покрив зуба та ство­рю­ють ретенційні пункти. Фінірами ско­шують краї сфор­мо­ваної порожнини, полірами остаточно опрацьовують пломбу.

Сучасна про­мис­ловість виготовляє також бори для розши­рен­ня вічок кана­лів.

Це так звані бори типу Gates-Glidden для кутового наконеч­ника та інші.

Бори такого типу застосо­ву­ються після форму­вання порож­нини зуба для опрацювання прямої частини каналу, випрям­лення, розкриття вічок, препа­рування каналу під штифти.

Інструменти для пломбування каріозних порожнин: шпатель, гладилка, штопфер, амальгамтрегер, скляна пластинка, матриці та матрицетримачі.

Стерилізація (франц. Sterilisation, від лат. Sterilis - безплідний)  повне звільнення різноманітних предметів, перевязочного і шовного матеріалу, медичного інструментарію, операційної білизни від живих мікроорганізмів.

Дезінфекція (від франц. Desinfectio)  знезараження, знищення збудників інфекційних хвороб.

Асептика  система профілактичних заходів, спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів у рану, органи і тканини хворого в процесі будь-яких лікувальних заходів. Асептика включає: а) стерилізацію інструментів, матеріалів, приладів; б) спеціальну обробку рук лікаря; в) дотримання певних правил при проведенні лікувальних заходів; г) здійснення спеціальних гігієнічних та організаційних заходів у лікувальному закладі.

Антисептика  система заходів, спрямованих на боротьбу з мікроорганізмами в рані. Принципів антисептики необхідно дотримуватись, бо, працюючи в порожнині рота, стоматолог завжди має справу з інфікованою раною. Профілактика контактної інфекції полягає в стерилізації всіх приладів та інструментів, з якими контактує пацієнт. Важливе значення має дотримання правил обробки рук лікаря.

Стерилізація здійснюється шляхом використання фізичних факторів та хімічних речовин. Із фізичних факторів можуть застосовуватися: висока температура, ультрафіолетові промені, ультразвук. Із хімічних речовин використовують спирт, йод, хлорамін та ін. Важливою умовою застосування хімічних засобів є бактерицидність, відсутність руйнівної дії на матеріал чи інструмент.

До фізичних методів стерилізації відносять паровий, опрацювання гарячим повітрям, методи інфрачервоного опромінювання, радіаційний та ультразвуковий методи. Хімічні методи включають газовий та стерилізацію розчинами хімічних препаратів. Вибір способу стерилізації визначається його особливістю та властивостями матеріалу, що підлягає опрацюванню.

За державним стандартом обробка інструментарію здійснюється у три етапи: дезінфекція, передстерилізаційна очистка і стерилізація.