VIII.Рекомендована література

1. Борисенко А.В. Кариес зубов. К.: Книга плюс, 2000. 342 с.

2. Клаус М. Леманн, Эльмар Хельвиг. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии. Львів, 1999. 262 с.

3. Дмитриева А.А. Терапевтическая стоматология. М.: МЕДпресс-информ, 2003. 896 с.

4. Терапевтична стоматологія у двох томах (За ред. проф. А.К. Ніколішина). Т.1. Полтава: Дивосвіт, 2005. 392 с.

5. Терапевтична стоматологія дитячого віку (За ред. проф. Л.О. Хоменко). К.: Книга плюс, 1999. 524 с.

6. Царинский М.М. Терапевтическая стоматология. Ростов н/Д.: Феникс, 2008. 508 с.

7. Терапевтическая стоматология: учебник (Под. ред. Ю.М. Максимовского). М.: Медицина, 2002. 640 с.

8. Пропедевтика стоматологических заболеваний /Л.А. Скорикова, В.А. Волков, Н.П. Баженова, Н.В. Лапина, И.В. Еречев. Ростов н/Д.: Феникс, 2002. 640 с.

Практичне заняття № 3

Тема: Будова зуба. Топографія та гістологія цементу і дентину.

І.Актуальність теми:

Знання топографо-анатомічних особливостей будови зубів дає змогу вивчити їхню групову належність до верхньої чи нижньої щелепи,правого чи лівого боку ,тимчасового або постійного прикусу.Знаючи топографо-анатомічну будову зубів ,студент може препарувати каріозні порожнини з урахуванням товщини твердих тканин зубів на різних ділянках, розкривати і обробляти порожнини зубів,зважуючи на топографію пульпових камер і кореневих каналів.

ІІ.Навчальна мета:

2.1.Студент повинен знати:

анатомію постійних зубів;

будову твердих тканин та пульпи постійних зубів;

топографо-анатомічні та гістологічні особливості будови постійних зубів на різних стадіях їх розвитку.

2.2Вміти:

вивчити приналежність постійного зуба,вказати його основні ознаки та функції;

визначити вид тканин постійного зуба;

визначити товщину емалі та дентина постійного зуба,визначити розташування рогів пульпи.

2.3.Опанувати практичні навички:

відрізняти тимчасові та постійні зуби за анатомічними ознаками.

ІІІ.Виховна мета:

На матеріалі теми розвинути в студентів почуття відповідальності за правильність та своєчасність проведення терапевтичних маніпуляцій у постійних зубах.

IV.Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліна 1.Забезпечуючі дисципліни: -анатомія -гістологія 2.Дисципліни,що забезпечуються: -терапевтична стоматологія

Знати -анатомічні особливості будови зубів; -особливості гістологічної будови твердих тканин зубів; -особливості будови зубів на різних етапах розвитку;

Вміти -визначити приналежність постійного зуба,вказати його основні ознаки та функції; -визначити вид та межі твердих тканин зуба; -обгрунтувати вибір методу, об»єму та засобів лікування постійних зубів

V.Коротка характеристика теми

Дентин (dentinum)  тверда тканина, розташована між пульпою і тканинами, які знаходяться на зовнішній поверхні зуба. Дентин, як і емаль, не містить клітин, кровоносних судин та нервових волокон. Клітини, які його утворюють (одонтобласти), знаходяться в периферичному шарі пульпи.

Дентин складається на 70-72% з неорганічних компонентів, на 20%  з органічних і 10%  води. Основними неорганічними сполуками є гідрокси- та фторапатити, вуглекислий кальцій, магній та ін. Органічна частина дентину складається з колагену І типу та неколагенів (глікопротеїдів та глікозамінгліканів).

Мінералізовану основну речовину дентину (матрикс), яка складається з пучків колагенових волокон і кристалів неорганічної речовини, в радіальному напрямку пронизують множинні тонкі дентинні канальці (canaliculi dentales). Частина матриксу дентину, розташована на межі з пульпою є слабомінералізованою, і називається предентином. Отже, структура дентину утворена дентинними канальцями з відростками одонтобластів, кальцифікованим матриксом і маломінералізованим предентином.

В дентинних канальцях розташовані відростки одонтобластів, так звані волокна Томса, занурені у дентинний ліквор.

В залежності від напрямку колагенових волокон, в дентині виділяють два шари: зовнішній (плащовий) і внутрішній (парапульпарний). У зовнішньому шарі переважає радіальний напрямок волокон (волокна Корфа), в парапульпарному  тангенціальний (волокна Ебнера).

В залежності від ступеня мінералізації матриксу дентину розрізняють високомінералізовану основну речовину (перитубулярний дентин), яка формує стінку дентинних канальців; середньомінералізовану основну речовину (інтертубулярний дентин), що знаходиться між дентинними канальцями, і низькомінералізовану основну речовину (навколовідростковий дентин), що знаходиться в дентинних канальцях.

Залежно від часу та механізму виникнення розрізняють декілька типів дентину. Дентин, який утворився під час дентиногенезу до прорізування зубів, називається первинним. Дентин, який утворився після прорізування зубів є двох типів: вторинний регулярний, який продукується у відповідь на функціональні стимули, що діють на інтактний зуб, та вторинний нерегулярний (третинний)  утворюється у відповідь на патологічні процеси в тканинах зуба, має неправильну структуру.

Інколи дентиноутворення відбувається безпосередньо у товщі пульпи. Результатом цього є утворення дентиклів  щільних компактних структур різної форми і розміру.

Цемент (cementum)  тверда тканина зуба, що повністю вкриває зовнішню поверхню кореня зуба. Складається на 50-60% з неорганічних компонентів, 23-26%  органічних речовин і 12% води. Основними неорганічними компонентами цементу є апатити, кальцій, фосфор та інші речовини. Колаген є основною органічною складовою цементу.

Залежно від наявності чи відсутності клітин у кальцифікованому матриксі розрізняють цемент клітинний та безклітинний. Безклітинний цемент покриває пришийкову третину або ж половину кореня, клітинний  розташований біля верхівки кореня, а у багатокореневих зубах  у ділянці біфуркацій.

Основна речовина цементу пронизана колагеновими волокнами, що розходяться у різних напрямках.