- •Нейрохірургія
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми:
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Vіі. Еталони відповідей до задач.
- •Vііi. Рекомендована література до теми.
- •І. Актуальність теми
- •Іі. Головна мета навчання
- •В результаті вивчення теми студенти повинні
- •Конкретні цілі заняття:
- •Іv. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Лікування черепно-мозкової травми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •І. Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Iі. Гіперекстензійні ураження:
- •Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Кваліфікована допомога
- •У спеціалізованих мікрохірургічних та нейрохірургічних стаціонарах необхідно:
- •Хірургічна тактика
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіi. Рекомендована література
- •1. Ознайомитися з:
- •2. Знати:
- •Вивчити:
- •Засвоїти:
- •V. Зміст теми
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Загальні рекомендації по веденню хворих з пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Задачі для самоконтролю.
- •Viiі. Еталони відповідей до задач
- •Додаток
- •Класифікація пухлин головного мозку, яка може застосовуватися для всіх первинних пухлин головного мозку.
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Фактори ризику ускладнень при хірургічному лікуванні хворих із стенотичними ураженнями судин головного мозку
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Консервативна терапія
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (wfns)
- •Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •2. Протинабрякова терапія.
- •3. Протисудомна терапія.
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Абсцес головного мозку
- •Загальний аналіз крові
- •Комп’ютерну томографію
- •Viі. Рекомендована література
- •Вади розвитку нервової системи (Adams r., Sidman r., 1968)
- •Вади розвитку головного мозку.
- •Гідроцефалія
- •Методи діагностики вродженої гідроцефалії.
- •Краніостеноз
- •Лікування краніостенозу:
- •Мальформація Кіарі
- •Клінічна картина мальформацій Кіарі
- •Діагностика
- •Лікування мальформації Кіарі
- •Черепно-мозкові грижі
- •Клінічна картина
- •Вади розвитку хребта та спинного мозку (дизрафії).
- •Класифікація spina bifida
- •Клінічна картина:
- •Методи діагностики вад розвитку нервової системи.
- •Пренатальна діагностика вад розвитку нервової системи плода.
- •II. Постнатальна діагностика вад розвитку нервової системи новонароджених та дітей старшого віку.
- •Лікування
Клінічна картина мальформацій Кіарі
Клінічна картина МК надзвичайно різноманітна і залежить від варіанту мальформації, ступеню змін гемодинаміки в судинах вертебро-базилярного басейну, порушень мікроциркуляції в стовбурі головного мозку, мигдаликах мозочка, компресії черепних нервів, наявності чи відсутності супутніх вад розвитку нервової системи тощо.
Так, клінічні прояви МК 1 виникають, як правило, вже в дорослому віці (близько 40 років), і часто обмежуються болем в шийно-потиличній ділянці, запамороченням, мозочковою симптоматикою (не грубою атаксією, похитуванням при ході). При наявності сирингомієлії характерними є розлади чутливості за типом накидки. Виявлення даної симптоматики у осіб старше 30 років слід диференціювати з остеохондрозом шийного відділу хребта. У дитячому віці ізольована МК 1 може проявлятися гіпертензивно-гідроцефальним синдромом та не різко вираженою пірамідною симптоматикою. Іноді у хворих з МК 1 відбуваються нічні зупинки дихання.
Клінічні прояви МК 2, у зв’язку з грубими морфологічними змінами та частим поєднанням з вадами розвитку хребта та спинного мозку, відзначаються вже в ранньому віці, а нерідко і у новонароджених. Виникнення клінічної симптоматики у ранньому віці є прогностично несприятливим. У новонароджених МК 2 характеризується різким наростанням стовбурової симптоматики (порушення ковтання, зупинка дихання, стридор, аспірація, тетрапарез, парез мімічної мускулатури, порушення крику) з летальним кінцем.
Клінічні прояви 3 варіантів, у зв’язку з грубими морфологічними змінами та частим поєднанням з вадами розвитку хребта та спинного мозку, відзначаються переважно у новонароджених і приводять до летального кінця.
Вада Кіарі може виникнути і прогресувати протягом всього внутрішньоутробного періоду. Симптоматика мальформації Кіарі II у новонароджених включає стридор із паралічем голосових зв’язок, центральне апное, аспірацію, дисфагію, гіпотонію, прогресуючу дисфункцію стовбура головного мозку, мієлопатію, гіпотонію, тетрапарез, труднощі із ковтанням, погане смоктання, прогресуючий ністагм, страбізм.
Найбільш типовими клінічними синдромами ізольованої МК є:
бульбарний синдром (ураження каудальної групи черепних нервів);
мозочковий (порушення координації, дизартрія, інтенційний тремор);
пірамідний (спастичний геміпарез, рідше тетрапарез);
змішаний;
гіпертензійно-гідроцефальний;
судомний;
вегето-судинний (зміна рівня артеріального тиску, порушення частоти та ритма дихання, відчуття жару в кінцівках тощо);
При поєднанні МК 2 та 3 з вадами розвитку хребта та спинного мозку, окрім вираженого гіпертензивно-гідроцефального та бульбарного синдромів спостерігається тріада симптомів спінального дизрафічного статусу:
неврологічні симптоми (рухові, чутливі порушення);
ортопедичні (сколіоз, кіфоз, косолапість);
шкірні дизрафічні прояви (пігментація шкіри, гіпертрихоз, телеангіоектазії, ліпоми, дермалльні та пілоні дальні синуси тощо).
Діагностика
Клініко-неврологічне обстеження;
Рентгенографія черепа та шийного відділу хребта (при необхідності інших відділів хребта).
Консультація офтальмолога;
Нейросонографія (у дітей першого року життя);
КТ головного мозку
МРТ головного мозку, шийного та грудного відділу хребта і спинного мозку при підозрі на сирингомієлію (при необхідності в судинному режимі). І навпаки, при наявності сирингомієлії обовязково слід проводити МРТ головного мозку з акцентом на структури ЗЧЯ.
Електроенцефалографія (за показами);
Реєстрація викликаних акустичних стовбурових потенціалів;
Ультразвукова доплерографія з дуплексним скануванням;
Ларингоскопія (виявлення ступеню порушення інервації глотки та гортані)
Однофотонна та позитронно-емісійна томографія (за показами);
Імуногістохімічні дослідження крові, ліквору (за показами).
