6. Поняття про принципи навчання, їх систему і взаємозв'язок. Принцип наочності, науковості і доступності навчання, міцності знань, умінь, навичок.
Принципи навчання - вихідні положення, які визначають діяльність вчителя і характер пізнавальної діяльності учнів. Принципи випливають із закономірностей навчання, із тих завдань, які ставлять перед навчанням.
Вперше розробив систему принципів Я.А.Коменський (назвати). Й.Г.Песталоцці - наочності, К.Д. Ушинський - систематичність, доступність, міцності, наочності, свідомості і активності, виховуючий характер.
Наочності
Я.А.Коменський, вважав цей принцип загальнодидактичним (пояснити) і сформулював "Золоте правило" (розкрити).
Інші педагоги про принцип наочності: Песталоцці - наочність сприяє формуванню понять. Ушинський – „дитя мислить формами, звуками, відчуттями, а не абстрактними уявленнями, тому необхідна наочність”, М.О, Корф – „ніякий найповніший опис предмета не дасть нам такого уявлення про предмет, як те, що ми самі побачимо”.
Сучасні технології розвивального та інтерактивного навчання спрямовані на розвиток абстрактного мислення вже в початковій школі. Але науковці погоджуються, що форсований розвиток абстрактного мислення без зв'язку із наочно-практичним і наочно-образним мисленням може спричинити формальне засвоєння знань, утворення порожніх, відірваних від живої дійсності абстракцій.
Отже наочність - це організація чуттєвого пізнання учнів.
Види наочності:
1
)За
участю учня - споглядання і дієва;
2) За характером дії на органи чуття дитини:
а)натуральні об'єкти:
б)зображальні: площинні, об'ємні; розкрити навести приклади
в)схематичні
3) словесно-образна: звукотехнічна , світлотехнічна
Функції наочності
- сприяє розумовому розвитку;
- допомагає виявити зв'язок теорії з практикою;
- полегшує процес засвоєння знань;
- допомагає, сприймати об'єкт у розмаїтті його сторін і зв'язків;
- сприяє розвитку мотиваційної сфери учнів (Інтересу до знань).
Вимоги до використання наочності:
- наявність конкретної мети використання наочності;
- не зловживати;
- використовувати тоді, коли про неї йде мова;
- не містити зайвого;
- враховувати вікові - особливості;
- естетично оформлена;
- відповідати психологічним законам сприймання та інше.
Отже використання наочності є обов'язковим, але оптимально поєднувати слово і наочність.
Науковості.
Реалізація цього принципу - це опора на науку, як джерело системи фактів, понять, закономір
ностей. Суть в тому, що учням пропонуються точно встановлені в сучасній науці положення.
Основна вимога принципу - це перехід до явища до суті, від зовнішніх поверхневих до внутрішніх, суттєвих знань. Розкрити – донаукові і наукові знання. Вчителю необхідно:
1). Чітко визначити, яка сукупність, чуттєвих образів лягає в основу поняття;
2). Як можна узагальнити і систематизувати уявлення дітей, щоб вони могли уявити ту сторону діяльності, яку характеризують поняття;
3). Виділити доступні наукові ознаки даного поняття.