Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Методичка ІІ курс 3 сем..doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
963.07 Кб
Скачать

V.Коротка характеристика теми

Каріозні порожнини ІІ класу за Блеком інколи важко виявити, а також препарувати через наявність сусідніх зубів. Перш за все слід створити доступ до них, знімаючи шар інтактної емалі та дентину з боку жувальної, піднебінної або язикової поверхонь. При відсутності сусіднього зуба доступ значно спрощується і препарування майже не відрізняється від проведення маніпуляцій у порожнинах І класу.

Важливим моментом за умови щільного розміщення зубів є їх роз’єднання, що дає можливість забезпечити кращий доступ до каріозної порожнини. Це забезпечується використанням спеціального пристрою – сепаратора або спилюванням контактних поверхонь зубів сепараційним диском (останнє застосовують рідко). Покращити доступ можна і шляхом розклинювання зубів з допомогою спеціальних клинків.

Якщо каріозна порожнина розміщена на контактній поверхні вище від лінії екватора, після препарування вона має типову ящикоподібну форму. Від І класу відрізняється лише відсутністю однієї із стінок, що вимагає створення опорних елементів. При локалізації нижче від лінії екватора, повністю сформована вона повинна містити два елементи: основну порожнину і додаткову площадку.

Формування основної порожнини здійснюють за загальними правилами. Особливо ретельно препарують приясенну стінку, яка повинна знаходитись під прямим кутом до дна порожнини.

Коли розміри каріозної порожнини значні, обов’язковим є формування додаткової площадки або додаткової порожнини. Її ширина повинна дорівнювати ширині основної порожнини, а довжина досягати середини жувальної поверхні. У разі більших розмірів основної порожнини додаткову площадку формують таким чином, щоб її довжина була більшою, ніж половина жувальної поверхні, а розмір на боці, протилежному від основної порожнини, ширшим, ніж вхідний розмір основної порожнини. Глибина додаткової порожнини повинна бути на 0,5-1 мм нижчою від емалево-дентинного з’єднання.

За умови ураження карієсом одночасно медіальної і дистальної контактних поверхонь премолярів і молярів додаткову площадку на жувальній поверхні нерідко роблять загальною.

Якщо каріозні порожнини ІІ класу розміщуються поряд, рекомендується препарувати їх за одне відвідування.

VI.Контрольні питання поточного матеріалу

  1. Класифікація каріозних порожнин за Блеком.

  2. Які каріозні порожнини належать до ІІ класу?

  3. Які етапи препарування?

  4. Які інструменти необхідні для проведення препарування?

  5. Які елементи каріозної порожнини?

  6. Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком.

  7. Сепарація зубів. Способи.

  8. Будова сепаратора. Принцип роботи.

  9. Препарування каріозних порожнин в залежності від рівня їх локалізації.

  10. Види доступу до ураженої контактної поверхні зубів.

  11. Основна порожнина, визначення. Особливості формування.

  12. Додаткова порожнина, визначення, значення, показання до її створення.

  13. Співвідношення основної та додаткової порожнин за шириною, довжиною і глибиною.

  14. Які ускладнення можуть виникнути при препаруванні каріозних порожнин ІІ класу за Блеком?