- •Питання до державного екзамену з педагогіки.
- •Видатні педагоги про завдання педагогіки.
- •Обґрунтував такі положення:
- •Складові елементи дослідження:
- •І. Методи вивчення досвіду (емпіричні)
- •Види експерименту
- •6). Метод узагальнення незалежних характеристик.
- •II. Методи роботи з літературою
- •4.Дидактика - теорія освіти і навчання. Основні поняття дидактики. Дидактика і методики окремих навчальних предметів.Завдання дидактики в умовах відродження національної школи
- •Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •5. Суть процесу навчання. Функції навчання. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотиви учіння.
- •Навчання характеризується:
- •6. Поняття про принципи навчання, їх систему і взаємозв'язок. Принцип наочності, науковості і доступності навчання, міцності знань, умінь, навичок.
- •Наочності
- •Функції наочності
- •Вимоги до використання наочності:
- •Науковості.
- •Доступності.
- •Фактори, які впливають на рівень доступності.
- •Міцності.
- •Систематичності і послідовності.
- •Врахування вікових та особистісних особливостей.
- •Виховуючий характер навчання.
- •8.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти. Поняття про навчальні предмети.
- •Види шкільної освіти
- •Виділяють такі освітні галузі.
- •9. Навчальні плани школи. Навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники. Педагогічні вимоги до них. Функції підручників.
- •10. Поняття про методи і прийоми навчання. Класифікація методів. Характеристика словесних методів навчання.
- •Характеристика практичних та наочних методів навчання.
- •Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- •Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- •Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- •Проблемне навчання.
- •Основи програмованого навчання.
- •14. Поняття про структуру уроку, її елементи. Поняття про типи уроків. Інтегровані уроки. Нестандартні уроки.
- •16. Функції перевірки та оцінки знань, умінь та навичок у школі. Педагогічні вимоги до перевірки знань. Види, форми, методи перевірки знань. Рівні навчальних досягнень.
- •17. Мета виховання. Поняття про всебічний гармонійний розвиток. Характеристики виховного процесу. Його функції. Рушійні сили і закономірності.
- •18. Принципи виховання, їх характеристика.
- •19. Поняття про методи і прийоми виховання, засоби і форми організації виховної роботи. Класифікація методів виховання. Методи самовиховання.
- •20. Характеристика методів формування свідомості та методів стимулювання.
- •2. Приклад.
- •Методи стимулювання:
- •21. Характеристика методів організації діяльності.
- •6.Переключення.
- •22. Сутність та завдання розумового виховання. Шляхи розумового виховання.
- •Виховання національної гідності й менталітету
- •Правове виховання
- •25. Трудове виховання – основа народної педагогіки.
- •I. Вступний або ігровий (2р. — 6-7р.)
- •Система трудового виховання
- •1) Трудове навчання з елементами політехнічної освіти.
- •2) Різні види дитячої праці а) Навчальна праця
- •6) Позанавчальна робота Форми організації:
- •26. Поняття про естетичне виховання. Завдання естетичного виховання.
- •Засоби і шляхи естетичного виховання.
- •“Естетика” (в перекладі з старогрецької) “здатний відчувати” – це наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, природі та суспільстві.
- •Естетичне вихавання – це процес формування й розвитку естетичної свідомості, всіх її структурних елементів: естетичних почуттів;смаків;потреб;ідеалів; оцінок.
- •Естетичний ідеал – конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне в його найкращому прояві.
- •27.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Традиції фіз. Виховання в історії українського народу. Засоби фізичного виховання. Система фізичного виховання.
- •Засоби фізичного виховання. (розкрити)
- •Система фізичного виховання.
- •1) Спільна діяльність і спілкування.
- •2) Висунення перспектив.
- •Єдність вимог.
- •Діалектичність вимог.
- •Гуманний стиль і тон поведінки.
- •У чому особливості праці вчителя?
- •Функції вчителя в суспільстві:
- •2. Колективні бесіди, консультації
- •3. День відкритих дверей.
- •5.Усні журнали. 6.Читацькі конференції.
- •7.Педагогічні гуртки. 8.Вечори запитань та відповідей.
- •1. Індивідуальні бесіди, консультації.
- •3. Знайомство з життям учня в сім'ї.
- •34. Система розвивального навчання.
- •Структура навчальної діяльності в системі рн
- •35. Педагогічні технології інтерактивного навчання.
35. Педагогічні технології інтерактивного навчання.
Головною метою школи у всі часи є виховання дітей та молоді з максимальним врахуванням тих суспільних умов, у яких вони будуть жити та працювати. Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. У теперішньому світі, що швидко змінюється і динамічно розвивається, що ставить перед особистістю неординарні, різного рівня і змісту проблеми, недостатньо набутих знань, вони не гарантують здатності розпоряджатися ними раціонально.
Структура навчально-виховного процесу, запозичена від старої школи, не відповідає вимогам часу. Одні лише виконавські функції можуть забезпечити учневі знання, але не сприяють формуванню його як повноцінної творчої особистості. Урок у цьому разі нагадує театр одного актора, де вчитель є головним, а часом і єдиним трудівником. Учні ж у такому "театрі" залишаються переважно "слухачами" і не підлягає сумніву, що таке навчання позначається і на формуванні їхніх характерів — вони йдуть і в життя після школи "слухачами" та "глядачами". Тут перекручена сама сутність процесу становлення особистості, бо в людині закладена потреба самостійної активної діяльності, активного впливу на зовнішнє середовище. Перевантаження навчання інформацією пригнічує інтелектуальну діяльність учня, особливо творчу. Вона "гасне" так само, як вогонь у печі, якщо її вщент наповнити дровами. Так формується людина, яка чимало знає (це в кращому разі), але мало що може, бо здатна лише на репродуктивну діяльність - відтворити те, чого її навчили.
Інформація є важливою передумовою діяльності. Крилатий вислів "той, хто володіє інформацією, той володіє світом", містить у собі глибоку правду. Тільки завдяки засвоєнню інформації людське пізнання може бути безперервним висхідним процесом. Водночас засвоєння інформації має сенс лише тоді, коли воно переростає у процес творчого перетворення світу.
В людині розвивається лише те, що працює. А тому існує лише один спосіб удосконалення її можливостей у школі: максимальна участь самого учня у творчій діяльності протягом усього часу навчання. В основі цієї участі - особистісно-діяльнісний підхід до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Цьому відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.
Спробуймо з’ясувати загальну сутність інтерактивного навчання. У педагогічній літературі типи й методи навчання поділяють на активні й пасивні залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Звісно, термін "пасивне" є умовним, адже будь-яка організація навчального процесу неодмінно передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. Це поняття стосується переважно репродуктивної діяльності, де самостійність і творчість відсутня.
Пасивна модель – учень пасивний слухач. Методи – пояснення, розповідь, демонстрація.
+ великий за обсягом матеріал за короткий час, одночасно сприймають матеріал, витрачається мало часу на розповідь або пояснення.
– Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем, не виконують ніяких завдань, вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу, відсутній контроль за знаннями, як правило, невисокий відсоток засвоєння знань.
Активна модель- вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв’язку, активні методи навчання: бесіда, дискусія, фронтальне опитування тощо
+ високий рівень інформації (проблемний метод), велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати інформацію, досить високий рівень засвоєння, майстерність педагога відіграє велику роль в організації навчання, викладач може проконтролювати надані учням знання.
– учні спілкуються тільки з вчителем; як правило, використовується для опитування; перебування у постійній напрузі -"спитає-не спитає", може бути незадоволення що не запитали, не вислухали .
Ітерактивна модель – постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями
Інтерактивне навчання є різновидом активного навчання.
Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської — здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання.
Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники.
Можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінюється життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них.
Співпраця (кооперація) - це спільна діяльність з метою досягнення загальних цілей, коли люди намагаються досягти результатів, вигідних для них самих і для решти членів групи. Ідея проста. Одержавши інструкції від учителя, учні об'єднуються в невеликі групи. Потім вони виконують отримане завдання — поки всі члени групи не зрозуміють і не виконають його успішно.
Зрештою виграють усі ("Твій успіх йде на користь мені, а мій - на користь тобі"), учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на спільну долю ("Або ми потонемо, або випливемо, але разом"). Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів ("Ми не можемо обійтися без тебе"). Всі члени групи пишаються успіхами один одного і разом святкують перемогу, коли хтось із членів групи удостоюється похвали за особливі досягнення ("Ми всі вітаємо тебе з успіхом!").
Кооперативне навчання можна здійснювати в групах, у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів у парі порівняно з групою має певні особливості, що відбиваються на організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток дітей вона значною мірою подібна до групової діяльності.
Свою роботу вчителеві слід починати з простих інтерактивних технологій — робота в парах, малих групах — і переходити до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше.
РОЗКРИТИ КІЛЬКА ТЕХНОЛОГІЙ ЗА ВИБОРОМ, НАВЕСТИ ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ.
Інтерактивне навчання можна легко й ефективно поєднувати із традиційними формами та методами навчання і можна застосовуватися на різних етапах навчання.
Висновок
Магічні дрібнички. ( прості, але важливі рекомендації, які допоможуть вам побудувати навчання найефективнішим шляхом)
Намагайтеся уникати слова „розподілятись”, „розподіляти” дітей на пари, трійки, групи тощо. Пам’ятайте: учні об’єднуються. З об’єднаних учнів виростають дорослі, здатні об’єднатися і працювати разом, виростає об’єднана країна, держава або нація.
Все, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це "правильна чи неправильна відповідь", варто лише допомогти опанувати інформацію і прийняти власні рішення. Стежте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.
Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
Деякі учні готові активно працювати й у великій групі, але по-справжньому ефективною групова робота буде в групі, що не перевищує 5 — 6 учасників. Великі групи потребують інших технологій!