Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Оптика.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Заломлення світла

  1. Світло переходить із повітря у воду. Яка з формул визначає швидкість поширення світла у воді ? ( - кут падіння, - кут заломлення, с – швидкість світла у повітрі).

А) Б) В) Г) Д)

  1. Визначити показник заломлення морської води, якщо при куті падіння =/4, кут заломлення дорівнює =30°.

А) 1,41. Б) 1,73. В) 1,33. Г) 1,50. Д) 1,84.

  1. Визначити швидкість поширення світла у скипидарі, якщо відомо, що куту падіння 45° відповідає кут заломлення 30°.

А) 2,36108 м/с. Б) 1,98108 м/с. В) 2,72108 м/с. Г) 2,51108 м/с. Д) 2,12108 м/с.

  1. Визначити абсолютний показник заломлення слюди, якщо при куті падіння світлового пучка 60° кут заломлення дорівнює 30°.

А) 1,33. Б) 2,18. В) 1,41. Г) 1,73 Д) 1,56.

  1. Тонкий пучок світла переходить із повітря у рідину із показником заломлення n=1,3. Чому дорівнює кут заломлення , якщо синус кута падіння дорівнює 0,65 ?

А) 750. Б) 300. В) 450. Г) 600. Д) 150.

  1. При деякому значенні кута падіння променя світла на межу поділу двох прозорих середовищ відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення дорівнює N. Чому дорівнюватиме це відношення при збільшенні кута падіння у 2 рази ?

А) Б) В) 2N. Г) N. Д)

  1. Фіолетове світло із довжиною хвилі 0=397 нм падає на прозору пластинку під кутом =450. Визначте довжину хвилі  цього світла у середовищі, якщо кут заломлення для цього світла становить 22,90.

А) 184 нм. Б) 321 нм. В) 218 нм. Г) 436 нм. Д) 279 нм.

  1. Синє світло із довжиною хвилі 486 нм падає на прозору пластинку під кутом =450. Визначте довжину хвилі цього світла у середовищі, якщо кут заломлення для цього світла становить 23,30.

А) 274 нм. Б) 508 нм. В) 326 нм Г) 439 нм. Д) 385 нм.

  1. Зелене світло із довжиною хвилі 589 нм падає на прозору пластинку під кутом 600. Визначте довжину хвилі цього світла у середовищі, якщо кут заломлення для цього світла становить 34,60.

А) 494 нм. Б) 623 нм. В) 458 нм. Г) 511 нм. Д) 386 нм.

  1. Жовте світло із довжиною хвилі 687 нм падає на прозору пластинку під кутом 600. Визначте довжину хвилі цього світла у середовищі, якщо кут заломлення для цього світла становить 35,90.

А) 536 нм. Б) 465 нм. В) 628 нм. Г) 497 нм. Д) 418 нм.

  1. Червоне світло із довжиною хвилі 759 нм падає на прозору пластинку під кутом 750. Визначте довжину хвилі цього світла у середовищі, якщо кут заломлення для цього світла становить 44,20.

А) 548 нм. Б) 706 нм. В) 689 нм. Г) 512 нм. Д) 624 нм.

  1. На скляну пластинку із показником заломлення n=1,5 падає промінь світла. Визначте кут падіння променя , якщо кут між відбитим та заломленим променями дорівнює 90° ?

А) 780. Б) 240. В) 430. Г) 560. Д) 350.

  1. Показник заломлення скла дорівнює 1,73. Чому дорівнює кут між відбитим і заломленим променями (у градусах), якщо кут падіння дорівнює 60о ?

А) 1200. Б) 300. В) 900. Г) 600. Д) 450.

  1. Заломлений промінь утворює з відбитим кут 90°. Визначити показник заломлення речовини, якщо синус кута падіння дорівнює 0,8.

А) 1,33. Б) 2,14. В) 1,41. Г) 1,73. Д) 1,24.

  1. Синус кута падіння променя на межу розподілу повітря із прозорим середовищем дорівнює 0,75. Визначте абсолютний показник заломлення цього середовища, якщо кут між відбитим та заломленим променями дорівнює 900.

А) 1,41. Б) 1,13. В) 1,84. Г) 1,50. Д) 1,73.

  1. Під яким кутом  повинен упасти промінь на скло із показником заломлення 1,6, щоб відбитий промінь виявився перпендикулярним до заломленого ?

А) 460. Б) 290. В) 580. Г) 370. Д) 740.

  1. Світловий промінь падає під кутом на прозоре тіло із показником заломлення n. Визначте звязок між цими величинами, щоб відбитий промінь виявився перпендикулярним до заломленого.

А) tg=n. Б) В) Г) sin=n. Д)

  1. Показник заломлення скла дорівнює 1,52. Визначте граничний кут 0 повного внутрішнього відбивання для поверхні розділу скло-повітря.

А) 35,40. Б) 52,60. В) 28,30 Г) 41,10. Д) 23,90.

  1. Граничний кут повного внутрішнього відбивання 0 для деякої речовини відносно повітря дорівнює 30°. Знайти показник заломлення n цієї речовини.

А) 1,25. Б) 2,0. В) 1,5. Г) 1,75. Д) 2,25.

  1. Коли світловий промінь переходить із алмазу у повітря, граничний кут падіння 0=24,5°. Обчислити показник заломлення алмазу n.

А) 1,73. Б) 2,02. В) 1,46. Г) 2,41. Д) 2,28.

  1. Показник заломлення деякого сорту скла для червоного світла дорівнює 1,51. Визначте граничний кут повного внутрішнього відбивання при падінні цього світла на межу скло-повітря.

А) 41,50. Б) 37,60. В) 28,20. Г) 46,30. Д) 32,80.

  1. Показник заломлення деякого сорту скла для фіолетового світла дорівнює 1,65. Визначте граничний кут повного внутрішнього відбивання при падінні цього світла на межу скло-повітря.

А) 43,40. Б) 29,60. В) 40,80 Г) 33,20. Д) 37,30.

  1. Який граничний кут при падінні променя на межу скло-вода ? Показники заломлення води nв=1,33; скла nс=1,52.

А) 720. Б) 540. В) 470. Г) 610. Д) 390.

  1. Промінь світла виходить зі скипидару у повітря. Граничний кут падіння, при якому спостерігається явище повного відбивання, для цього променя дорівнює 42,4°. Визначити швидкість поширення світла у скипидарі.

А) 2,3108 м/с. Б) 1,7108 м/с. В) 2,0108 м/с. Г) 2,7108 м/с. Д) 2,5108 м/с.

  1. Визначте граничний кут повного внутрішнього відбивання для поверхні розділу вода-повітря. Показник заломлення води дорівнює 1,33.

А) 48,80. Б) 37,60. В) 54,20. Г) 43,40. Д) 34,70.

  1. Визначити, під яким кутом до поверхні водоймища водолаз із-під неї бачить Сонце, яке заходить за горизонт. Показник заломлення води дорівнює 1,33.

А) 36,60. Б) 41,20. В) 28,40. Г) 47,10. Д) 31,80.

  1. На заповнену водою склянку покладена скляна пластинка. Під яким кутом мусить падати на неї світловий промінь, щоб від поверхні розподілу води зі склом відбулось повне внутрішнє відбивання ? Показники заломлення скла 1,5, а води 1,33.

А) 64,80. Б) 41,20. В) 72,40. Г) 56,70. Д) Умова не здійснювана.

  1. На дно посудини, наповненої водою до висоти 10 см, приміщене точкове джерело світла. Точно над ним на поверхні води плаває кругла непрозора пластинка. Який найменший радіус мусить мати ця пластинка, щоб ні один промінь світла від джерела не зміг вийти через поверхню води ?

А) 11,4 см. Б) 9,7 см. В) 5,6 см. Г) 14,2 см. Д) 7,8 см.

  1. Вузький паралельний пучок світла падає на плоско паралельну скляну пластинку під кутом , синус якого дорівнює 0,8. Пучок, який вийшов з пластинки, виявився зсунутим відносно продовження падаючого пучка на відстань 2 см. Яка товщина пластинки d, якщо показник заломлення скла 1,7 ?

А) 3,4 см. Б) 5,1 см. В) 2,6 см. Г) 4,2 см. Д) 1,8 см.

  1. Світловий промінь падає на плоско паралельну скляну пластинку під кутом 300 і виходить з неї паралельно початковому променю. Визначте товщину цієї пластинки d, якщо відстань між променями  становить 1,94 см, а показник заломлення скла 1,5.

А) 7,5 см. Б) 12,5 см. В) 5,0 см. Г) 2,5 см. Д) 10 см.

  1. На скляну пластинку (n=1,73) товщиною 1 см падає промінь світла під кутом 600. Частина світла відбивається від верхньої поверхні, а частина, заломлюючись, проходить у скло і відбивається від нижньої поверхні пластинки. Цей промінь, заломившись повторно на верхній поверхні, виходить назад у повітря паралельно першому відбитому променю. Визначити відстань між обома цими променями.

А) 4,6 мм. Б) 7,2 мм. В) 5,8 мм. Г) 6,7 мм. Д) 8,3 мм.

  1. Монохроматичне промінь падає нормально на бокову поверхню призми, заломлюючий кут якої =400. Показник заломлення матеріалу призми для цього променя 1,5. Визначити кут відхилення променя після виходу із призми від початкового напрямку.

А) 51,90. Б) 34,60. В) 42,80. Г) 17,30. Д) 69,20.

  1. Монохроматичний промінь падає нормально на бокову поверхню призми і виходить з неї відхиленим на кут =250. Показник заломлення матеріалу призми для цього променя n=1,7. Визначити заломлюючий кут призми .

А) 490. Б) 210. В) 420. Г) 280. Д) 350.

  1. Заломлюючий кут рівнобедреної призми =100. Монохроматичний промінь падає на її бокову грань під кутом =100. Визначте кут відхилення променя від початкового напрямку, якщо показник заломлення матеріалу призми n=1,6.

А) 60. Б) 220. В) 280. Г) 100. Д) 160.

  1. Показник заломлення матеріалу призми для деякого монохроматичного променя світла n=1,6. Визначте максимальний кут падіння 1 цього променя на призму, щоб при виході променя із неї спостерігалось повне внутрішнє відбивання (2=900). Заломлюючий кут призми (кут при її вершині =450).

А) 8,70. Б) 13,40. В) 10,10. Г) 21,80. Д) 18,60.

  1. Пучок світла ковзає вздовж бокової грані рівнобедреної призми (1=900). Визначте заломлюючий кут призми (кут при її вершині), щоб заломлений промінь здійснив повне внутрішнє відбивання на іншій боковій грані (2=900). Показник заломлення матеріалу призми для цього променя світла n=1,6.

А) 56,70. Б) 83,20. В) 68,60. Г) 45,80. Д) 77,40.

Лінзи

  1. Визначте фокусну відстань двоопуклої лінзи, радіуси кривини якої R1=15 см, R2= =-25 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) 32,5 см. Б) 13,6 см. В) 24,7 см. Г) 18,8 см. Д) 11,4 см.

  1. Визначте фокусну відстань плоско-опуклої лінзи, радіуси кривини якої R1=15 см, R2=. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) 25 см. Б) 30 см. В) 15 см. Г) 20 см. Д) 35 см.

  1. Визначте фокусну відстань ввігнуто-опуклої лінзи (позитивний меніск), радіуси кривини якої R1=15 см, R2=25 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) 75 см. Б) 45 см. В) 90 см. Г) 35 см. Д) 60 см.

  1. Визначте фокусну відстань двовгнутої лінзи, радіуси кривини якої R1=-15 см, R2=25 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) –32,5 см. Б) –9,4 см. В) -24, 7 см. Г) -13,2 см. Д) -18,8 см.

  1. Визначте фокусну відстань плоско-вгнутої лінзи, радіуси кривини якої R1=, R2= =-15 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) -35 см. Б) -20 см. В) –15 см. Г) -30 см. Д) -25 см.

  1. Визначте фокусну відстань опукло-вгнутої лінзи (негативний меніск), радіуси кривини якої R1=25 см, R2=15 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5.

А) -45 см. Б) -90 см. В) -75 см. Г) -60 см. Д) –30 см.

  1. Визначте фокусну відстань кварцової лінзи для ультрафіолетової лінії спектра ртуті (=259 нм), якщо фокусна відстань для жовтої лінії натрію (=589 нм) дорівнює 16 см, а показники заломлення кварцу для цих довжин хвилі відповідно 1,504 та 1,458.

А) 17,6 см. Б) 14,5 см. В) 23,4 см. Г) 11,2 см. Д) 20,4 см.

  1. Дві однакові двоопуклі лінзи виготовлені з різного скла, показники заломлення якого відповідно дорівнюють 1,5 та 1,7. Чому дорівнює відношення їхніх фокусних відстаней F1/F2.

А) 2,2. Б) 1,1. В) 1,8. Г) 2,7 Д) 1,4.

  1. Радіуси кривини поверхонь двоопуклої лінзи R1=R2=50 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5. Визначте оптичну силу цієї лінзи.

А) 2,25 дптр. Б) 1,5 дптр. В) 1,25 дптр. Г) 2,0 дптр. Д) 1,75 дптр.

  1. На відстані 15 см від двоопуклої лінзи, оптична сила якої дорівнює 10 дптр, поставили перпендикулярно оптичній осі предмет висотою 2 см. Визначте відстань від лінзи до його зображення.

А) 30 см. Б) 15 см. В) 20 см. Г) 35 см. Д) 25 см.

  1. За умов попередньої задачі визначте висоту зображення предмета у лінзі.

А) 3,0 см. Б) 3,5 см. В) 4,0 см. Г) 2,5 см. Д) 5,0 см.

  1. Показник заломлення матеріалу двоопуклої лінзи із однаковими радіусами кривини її поверхонь R дорівнює 1,5. Визначте її фокусну відстань F.

А) F=1,5R. Б) F=R. В) F=0,5R. Г) F=2R. Д) F=0,75R.

  1. Лінза із фокусною відстанню F=16 см дає різке зображення предмета у двох положеннях, відстань між якими =60 см. Визначте відстань від предмета до екрана (d+f).

А) 175 см. Б) 200 см. В) 125 см. Г) 100 см. Д) 150 см.

  1. Двоопукла лінза, обмежена двома сферичними поверхнями однакового радіуса кривини 12 см, розташована на такій відстані від предмета, що його збільшення Г=1. Показник заломлення матеріалу лінзи n=1,5. Визначте відстань від предмета до екрана (d+f).

А) 36 см. Б) 60 см. В) 24 см. Г) 48 см. Д) 12 см.

  1. Визначте відстань від предмета до екрана (d+f) за умов попередньої задачі, як-що збільшення предмета Г=20.

А) 1,85 м. Б) 1,45 м. В) 2,65 м. Г) 1,15 м. Д) 2,25 м.

  1. Визначте відстань від предмета до екрана (d+f) за умов попередньої задачі, як-що збільшення предмета Г=0,2.

А) 86,4 см. Б) 62,5 см. В) 49,4 см. Г) 98,8 см. Д) 74,2 см.

  1. Двоопукла лінза, обмежена двома сферичними поверхнями однакового радіуса кривини 12 см, занурена у воду. Показник заломлення матеріалу лінзи n1=1,5, а води n2=1,33. Визначте фокусну відстань цієї лінзи.

А) 31 см. Б) 47 см. В) 24 см. Г) 38 см. Д) 56 см.

  1. Визначте фокусну відстань лінзи за умов попередньої задачі, якщо вона занурена у сірковуглець, показник заломлення якого n2=1,63.

А) -90 см. Б) -45 см. В) -30 см. Г) -75 см. Д) -60 см.

  1. Визначте фокусну відстань лінзи зануреної у воду F2, якщо її фокусна відстань у повітрі F1=20 см. Показник заломлення матеріалу лінзи n1=1,6, а води n2=1,33.

А) 33 см. Б) 51 см. В) 67 см. Г) 42 см. Д) 59 см.

  1. Яка оптична сила лінзи, фокусна відстань якої 100 мм ?

А) 1 дптр. Б) 10 дптр. В) 100 дптр. Г) 0,1 дптр. Д) 0,01 дптр.

  1. Визначте оптичну силу лінзи, фокусна відстань якої дорівнює 250 см.

А) 0,4 дптр. Б) 1,6 дптр. В) 0,2 дптр. Г) 2,4 дптр. Д) 0,8 дптр.

  1. Оптична сила лінзи 25 діоптрій. Визначити у сантиметрах її фокусну відстань.

А) 2 см. Б) 16 см. В) 8 см. Г) 24 см. Д) 4 см.

  1. Головна фокусна відстань збірної лінзи 25 см. Предмет знаходиться на відстані 75 см від лінзи. Яким вийде зображення предмета - збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим ?

А) зменшеним,

уявним,

перевернутим

Б) збільшеним,

дійсним,

перевернутим

В) зменшеним,

дійсним,

перевернутим

Г) збільшеним,

уявним,

перевернутим

Д) зменшеним,

дійсним,

прямим.

  1. Головна фокусна відстань збірної лінзи 20 см. Предмет знаходиться на відстані 25 см від лінзи. Яким вийде зображення предмета - збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим ?

А) збільшеним,

уявним,

перевернутим

Б) зменшеним,

дійсним,

перевернутим

В) зменшеним,

дійсним,

прямим.

Г) збільшеним,

дійсним,

перевернутим

Д) зменшеним,

уявним,

перевернутим.

  1. Головна фокусна відстань збірної лінзи 20 см. Предмет знаходиться на відстані 50 см від лінзи. Яким вийде зображення предмета - збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим ?

А) зменшеним,

дійсним,

перевернутим

Б) збільшеним,

дійсним,

перевернутим

В) зменшеним,

уявним,

перевернутим

Г) зменшеним,

дійсним,

прямим.

Д) збільшеним,

уявним,

перевернутим.

  1. Головна фокусна відстань об'єктива проекційного апарату F=12 см. Діапозитив розташований на відстані d=12,5 см від об'єктива. Визначте лінійне збільшення Г цього апарату.

А) 96. Б) 24. В) 72. Г) 36. Д) 48.

  1. Головна фокусна відстань розсіюючої лінзи F=50 см. Зображення предмета отримали у 40 см від лінзи. Чому дорівнює відстань d від предмета до лінзи ?

А) 240 см. Б) 120 см. В) 200 см. Г) 80 см. Д) 160 см.

  1. Яким буде зображення предмета за умов попередньої задачі – збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим ?

А) зменшеним,

уявним,

перевернутим

Б) зменшеним,

дійсним,

прямим.

В) зменшеним,

дійсним,

перевернутим

Г) збільшеним,

уявним,

перевернутим

Д) зменшеним,

уявним,

прямим.

  1. Свічка горить на відстані 2 м від стіни. Між стіною та свічкою на відстані 0,4 м від свічки розмістили збірну лінзу, так що на стіні отримали чітке зображення свічки. Визначити фокусну відстань лінзи F.

А) 96 см. Б) 32 см. В) 48 см. Г) 64 см. Д) 24 см.

  1. За допомогою двоопуклої лінзи з фокусною відстанню 5 см розглядають монету діаметром 1 см і одержують її уявне зображення діаметром 4 см. На якій відстані d від лінзи знаходиться монета ?

А) 5,75 см. Б) 4,5 см. В) 5,25 см. Г) 6,25 см. Д) 6,75 см.

  1. На якій відстані від збірної лінзи із фокусною відстанню 30 см буде зображення, якщо предмет помістити на відстані 10 см від лінзи ?

А) –15 см. Б) -30 см. В) –25 см. Г) –20 см. Д) –35 см.

  1. Яким буде зображення предмета за умов попередньої задачі - збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим ?

А) збільшеним,

уявним,

перевернутим

Б) збільшеним,

дійсним,

прямим.

В) збільшеним,

уявним,

прямим.

Г) зменшеним,

уявним,

прямим.

Д) збільшеним,

дійсним,

перевернутим

  1. Чому дорівнює фокусна відстань лінзи, якщо для отримання дійсного зображення предмета у натуральну величину предмет помістили на відстані 30 см від лінзи ?

А) 30,0 см. Б) 7,5 см. В) 45 см. Г) 60 см. Д) 15 см.

  1. На якій відстані від збірної лінзи з фокусною відстанню 20 см буде зображення, якщо предмет помістити на відстані 4 см від лінзи ?

А) –25 см. Б) –10 см. В) –5 см. Г) –20 см. Д) –15 см.

  1. Яким буде зображення предмета за умов попередньої задачі - збільшеним чи зменшеним, дійсним чи уявним, прямим чи перевернутим?

А) збільшеним,

уявним,

прямим.

Б) збільшеним,

дійсним,

перевернутим

В) збільшеним,

уявним,

перевернутим

Г) зменшеним,

уявним,

прямим.

Д) збільшеним,

дійсним,

прямим.

  1. Чому дорівнює збільшення зображення Г у збірній лінзі, якщо відстань предмету від лінзи d=12 см, а головна фокусна відстань лінзи дорівнює F=8 см ?

А) 4,0. Б) 1,5. В) 3,2. Г) 2,0. Д) 0,5.

  1. Чому дорівнює збільшення у збірній лінзі, якщо відстань предмета від лінзи d=1,5F ? (F – фокусна відстань лінзи).

А) 0,5. Б) 2,0. В) 1,5. Г) 4,0. Д) 3,2.

  1. Яка має бути відстань d предмету від збірної лінзи, головна фокусна відcтань якої F=10 см, якщо треба отримати збільшення Г=2 ?

А) 5 см. Б) 10 см. В) 25 см. Г) 20 см. Д) 15 см.

  1. Виразити лінійне збільшення Г збірної лінзи, якщо фокусна відстань лінзи F=16 см, а відстань предмета від лінзи d=24 см ?

А) 3,2. Б) 1,5. В) 2,0. Г) 0,5. Д) 4,0.

  1. Відстань від предмета до збірної лінзи у 5 разів більша, ніж фокусна відстань лінзи. У скільки разів зображення предмету буде меншим, ніж сам предмет ?

А) У 6 разів. Б) У 3 рази. В) У 0,5 разів. Г) У 4 рази. Д) У 2 рази.

  1. Предмет висотою 30 см розташований вертикально на відстані 80 см від збірної лінзи з оптичною силою 5 дптр. Визначити висоту його зображення.

А) 15 см. Б) 10 см. В) 25 см. Г) 5 см. Д) 20 см.

  1. Визначте фокусну відстань лінзи, якщо при відстані 40 см від лінзи до предмета його дійсне зображення знаходиться на відстані 2 м від лінзи.

А) 72 см. Б) 24 см. В) 50 см. Г) 61 см. Д) 33 см.

  1. Предмет висотою 20 см розташований вертикально на відстані 60 см від лінзи з оптичною силою 3 дптр. Визначити висоту його зображення.

А) 10 см. Б) 5 см. В) 25 см. Г) 15 см. Д) 20 см.

  1. Визначте лінійне збільшення Г у тонкій збірній лінзі, якщо фокусна відстань лінзи дорівнює F, а відстань від лінзи до предмета становить d.

  1. Визначте лінійне збільшення Г у тонкій збірній лінзі, якщо фокусна відстань лінзи дорівнює F, а відстань від лінзи до предмета становить nF.

А) nF. Б) В) (n+1)F. Г) Д) (n-1)F.

  1. Якою мусить бути відстань d від предмета до збірної лінзи, якщо фокусна відстань лінзи дорівнює F, а її лінійне збільшення становить Г ?

  1. Відстань d від предмета до збірної лінзи у 5 разів більша, ніж фокусна відстань лінзи F. У скільки разів зображення предмету h буде меншим за сам предмет h ?

А) У 4 рази. Б) У 8 разів. В) У 5 разів. Г) У 10 разів. Д) У 2 рази.

  1. Лінза зі скла із показником заломлення n1=1,7 має у повітрі фокусну відстань 16 см. Визначити її фокусну відстань у скипидарі, показник заломлення якого n2= =1,48.

А) 60 см. Б) 90 см. В) 45 см. Г) 30 см. Д) 75 см.

  1. Плоско-опукла лінза із радіусом кривини 30 см і показником заломлення 1,5 дає зображення предмета зі збільшенням Г=2. Визначте відстань d від лінзи до предмета.

А) –60 см. Б) –45 см. В) -90 см. Г) –75 см. Д) –30 см.

  1. За умов попередньої задачі визначте відстань f від лінзи до зображення предмета.

А) 135 см. Б) 180 см. В) 45 см. Г) 90 см. Д) 150 см.

  1. Визначте поздовжню хроматичну аберацію F=(F1-F2) двоопуклої лінзи із флінтгласу з однаковими радіусами кривини R1=R2=8 см. Показники заломлення флінтгласу для червоного та фіолетового світла відповідно дорівнюють 1,5 та 1,8.

А) 4 см. Б) 2 см. В) 5 см. Г) 3 см. Д) 1 см.

  1. На відстані 40 см перед лінзою за умов попередньої задачі на оптичній осі знаходиться світна точка, яка випромінює червоне світло із довжиною хвилі 760 нм. Визначте відстань f від лінзи до зображення цієї точки.

А) 20 см. Б) 15 см. В) 30 см. Г) 25 см. Д) 10 см.

  1. За умов попередньої задачі визначте відстань f від лінзи до зображення світної точки, яка випромінює фіолетове світло із довжиною хвилі 430 нм.

А) 5,7 см. Б) 10,2 см. В) 7,4 см. Г) 4,3 см. Д) 12,6 см.

  1. Визначте збільшення, яке дає лупа, фокусна відстань якої F=2 см, для нормального ока із відстанню найкращого зору L=25 см.

А) 7,5. Б) 15,0. В) 12,5. Г) 10,0. Д) 5,0.

  1. Визначте збільшення, яке дає лупа, фокусна відстань якої F=2 см, для коротко-зорого ока із відстанню найкращого зору L=15 см.

А) 10,0. Б) 2,5. В) 5,0. Г) 7,5. Д) 12,5.

  1. Визначте радіуси кривини, що обмежують лупу (R1=R2), щоб вона давала збільшення для нормального ока Г=10. Відстань нормального зору L=25 см, а показник заломлення скла лінзи n=1,5.

А) 7,5 см. Б) 2,5 см. В) 10 см. Г) 5,0 см. Д) 12,5 см.

  1. Мікроскоп складається з обєктиву із фокусною відстанню F1=2 мм та окуляра із фокусною відстанню F2=40 мм. Відстань між їхніми фокусами дорівнює 18 см. Визначте збільшення Г, яке дає мікроскоп. Відстань нормального зору L=25 см.

А) 281. Б) 456. В) 618. Г) 374. Д) 562.

  1. На якій відстані d від збірної лінзи із фокусною відстанню F=12 см потрібно поставити предмет, щоб його дійсне зображення виявилось втричі більшим за сам предмет ?

А) 16 см. Б) 24 см. В) 48 см. Г) 12 см. Д) 32 см.

  1. Відстань між предметом і екраном дорівнює 3 м. На якій відстані від предмета d треба примістити збірну лінзу, щоб отримати на екрані чітке зображення предмета, збільшене у 5 разів ?

А) 150 см. Б) 75 см. В) 50 см. Г) 125 см. Д) 25 см.

  1. На якій відстані d від збірної лінзи із фокусною відстанню F потрібно розмістити предмет, щоб відстань від предмета до його дійсного зображення (d+f) було мінімальним ?

А) dmin=F/2. Б) dmin=5F/2. В) dmin=F/2. Г) dmin=2F. Д) dmin=3F/2.