ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що управління грошовими потоками є одним з найважливіших аспектів фінансового менеджменту, оскільки грошові потоки є найбільш ліквідними активами підприємства, здатними легко трансформуватися в будь - який інший вид активів. В Україні в умовах інфляції, нестабільної політичної та економічної ситуації, постійних змін в законодавстві і кризи неплатежів, управління грошовими потоками є найбільш актуальним завданням в управлінні фінансами.

Мета дипломної роботи полягає у визначенні сутності грошових потоків підприємства, їх управління, складу та структури, оцінці стану та ефективності використання грошових надходжень, розробці основних напрямів поліпшення процесу управління грошовими потоками підприємства, а також підвищенні ефективності їх використання.

Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити комплекс наступних завдань:

• обґрунтувати економічну сутність управління грошовими потоками підприємства;

• описати складові елементи та структуру грошових потоків підприємства;

• виявити фактори, що впливають на склад та структуру грошових потоків підприємства;

• дослідити нормативно-правове забезпечення управління грошовими потоками підприємства;

• здійснити аналіз складу та структури майна підприємства;

• оцінити ефективність формування грошових потоків підприємства;

• окреслити шляхи покращення ефективності управління грошовими потоками підприємства.

Об’єктом дослідження є грошові потоки підприємства.

Предметом дипломної роботи є фінансово-економічні відносини, пов’язані з надходженням та вибуттям грошових коштів.

Теоретичну і методологічну основу дослідження складають наукові положення економічної теорії, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних науковців, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі; матеріали наукових та науково-практичних конференцій; нормативно-правові документи, а також форми фінансової звітності.

Серед вітчизняних і зарубіжних науковців значна увага дослідженню майна підприємства, його складу та структури, а також ефективності використання представлена у працях Бланка І.А., Білик М.Д., Поддєрьогіна А. М., Покропивного С.Ф., Чумаченко М.Г., а також Дж. К. Ван Хорна, М. Міллера, Ф. Модільяні, Г.В. Савицької, М.О. Федотової, та інших.

Дослідження базується на загальнонауковій методології, яка включає критичний перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу. Під час дослідження використовувались загальнонаукові та специфічні методи пізнання. Зокрема, серед загальнонаукових методів застосовувались спостереження та контроль, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і порівняння, узагальнення; також були використані специфічна методи – середніх і відносних величин, елімінування та групування.

Інформаційною базою дипломної роботи є нормативно-правові акти України, міжнародні стандарти фінансової звітності, а також статут підприємства, форми фінансової звітності підприємства за 2007-2011 роки (форма №1 „Баланс”, форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”, ), технічна документація тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі отримано нові обґрунтовані результати, які в сукупності розв’язують важливе наукове завдання – розробку теоретичних засад визначення сутності грошових потоків підприємства, їх управління, формування структури та ефективності використання, зокрема:

• здійснено комплексне дослідження економічної сутності управління грошовими потоками підприємства;

• узагальнено та систематизовано складові елементи грошових потоків підприємства;

• вибрано методику і систему показників визначення ефективності управління грошовими потоками підприємства;

• конкретизовано основні шляхи підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих положень та висновків, спрямованих на вдосконалення ефективності управління грошовими потоками підприємства, що можуть бути використані СТОВ «Мрія» при здійсненні практичної господарської діяльності.

Зокрема, заслуговують на увагу рекомендації по удосконаленню амортизаційної політики підприємства, а також по застосуванню системи диференціації цін, шляхом введення знижок або надбавок з метою зменшення дебіторської заборгованості підприємства.

Апробація дослідження була здійснена на студентських-науково-практичних конференціях.

Дипломна робота містить вступ, три змістовні розділи, кожен з яких містить підрозділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, а також додатки.

У першому розділі дипломної роботи визнаються теоретичні засади управління грошовими потоками, зокрема, економічна сутність грошових потоків, їх склад та структура, а також ефективність використання, досліджується нормативно-правове забезпечення формування, розміщення та використання грошових надходжень.

Другий розділі включає загальну оцінку майнового стану СТОВ «Мрія», аналіз складу та структури грошових потоків, та окремих його складових, а також дослідження ефективності їх використання.

Третій розділ містить пропозиції та рекомендації з основних напрямків удосконалення складу та структури грошових коштів підприємства, а також основні шляхи підвищення ефективності їх використання.

Дипломна робота представлена на 126 сторінках, та включає 21 таблицю, 9 рисунків, 75 найменувань використаних джерел та 9 додатків.

Розділ 1. Теоретичні аспекти управління грошовими потоками підприємства

1.1 Економічний зміст та сутність управління грошовими потоками підприємства

Циклічність економіки передбачає наявність постійного руху та кругообігу грошових коштів як на рівні економіки держави, так і в межах окремого підприємства. Це зумовлено тим, що грошовий обіг фактично відображає взаємовідносини між різними формами суб’єктів господарювання в економіці через грошові видатки і надходження. Основою такої взаємодії виступає грошовий потік. Вміле управління грошовими потоками на макро- і мікро рівнях здатне «оздоровити» економіку і зрештою, вивести її на новий рівень розвитку. Для доцільного управління грошовими потоками необхідно з’ясувати економічну природу та сутність цього поняття18,с.138-144.

Внаслідок розвитку економічних відносин в Україні спостерігається розгалужене трактування грошових потоків. Питання сутності даного поняття та методів управління з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто багатьма вітчизняними та зарубіжними економістами. Так у працях І.О. Бланка, грошовий потік розглядається як процес, що здійснюється з врахуванням фактору часу та фактору ризику.

Дж. К. ван Хорн вважає, що грошовий потік – результуюча сума грошових коштів, яка надходить або витрачається підприємством протягом певного часу. Тобто характеризує грошовий потік як запас грошових коштів на підприємстві у процесі здійснення певних видів господарських операцій, не виокремлюючи при цьому фінансового потоку підприємства39,с.41-45.

Також досить кардинальний підхід до визначення грошового потоку висуває ряд таких вчених, як І.В. Балабанов, А.М. Козлюк, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі. Вони наголошують на виключно грошовій сутності надходження і вибуття грошових коштів, ототожнюючи їх з рухом грошових засобів суб’єкту господарювання.

Таким чином, поняття грошового потоку видається неоднорідним, але саме це протиріччя породжує єдність його визначення. На нашу думку, саме протилежність категорій «потік» і «запас» відіграє визначну роль в протиставленні теорії грошового потоку, унеможливлюючи пошук істинної сутності цього поняття. Протиріччя, в якому виявляється сутність поняття «грошовий потік», є протиріччям між динамічною характеристикою cash flow, тобто рухом коштів як потоку, і сталою величиною накопичених або витрачених коштів, тобто запасом або залишком грошових засобів як результату фінансово - економічної діяльності підприємства. На нашу думку, тільки виділення діалектичної властивості поняття «грошовий потік» може призвести до визначення дійсної сутності грошового потоку.

Поняття «грошовий потік» - cash flow – з’явилося в іноземній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджмент у 50-х роках минулого сторіччя. Спочатку воно використовувалося виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестицій. Пізніше грошові потоки набули ширшого значення та використання у фінансовій практиці.

Таким чином, на нашу думку, грошовий потік – це динамічний показник, що характеризує постійний рух грошових ресурсів у результаті різних видів діяльності підприємства, пов'язаний з надходженням чи витрачанням грошових коштів підприємства, може мати готівкову й безготівкову форму вираження в національній чи іноземній валюті та пов'язаний з певним моментом часу, однак може бути приведеним до іншого39,с.47.

Наявність грошових коштів тісно пов’язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Якщо суб’єкт господарювання виробляє і реалізує рентабельну продукцію (товари, послуги, роботи), то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня потоку грошових коштів та з певною часткою умовності за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства.

У процесі ринкових умов господарювання власники підприємств повинні знати, як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість свого бізнесу. І саме в даному контексті управління грошовими потоками є одним з ключових моментів під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю.

У сучасній теорії корпоративних фінансів питанням управління грошовими потоками підприємства приділяється значна увага, оскільки останні є матеріальною основою фінансового менеджменту. Тому платоспроможність та ліквідність підприємства безпосередньо залежать від його здатності своєчасно та в необхідному обсязі генерувати грошові потоки. Це потребує реалізації цілісної системи прогнозування планування та контролю грошових потоків, що формуються при здійсненні фінансово – господарської діяльності підприємства42,с.119-127.

Управління грошовими потоками – це процес виявлення грошових потоків за окремими видами діяльності підприємства, встановлення загального обсягу їх окремих видів у досліджуваному періоді, розподіл загального обсягу окремих видів грошових потоків за інтервалами часового розриву в просторі, аналіз і оцінка зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на формування грошових потоків.

Метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі його господарської діяльності шляхом балансування обсягів надходження і витрат грошових коштів. І саме підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб’єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації балансування руху грошових потоків у часі та просторі, тобто безпосереднє управління грошовими потоками суб’єкта господарювання.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює такі основні етапи (рис. 1.1):

Рис.1.1. Основні етапи керування грошовими потоками підприємства^

Такий підхід до діяльності підприємства можна назвати динамічним, оскільки діяльність підприємства розглядається не з точки зору певної структури активів та пасивів, яка є фіксованою в певний момент часу, а з точки зору їх зміни у часі. Можна сказати, що потік активів є сукупністю розподілених в часі актів їх надходження, видозміни форм функціонування і витрачання, що генерується здійсненням господарської діяльності підприємства.

Базовими положеннями організації управління грошових потоків є :

1. грошові потоки не можуть виникати за пасивної економічної поведінки підприємства ;

2. грошові потоки є невід’ємною складовою фінансового та операційного циклів, що вимагає узгодження фінансових рішень у сфері управління грошовими потоками із іншими напрямами управління фінансами суб’єкта господарювання ;

3. управління грошовими потоками потребує відповідного інформаційного наповнення системи прийняття управлінських фінансових рішень ;

4. управління грошовими потоками передбачає однозначність трактування прийнятих фінансових рішень, чіткість їх доведення до виконавців та забезпечення адекватного зворотного зв’язку – моніторингу, перегляду та коригування фінансових рішень.

Сукупність методів та форм, що використовуються суб’єктом господарювання для організації руху у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей, в літературі називають моделлю управління грошовими потоками підприємства. Така модель формується підприємством самостійно, виходячи із специфіки його фінансово - господарської діяльності та окремих положень фінансової стратегії. Однак організація моделі потоками здійснюється із дотриманням певної сукупності загальних принципів, основними з яких є :

• інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне надання фінансової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, структурованої відповідно до потреб моделі або розгляду окремого управлінського фінансового рішення ;

• збалансованість  обґрунтоване використання для потреб управління грошовими потоками критеріїв і методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб’єкта господарювання ;

• ефективність  визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту ;

• принципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства.

Також досить суттєвою складовою моделі управління грошових потоків є обґрунтування та реалізація її політики. Політику управління грошовими потоками розглянемо як комплексне поняття, у структурі виділяємо такі складові частини (рис.1.2) :

Рис.1.2 Структура політики управління грошовими потоками^

Відповідно до принципів організації моделі управління грошовими потоками суб’єкта господарювання, остання включає такі основні функціональні елементи, які в свою чергу є і елементами її політики :

• формування та прискорення надходження вхідних грошових коштів суб’єкта господарювання ;

• концентрація надходження грошових коштів ;

• контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання у часі ;

• прогнозування та планування резерву ліквідності ;

• формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства ;

• оптимізація використання тимчасового надлишку грошових коштів у розпорядженні підприємства43.

Управління грошовими потоками, як і будь - яка свідомо керована діяльність, реалізується відповідно до встановлених менеджментом цілями та завданнями, адекватна ідентифікація та обґрунтування яких є вихідним етапом формування моделі управління грошовими потоками. Так, сукупність цілей, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як загальні цілі управління фінансами суб’єкта господарювання, так і специфічні :

1. повнота та своєчасність покриття потреби підприємства у контакті для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

2. підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквідності, а також попередження формування чи розвитку фінансових ризиків;

3. збільшення вхідних грошових потоків як основного джерела фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі певних видів;

4. скорочення циклу обороту грошових коштів;

5. забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі.

Визначена вище сукупність цілей управління грошовими потоками конкретизується відповідно до індивідуальних потреб підприємства в конкретний момент часу шляхом встановлення поточних завдань управління грошовими потоками. Обґрунтування цілей та встановлення поточних завдань управління грошовими потоками має здійснюватися із дотриманням таких вимог :

• системність формування цільових фінансових показників та коефіцієнтів управління рухом грошових коштів відповідно до сукупності цілей та завдань моделі управління грошовими потоками підприємства;

• обґрунтування використання методів обробки з метою адекватної консолідації вхідних первинних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільових параметрів моделі управління грошовими потоками суб’єкта господарювання;

• забезпечення можливості адекватного контролінгу системи цільових параметрів руху грошових коштів підприємства з метою забезпечення виконання управлінських фінансових рішень.

Визначення цілей та конкретизація сукупності поточних завдань управління грошовими потоками здійснюється за напрямами реалізації такого управління, які виділяються відповідно до видів грошових потоків і як напрям управління грошовими потоками має формуватися цілісна, логічно завершена сукупність господарських операцій підприємства, спрямована на використання певних функцій фінансового менеджменту.

1.2 Структурування та класифікація грошових потоків підприємства та їх управління

Структурування грошових потоків відповідно до обраного критерію чи їх групи є об'єктивною необхідністю організації аналізу грошових потоків та забезпечення ефективності моделі управління останніми. Таке структурування дозволяє досягти наступних ефектів:

1) нівелювання впливу функціонально організаційних особливостей окремого грошового потоку за рахунок формування цільової вибірки із сукупності грошових потоків;

2) спрощення та зменшення обсягів інформаційної бази за рахунок використання зведених показників (як загальних, так і часткових).

Основним критерієм, відповідно до якого здійснюється структурування грошових потоків суб'єкта господарювання, є джерело формування таких грошових потоків. В основу даного критерію покладений принцип ідентифікації сукупності господарських операцій відповідно до їх функціонально-організаційного навантаження. Зважаючи, що джерело формування грошового потоку є ключовим у сукупності критеріїв, що використовуються при організації управління грошовими потоками, розглянемо його більш докладно.

Для потреб управління фінансами прийнято виділяти окремі види діяльності суб'єкта господарювання, які формуються як класифікаційні сукупності господарських операцій із аналогічними функціонально - організаційними характеристиками. Відповідно до П(С)БО, що враховує світову практику, господарську діяльність підприємств для потреб організації обліку, формування та представлення публічної фінансової звітності прийнято поділяти на три види:

• операційна діяльність ;

• інвестиційна діяльність ;

• фінансова діяльність .

Варто зазначити, що на вище групування господарських операцій за видами діяльності є основним (і обов'язковим для формування публічної фінансової звітності), однак не єдиноможливим.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують операційну діяльність суб’єкта господарювання як основну діяльність, а також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності. У зв'язку з цим, у фінансовій літературі на позначення операційної діяльності досить часто вживають термін «основна діяльність». Не зважаючи на присутність явної неточності, такий підхід є досить раціональним, і з ним можна погодитися. Загалом, операційну, або ж основну, діяльність суб'єкта господарювання необхідно представляти як сукупність господарських операцій, реалізація яких безпосередньо пов'язана із здійсненням тих видів підприємницької діяльності, що передбачені положеннями статутних документів такого суб'єкта. Типовими прикладами даних операцій можуть бути:

1) закупівля сировини та матеріалів;

2) виплата заробітної плати працівникам;

3) сплата податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

4) реалізація виробленої продукції і т.д.

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок, який генерується в рамках операційної діяльності. При цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини операційного грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками.

Варто наголосити, що грошовий потік від операційної діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як основне джерело фінансового забезпечення його господарської діяльності у наступні періоди, тому однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду часу позитивного операційного грошового потоку із відносно стабільною абсолютною величиною. При цьому високий рівень абсолютної величини операційного cash flow має розглядатися як позитивне явище.

У свою чергу, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують інвестиційну діяльність суб’єкта господарювання як сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції в межах здійснення інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання призводять до зміни, як правило, абсолютної величини або ж структури першого розділу активу балансу підприємства – необоротних активів. Типовими прикладами таких операцій можуть бути:

1) придбання та введення в експлуатацію виробничого обладнання;

2) придбання ринкових цінних паперів і, відповідно, отримання пасивного чи активного доходу;

3) придбання нематеріальних активів;

4) реалізація об'єктів основних фондів і т.д.

Розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках здійснення інвестиційної діяльності, також є важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини інвестиційного грошового потоку є складовою моделі розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і ряду фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

На відміну від операційної діяльності, інвестиційна діяльність суб'єкта господарювання не є основним джерелом формування його фінансових ресурсів і, відповідно, розглядається як обслуговуюча по відношенню до передбаченої статутними документами діяльності, тому абсолютна величина інвестиційного грошового потоку, як правило, незначна. У випадку ж реалізації підприємством певного проекту (наприклад, модернізації обладнання) формується значний негативний інвестиційний cash flow.

Фінансову ж діяльність суб’єктів господарювання національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку класифікують як сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Іншими словами, фінансова діяльність спрямована на кількісну та/або якісну зміну його пасивів. Типовими прикладами таких господарських операцій суб'єктів господарювання, які включаються до фінансової діяльності, можуть бути:

1) емісія корпоративних прав (акції);

2) виплата дивідендів;

3) отримання банківського кредиту та його погашення;

4) лізингове фінансування придбання основних засобів;

5) отримання безповоротної фінансової допомоги і т.д.

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках фінансової діяльності, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини фінансового грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Слід відмітити, що грошовий потік від фінансової діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як корегуючий механізм формування фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності, при цьому, у якості сигналу щодо формування передумов потенційної фінансової кризи на підприємстві можна розглядати наявність значного за абсолютною величиною позитивного фінансового cash flow протягом відносно тривалого періоду часу – загроза втрати платоспроможності суб'єкта господарювання. Так, перманентність формування позитивного фінансового cash flow свідчить про значну частку зовнішнього (перш за все, позикового) фінансування, що ставить питання про спроможність підприємства забезпечити формування у майбутньому необхідної абсолютної величини операційного грошового потоку –забезпечити джерело погашення таких фінансових зобов'язань.

Важливим показником структурування грошових потоків суб'єкта господарювання є чистий сукупний грошовий потік суб'єкта господарювання, що являє собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за певний період часу. Така зміна грошової позиції суб'єкта господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка абсолютної величини яких і є основною для розрахунку чистого сукупного грошового потоку підприємства. Розрахунок величини грошового потоку може здійснюватися за одним із двох презентованих нижче алгоритмів.

По-перше, прямий метод розрахунку операційного (інвестиційного чи фінансового) грошового потоку, який передбачає аналіз кожної окремої господарської операції, ідентифікацію грошового потоку, який генерується в межах такої операції, та визначання напрямку руху грошових коштів (вхідний грошовий потік або ж вихідний грошовий потік).

По-друге, непрямий метод розрахунку грошового потоку, перш за все, операційного. Так, операційний грошовий потік суб’єкта господарювання відповідно до непрямого методу визначається як арифметична сума чистого прибутку підприємства, нарахованої протягом періоду амортизації та приросту абсолютної величини забезпечень.

Як наслідок застосування вищезазначеного алгоритмів розрахунку величини грошових надходжень формується класифікація сукупності грошових потоків підприємства. Чинниками виділення окремих груп грошових потоків слугують кількісні та якісні показники використання їх у господарських процесах56.

Розглянемо загальноприйняту класифікацію грошових потоків підприємства.

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу, грошові потоки поділяються на :

• грошовий потік по підприємству в цілому, який характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;

• грошові потоки окремих структурних підрозділів, котрі характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

• грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності, що характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;

• грошовий потік за окремою господарською операцією, який характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Одним із основних чинників класифікації грошових потоків є залежність їх від напряму руху, що фіксується фінансовою звітністю і схематизовано на рис. 1.3.

Рис. 1.3 Грошові потоки в залежності від напряму руху^

У свою чергу вхідний грошовий потік характеризує обсяг надходження коштів, а вихідний – обсяг їх витрачання.

За вартісним складом грошових потоків виділяють: валовий грошовий потік (використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов’язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів) і чистий грошовий потік (являє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів наприкінці й на початку періоду або надходженням і витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій).

Залежно від регулярності здійснення, грошові потоки поділяють на :

• регулярні грошові потоки – це потоки платежів, усі члени якого  позитивні величини, а часові інтервали між платежами однакові. У підприємстві такі потоки є, як правило, результатом господарсько - фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг сталий в часі або має певну тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування;

• нерегулярні грошові потоки, які представляють різні за обсягом та проміжками часу між їх здійсненням платежі, пов’язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування, утворення та здійснення цих потоків може проводитися лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягів операцій, що їх породжує.

Формування грошових потоків на підприємстві характеризується різним рівнем їх значущості для забезпеченості стабільності фінансово - господарської діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах. Тому об’єкти управління доцільно поділяти на категорії, що відображають рівень їх впливу на кінцевий результат :

• пріоритетні грошові потоки  система грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства ;

• обов’язкові грошові потоки – першочергові грошові виплати для запобігання фінансових ускладнень та продовження нормального функціонування. До нього належать проценти, податкові виплати, погашення сум боргів, строк сплати яких настав, інші виплати, що є обов’язковими. Склад останніх визначається самим підприємством залежно від умов господарювання ;

• другорядні грошові потоки  видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені та ін.

По відношенню до певного інвестиційного проекту можна виокремити:

• додатковий грошовий потік  це потік від реалізації певного інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту;

• ретроспективний грошовий потік  це інші грошові потоки, які не враховуються під час прийняття управлінських рішень щодо даного проекту.

За достатністю обсягу розрізняють:

• дефіцитний грошовий потік  це недостатнє надходження грошових коштів для здійснення усіх планових видатків;

• надлишковий грошовий потік  це перевищення позитивного грошового потоку над потребою підприємства у витрачанні.

За можливістю регулювання грошових потоків їх поділяють на:

1. Грошові потоки, що піддаються регулюванню (зміні в часі), являють собою такі види витрачання грошових коштів, строки яких можна змінювати за домовленістю сторін (наприклад, лізингові платежі, розрахунки з постачальниками).

2. Грошові потоки, що не піддаються регулюванню (зміні в часі), — це такі види витрачання грошових коштів, строки яких неможливо змінювати (наприклад, податкові платежі).

3. Недостатньо (або абсолютно) непередбачувані грошові потоки - це сукупність надходжень та витрат грошових коштів, які виникли в результаті настання ризикових подій, непередбачуваних подій і, відповідно, не включені до планів надходження і витрачання грошових коштів60.

Критерієм збалансованості між позитивним і від’ємним грошовими потоками є показник їх варіації. Залежно від величини даного показника виділяємо збалансований (показник спрямовується до одиниці) та незбалансований (показник спрямовується до нуля) грошові потоки.

Підприємство, здійснюючи виробничо – господарську, генерує грошові потоки, що мають виключно фінансовий характер і проводяться у готівковій та безготівковій формах.

Готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних органів влади та Національного банку України .

Безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

У процесі забезпечення платоспроможності підприємства виділяють такі типи грошових потоків:

- ліквідний грошовий потік, який характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів, що і є чистим грошовим потоком;

- неліквідний грошовий потік, що характеризує такий від грошових потоків, по яких находження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачення грошових коштів.

Така досить складна класифікація грошових потоків підприємства пов’язана перш за все з тим, що вони виступають одним з головних об’єктів управління. Сучасні методи фінансового управління, що почали розвиватись у межах німецької та французької школи менеджменту, базуються на концепції управління грошовими потоками, що формують єдину систему грошових ресурсів підприємства. Фінансове управління підприємством з позицій управління грошовими потоками відображає динамічний процес функціонування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства та дозволяє досягти поєднання контролю за фінансовою рівновагою підприємства і забезпечення його економічного зростання.