
- •Розділ 1. Векторні простори та системи лінійних рівнянь. §1. Вектори. Дії над векторами.
- •§2. Поняття системи лінійних рівнянь і її розвязків.
- •§3. Елементарні перетворення.
- •§4. Векторні простори.Арифметичний n-мірний векторний простір.
- •§5. Лінійна залежність векторів.
- •§6. Базис і ранг скінченної системи векторів векторного простору.
- •§7. Однорідні системи лінійних рівнянь. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи.
- •§8. Зв’язок між розв’язками неоднорідних і однорідних систем.
- •§9. Лінійний многовид.
- •Розділ 2. Матриці та дії над матрицями. §1. Матриці.
- •§2. Дії з матрицями.
- •§3. Частинні випадки множення матриць.
- •§4. Обернена матриця.
- •§5. Ранг матриці.
- •§ 6. Матрична форма системи лінійних рівнянь.
- •Розділ 3. Визначники. §1. Детермінант (визначник) квадратної матриці. Детермінант другого порядку.
- •§2. Алгебраїчне доповнення елемента.
- •§3. Детермінант n-го порядку.
- •§4. Деякі застосування визначників. Обчислення рангу матриці.
- •§5. Обчислення оберненої матриці.
- •Розділ 4. Підпростори векторних просторів. §1. Лінійна оболонка системи векторів.
- •§2. Переріз і сума підпросторів.
- •§3. Пряма сума підпросторів.
- •Розділ 5. Евклідові простори. §1. Скалярний добуток та евклідові простори.
- •§2. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •§3. Ортогональний базис.
- •§4. Ортонормований базис.
- •§5. Ортогональне доповнення підпростору.
- •Розділ 6. Лінійні оператори векторного простору. §1. Лінійні оператори і їх матриці.
- •§2. Способи задання лінійного оператора.
- •§3. Зв’язок між матрицями лінійного оператора в різних базисах.
- •§4. Операції над лінійними операторами.
- •§5. Область значень і ядро лінійного оператора. Ранг і дефект лінійного оператора.
- •§6. Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора.
- •§7. Характеристичне рівняння лінійного оператора.
- •§8. Лінійний оператор з простим спектром.
- •Розділ 7. Цікаві розклади матриць та їх застосування для розв’язування систем лінійних рівнянь §1. Трикутний розклад і зміна рядків
- •§2. Зміна рядків. Перестановочна матриця
- •§3. Прямокутні матриці з ортонормованими стовпцями. Процес Грамма-Шмідта
- •§5. Інші цікаві розклади матриць
- •§6. Задачі
- •Бібліотека термінів
§3. Ортогональний базис.
Теорема 5. Якщо вектор а ортогональний кожному з векторів b1,b2,…,bk, то він ортогональний і будь-якій лінійній комбінації цих векторів kibi,I=1,…,k.
Означення. Система векторів а1,а2,…,аn називається ортогональною, якщо будь-які її два вектори ортогональні,тобто (аi,аj)=0 для ij.
Теорема 6. Будь-яка ортогональна система ненульових векторів лінійно незалежна.
Наслідок. Будь-яка ортогональна система n ненульових векторів n-мірного евклідового простору Еn є ортогональним базисом цього простору.
§4. Ортонормований базис.
Означення. Вектор а, довжина (норма) якого дорівнює 1, називається нормованим.
Означення. Базис е1,е2,…,еn евклідового простору Еn називається ортонормованим, якщо він ортогональний і всі його вектори нормовані, тобто
(еi,еj)=
Наслідок. В кожному евклідовому просторі Еn існують ортонормовані базиси.
§5. Ортогональне доповнення підпростору.
Нехай U – деякий підпростір евклідового простору Еn.
Означення. Вектор а простору Еn називається ортогональним підпростору U (записують а U), якщо він ортогональний довільному вектору цього підпростору.
Теорема 10. Для того, щоб вектор а був ортогональний підпростору U достатньо, щоб він був ортогональний кожному вектору деякого базиса цього підпростору.
Означення. Підпростори U i V простору Е називаються ортогональними і позначають UV, якщо кожний вектор u є U ортогональний кожному вектору v є V.
Теорема 11. Для того, щоб підпростори U i V простору Е були ортогональними достатньо, щоб кожний вектор деякого базиса підпростору U був ортогональний кожному вектору деякого базиса підпростору V.
Означення. Підпростір U всіх векторів простору Е, ортогональних підпростору U, називається ортогональним доповненням підпростору U.
Теорема 12. Евклідів простір Еn є прямою сумою кожного свого підпростору U і його ортогонального доповнення U:
Еn=U U.
Наслідок. DimEn=dimU+dim U.
Приклад.
Ортогоналізувати систему векторів:
b1=(1,2,3,4), b2=(0,5,0,5), b3=(8,10,-8,14)
Процес ортогоналізації застосовується лише до лінійно незалежної системи векторів, тому перевіримо дану систему на лінійну залежність склавши матрицю з координат даних векторів і знайдемо її ранг.
A
=
r(A)=3
Отже, вектори b1,b2,b3 утворюють лінійно незалежну систему векторів. За перший вектор с1 ортогональної системи візьмемо вектор b1:
с1=b1=(1,2,3,4).
Далі шукатимемо вектор с2 у формі лінійної комбінації векторів с1 і b2:
с2=c1+b2.
Оскільки вектор c2 повинен бути ортогональним до с1, то
(с1,с2)=(с1,с1+b2)=(c1,c1)+(c1,b2)=0 =>
=> =-(c1,b2)/(c1,c1)=-(1*0+2*5+3*0+4*5)/(1+4+9+16)=-1
Отже, с2=-с1+b1=(-1,3,-3,1).
Вектор с3 шукатимемо у формі лінійної комбінації векторів с1,с2 і b3:
с3=1c1+2с2+b3.
Оскільки вектор с3 повинен бути ортогональним до с1,с2, то
(с1,с3)=(c1,1c1+2с2+b3)=1(c1,c1)+2(c1,c2)+(c1,b3)=
=1(c1,c1)+(c1,b3)=0
(с2,с3)=(c2,1c1+2с2+b3)=1(c2,c1)+2(c2,c2)+(c2,b3)=
=2(c2,c2)+(c2,b3)=0.
Звідки 1=-(с1,b3)/(c1,c1) i 2=-(с2,b3)/(c2,c2)
1=-(1*8+2*10-3*8+4*14)/(1+4+9+16)=-2
2=-(-1*8+3*10+3*8+1*14)/(1+9+9+1)=-3
Отже, с3=-2с1-3с2+b3=-2(1,2,3,4)-3(-1,3,-3,1)+(8,10,-8,14)= (9,-3,-5,3)
Одержали ортогональну систему:
с1=(1,2,3,4), c2=(-1,3,-3,1), c3=(9,-3,-5,3).
2)Перевірити чи будуть вектори а1=(1,-2.2,-3) і а2=(2,-3,2,4) ортогональні, і якщо так, то доповнити систему цих векторів до ортогонального базису простору, в якому вони розглядаються. Перейти від знайденого базису до ортонормованого.
Оскільки (а1,а2)=1*2+(-2)*(-3)+2*2-3*4=0, то вектори а1,а2 ортогональні. Знайдемо тепер такий вектор
х=(х1,х2,х3,х4) є Е, що (а1,х)=(а2,х)=0.
Звідси одержимо СЛОР:
Загальний розв’язок системи (2х3-14х4,2х3-10х4,х3,х4),x3,x4єR
Фундаментальна система розв’язків
{(2,2,1,0),(-17,-10,0,1)}={x,x}.
Вектори x,x фундаментальної системи розв’язків ортогональні до векторів а1,а2 (їх знайдено з цієї умови). Якби ще вектори фундаментальної системи були ортогональними, то система векторів а1,а2, x,x була б ортогональним базисом простору Е4 і залишилося б тільки пронормувати його. Але (x,x)0 і тому ортогоналізуємо спочатку систему векторів x,x.
Згідно процесу ортогоналізації маємо
с1=х1, с2=с1+b2,
де =-(с1, x)/(c1,c1)=-(34-20)/9=6.
Тоді с2=6с1+x=(-5,2,6,1).
Отже, система векторів є ортогональною системою ненульових векторів. Оскільки кількість елементів цієї системи дорівнює розмірності всього простору Е4,
то а1,а2,с1,с2 – ортогональний базис простору Е4. Для перетворення його в ортонормований треба кожен з векторів, що входить до базису, розділити на його норму. Знайдемо
а2
=
=
,
а2=
,
с1=3,
с2=
.
Тоді
=
=
-
ортонормований базис.
3)Знайти ортонормовану фундаментальну систему розв’язків для системи рівнянь :
Загальний розв’язок х=(2х2+2/7х4,х2,-5/7х4,х4),x4 є R.
-
X1
X2
X3
X4
2
2
0
0
2
-4
-25
-35
ФСР
:
(2,1,0,0),
(2,-4,-25,-35)
Ортогоналізуємо систему:
b1=a1=(2,1,0,0)
b2=b2+a2 => (b1,b2)=(b1,b1)+(b1,a2) =>
=-(b1,a2)/(b1,b1)=-(2*2-1*4+0*0)/(4+1+0+0)=0
b2=a2=(2,-4,-25,-35)
b1=
b2=
Отже,
ортонормована фундаментальна система
розв’язків : 1/
(2,1,0,0),
1/
(2,-4,-25,-35).
4)При яких значеннях параметра вектори а1=(0,1,), а2=(1,-1,1), а3=(-2,-1,) утворюють ортогональний базис простору R.
Для того, щоб вектори утворювали ортогональний базис потрібно, щоб (аi,аj) = 0.
(а1,а2) = 0-1+ = 0
(а1,а3) = 0-1+2 = 0
(а2,а3) = -2+1+ = 0
Отже,
= 1
5)В
евклідовому просторі F3
многочленів степеня не більше 2 над
полем R зі скалярним добутком, заданим
рівністю (f,g) =
,задані
вектори f1,f2,f3.
Ортогоналізувати базис f1
=
1, f2
=
(2х-1),
f3 = (6х2-6x+1). Знайти координати 1,1,3,1,2,3 многочленів
1(х) = 1+2х, 2(х) = 1-5х+6х2 в цьому базисі і обчислити їх скалярний добуток двома способами:
(1,2)
=
, (1,2)
= 11+22+33
1. g1(x) = f1 = 1
g2(x) = f1+f2 =+ (2x-1)
(g1,g 2) = 0
=
-(g1,f2)/(f2,f2)=
-
=-
= 0
g2(x)
=
(2x-1)
2. a) 1 = af1+bf2+cf3
1+2x
= a+b
(2x-1)+c
(6x2-6x+1)
1= 2f1+ f2+0*f3
b) 2 ==af1+bf2+cf2
1-5x+6x2 = a+ (2x-1)+ c(6x2-6x+1)
2 = 1/2f1+ /6f2+ /5f3
3.
(1,2)
=
(1+2x)(1-5x+6x2)dx
=
=
=
=
=
=
= 1-3/2-4/3+3 = 7/6
(1,2) = 2*1/2+ /3* /6+0* /5 = 1+1/6 = 7/6 6)Знайти ортогональну проекцію а і ортогональну складову b вектора v відносно підпростору L, породженого векторами а1,а2,а3, якщо
а1 = (2,1,-4), a2 = (3,5,-7), a3 = (4,-5,-6), v = (-12,9,-12).
Знайдемо базис L:
Базис складається з векторів а1,а2. Ортогоналізуємо цей базис :
b1 = a1 = (2,1,-4)
b2 = a2-b1(a2,b1)/(b1,b1) = a2-b1(6+5+28)/(4+1+16) =a2-13/7b1 =
= (3,5,-7)-13/7(2,1,-4) = 1/7(-5,22,3)
Знайдемо ортогональну проекцію а даного вектора v на L :
а = (v,b1)/(b1,b1)b1+(v,b2)/(b2,b2)b2 =
= (-24+9+48)/(4+1+16)b1+(12*5/7+9*22/7-2*3/7):(25/49+484/49+9/7)b2 = =11/7(2,1,-4)+3/7(-5,22,3) = (1,11,-5).
Знайдемо ортогональну складову b вектора v відносно L :
b = v-a = (-12,9,-12)-(1,11,-5) = (-13,-2,-7).