VIII.Рекомендована література

1. Борисенко А.В. Кариес зубов. К.: Книга плюс, 2000. 342 с.

2. Клаус М. Леманн, Эльмар Хельвиг. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии. Львів, 1999. 262 с.

3. Дмитриева А.А. Терапевтическая стоматология. М.: МЕДпресс-информ, 2003. 896 с.

4. Терапевтична стоматологія у двох томах (За ред. проф. А.К. Ніколішина). Т.1. Полтава: Дивосвіт, 2005. 392 с.

5. Терапевтична стоматологія дитячого віку (За ред. проф. Л.О. Хоменко). К.: Книга плюс, 1999. 524 с.

6. Царинский М.М. Терапевтическая стоматология. Ростов н/Д.: Феникс, 2008. 508 с.

7. Терапевтическая стоматология: учебник (Под. ред. Ю.М. Максимовского). М.: Медицина, 2002. 640 с.

8. Пропедевтика стоматологических заболеваний /Л.А. Скорикова, В.А. Волков, Н.П. Баженова, Н.В. Лапина, И.В. Еречев. Ростов н/Д.: Феникс, 2002. 640 с.

Практичне заняття № 4

Тема: Будова пульпи та періодонту. Вікові зміни. Поняття пародонту, його функції.

І.Актуальність теми:

Знання топографо-анатомічних особливостей будови зубів дає змогу вивчити їхню групову належність до верхньої чи нижньої щелепи,правого чи лівого боку ,тимчасового або постійного прикусу.Знаючи топографо-анатомічну будову зубів ,студент може препарувати каріозні порожнини з урахуванням товщини твердих тканин зубів на різних ділянках, розкривати і обробляти порожнини зубів,зважуючи на топографію пульпових камер і кореневих каналів.

ІІ.Навчальна мета:

2.1.Студент повинен знати:

анатомію постійних зубів;

будову твердих тканин та пульпи постійних зубів;

топографо-анатомічні та гістологічні особливості будови постійних зубів на різних стадіях їх розвитку.

2.2Вміти:

вивчити приналежність постійного зуба,вказати його основні ознаки та функції;

визначити вид тканин постійного зуба;

визначити товщину емалі та дентина постійного зуба,визначити розташування рогів пульпи.

2.3.Опанувати практичні навички:

відрізняти тимчасові та постійні зуби за анатомічними ознаками.

ІІІ.Виховна мета:

На матеріалі теми розвинути в студентів почуття відповідальності за правильність та своєчасність проведення терапевтичних маніпуляцій у постійних зубах.

IV.Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліна 1.Забезпечуючі дисципліни: -анатомія -гістологія 2.Дисципліни,що забезпечуються: -терапевтична стоматологія

Знати -анатомічні особливості будови зубів; -особливості гістологічної будови твердих тканин зубів; -особливості будови зубів на різних етапах розвитку;

Вміти -визначити приналежність постійного зуба,вказати його основні ознаки та функції; -визначити вид та межі твердих тканин зуба; -обгрунтувати вибір методу, об»єму та засобів лікування постійних зубів

V.Коротка характеристика теми

Пульпа зуба  спеціалізована пухка волокниста сполучна тканина, яка заповнює коронкову та кореневу частини порожнини зуба. Складається із основної речовини, клітин, волокнистих елементів, судин і нервів. У пульпі розрізняють 3 шари: периферичний (одонтобластичний), субодонтобластичний (складається з двох частин: шарів Вейля та скупчених клітин) і центральний. У зовнішньому шарі пульпи в один або декілька рядів розташовані одонтобласти  клітини, що забезпечують трофіку твердих тканин зуба та дентиноутворення. Кожна з них має довгий відросток, який у вигляді волокна Томса проникає в дентинний каналець і пронизує практично всю товщу дентину.

Під шаром одонтобластів знаходиться вільна від клітин зона Вейля. Вона складається, в основному, з міжклітинної речовини, в якій розташовані ретикулярні волокна і поодинокі фібробласти. Також тут міститься нервове субодонтобластичне сплетення Рашкова.

Проміжний шар містить дрібні малодиференційовані зірчасті клітини, які можуть трансформуватися в одонтобласти.

Центральний шар пульпи представлений пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій розміщені фібробласти, гістіоцити, лімфоїдні клітини, а також ретикулінові та тонкі аргірофільні волокна.

Функції пульпи: трофічна, пластична, захисна.

Для вікових змін пульпи характерні: фіброз, склероз, атеросклероз, кальцифікація та ін. З віком, завдяки відкладенню вторинного та третинного дентину, відбувається зменшення пульпової камери в об’ємі (облітерація).

Періодонт  це сполучнотканинне утворення, розташоване в щілиноподібному просторі шириною 0,2-0,25 мм між альвеолою і цементом кореня зуба. Складається із волокнистих структур, клітинних елементів та основної речовини.

Волокна поєднані в товсті пучки, які щільно вплітаються з одного боку в цемент кореня зуба, а з іншого  у кісткову тканину альвеоли. Біля верхівки кореня вони мають радіальний напрямок, в інших ділянках  косий, біля шийки зуба  горизонтальний. Окрім колагенових волокон в періодонті наявні також ретикулінові, еластичні та окситаланові волокна.

Серед клітинних елементів у періодонті знаходяться фібробласти, гістіоцити, макрофаги, тучні клітини, незначна кількість остеобластів, цементобластів, епітеліальних клітин.

Основна речовина періодонту, що представлена високомолекулярними полісахаридами, забезпечує перебіг основних обмінних процесів у періодонті.

До функцій періодонту відносять: опорно-утримувальну, амортизуючу, трофічну, пластичну, сенсорну та захисну.

У вікових змінах періодонту можна виділити три періоди:

І період (до 20-24 років)  характерний розвиток і формування нормальної структури періодонту;

ІІ період (25-40 років)  характеризується стабільністю будови тканин періодонту;

ІІІ період (більше 40 років)  характерні деструктивні зміни у періодонті у вигляді розволокнення окремих пучків колагенових волокон, зміни тинкторіальних властивостей. Особливістю є те, що явища деструкції волокнистих структур більше виражені в пришийковій ділянці періодонту.

Пародонт  комплекс анатомічних утворень навколо зуба (ясна, періодонт, кісткова тканина альвеоли і цемент кореня зуба), що мають спільну інервацію та кровопостачання, утворюючи єдине ціле.

Ясна  слизова оболонка, що покриває альвеолярні відростки щелеп і охоплює зуби в ділянці шийки. Анатомічно в них виділяють три частини: ясенні (міжзубні) сосочки, маргінальну (крайову) та альвеолярну ділянки. Ясенні міжзубні сосочки  це ділянки ясен трикутної форми, що заповнюють проміжки між сусідніми зубами. Маргінальний край ясен вільно прилягає до поверхні зуба і відділяється від нього лише ясенною борозною. Альвеолярна частина ясен тісно зрощена з окістям альвеолярних відростків щелеп. Кривий відділ ясен, що розташований навколо шийки зуба і звернений до поверхні емалі, має назву сулькулярного; займає смугу шириною 0,5-2 мм від емалево-цементного з’єднання до краю ясен, утворюючи ясенну борозенку. Епітеліальні клітини цього відділу з’єднані із зубною кутикулою, утворюючи епітеліальне прикріплення.

Кісткова тканини альвеоли складається з клітин (остеобластів, остеоцитів, остеокластів) та міжклітинної речовини (кісткового матриксу). Частини верхньої і нижньої щелеп, в яких знаходяться зуби, називаються альвеолярними відростками. Розрізняють стінки зубної альвеоли і підтримуючу альвеолярну кістку з компактною та губчастою речовинами. Зовнішня і внутрішня поверхні альвеолярних відростків вкриті кортикальним шаром, що побудований з компактної речовини пластинкової кістки. Всі проміжки між стінками зубних альвеол і кортикальними пластинками альвеолярних відростків заповнені губчастою речовиною.