1.3 Нормативно - правове регулювання управління грошовими потоками підприємства
Система правового регулювання грошових потоків включає регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, порядок здійснення готівкових та безготівкових платежів, податкове регулювання, ліцензування, державне регулювання цін.
У сучасних умовах ведення бізнесу необхідною складовою успіху є своєчасне отримання інформації та оперативне реагування на неї, тому важливим елементом управління грошовими потоками є внутрішньофірмова інформація підприємства. Інформаційне забезпечення управління грошовими потоками характеризує сукупність інформаційних ресурсів, що відображають внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства. Необхідність оперативного використання цих інформаційних ресурсів зумовлює потребу в якісному програмно-технічному забезпеченні.
Процес управління грошовими потоками базується на використанні механізмів фінансового менеджменту, складовою яких є правове і нормативне забезпечення управлінських рішень. Через розробку системи законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну фінансову політику і здійснює регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств економічними методами.
Правові основи управління грошовими потоками перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює у концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Конституція України формує правовий простір для розвитку вільного підприємництва в країні й водночас створює передумови для використання фінансового менеджменту як системи управління грошовими потоками в економіці ринкового типу30.
Правовим забезпеченням управління грошовими потоками є чинні закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, накази та положення міністерств та відомств, установчі договори та статути підприємств.
Проаналізуємо зміст окремих законодавчих актів більш детально. Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Згаданий вище кодекс має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств регламентує Господарський кодекс України, який визначає поняття і види підприємств різних типів, правила їх створення, діяльності, права та обов'язки учасників і засновників.
З метою залучення зовнішніх фінансових ресурсів господарські товариства можуть випускати корпоративні або боргові цінні папери. Умови такої емісії в загальному вигляді регламентуються Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, 31, ст.268 ).
Крім того, підприємства можуть здійснювати фінансові операції різного роду з цінними паперами, керуючись положенням Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.97.
На підставі Податкового кодексу України підприємства мають певне коло юридичних обов'язків. Зокрема, вони зобов'язані:
вести бухгалтерський і податковий облік;
складати звітність про фінансово-господарську діяльність;
сплачувати належні суми податків та обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;
допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для отримання прибутку, а також для перевірок щодо питань обчислення та сплати податків.
Порядок складання бухгалтерської звітності та подання статистичної звітності визначається Законом України «Про державну статистику» (в новій редакції від 13.07.2000) та відповідними П(С)БО. Аудиторська перевірка звітності підприємств регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 зі змінами 1997 р. Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності підприємств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.
Фінансова політика держави у сфері оподаткування конкретизується у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств мають Бюджетний та Податковий кодекси України
Реформування національного законодавства безпосередньо пов'язане з вирішенням проблем організації управління грошовими потоками підприємств, забезпеченням їх стійкості шляхом створення передумов для ефективного застосування концепцій фінансового менеджменту при управлінні грошовими потоками22,с.68-110.
Одним із головних напрямків подальшого удосконалення законодавчої бази управління грошовими потоками є приведення її у відповідність до швидкозмінюваних вимог ринкової економіки, ліквідація неоднозначності та суперечливості в деяких законодавчих актах, забезпечення ясності та простоти їх розуміння.
Процес управління грошовими потоками підприємства базується на певних принципах, основними з яких є:
інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечення інформаційною базою даних);
збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами та іншими характеристиками у розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії та тактиці функціонування і розвитку підприємства);
ефективність (забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);
ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі).
Процес управління грошовими потоками підприємства включає п'ять стадій:
Стадія 1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.
Відповідно до міжнародних стандартів обліку і практики, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовують прямий і непрямий методи обліку грошових потоків підприємства. Ці методи розрізняються між собою повнотою уявлення даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.
П(С)БО 4 пропонує застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Непрямий метод — це метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Орієнтовний порядок розрахунку за непрямим методом наведено на рис. 1.4.
Рис.
1.4 Порядок обчислення грошових надходжень
та виплат від операційної діяльності
при складанні Звіту про рух грошових
коштів
Наведемо схему розрахунку грошових потоків в результаті інвестиційної діяльності (рис. 1.5).
Рис.
1.5
Порядок
обчислення надходжень та виплат при
інвестиційній
діяльності
Схема розрахунку надходжень/виплат при фінансовій діяльності наведена на рис. 1.6
Рис. 1.6 Порядок обчислення надходжень та виплат в межах фінансової діяльності
Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів та визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень та виплат від операційної, інвестиційної і фінансової діяльностей підприємства за звітний період (рис. 1.7).
Рис. 1.7Порядок розрахунку змін у фонді фінансових ресурсі
Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів непрямим методом виступають баланс, звіт про фінансові результати і використання коштів.
Стадія 2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Ця стадія пов’язана з виявленням резервів оптимізації грошових потоків підприємства та їх планування на майбутній період.
За результатами аналізу грошових потоків фінансовий менеджер може оцінити:
обсяг і джерела отримання грошових коштів і напрями їх витрачання;
достатність власних коштів для здійснення інвестиційної діяльності.
Стадія 3. Оптимізація грошових потоків підприємства в майбутньому періоді включає ряд важливих завдань:
збалансування грошових потоків;
синхронізація грошових потоків за часом;
максимізація чистого грошового потоку.
Стадія 4. Планування грошових потоків підприємства
Оскільки більшість показників важко спрогнозувати з достатнім рівнем імовірності, то прогнозування грошового потоку зводять до побудови бюджетів грошових коштів в періоді, що планується, враховуючи лише основні компоненти потоку: обсяг реалізації, частку виручки за готівку, прогноз кредиторської заборгованості тощо.
Стадія 5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.
У процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства контролюють виконання встановлених планових завдань з формування необхідного обсягу грошових коштів і їх витрачання у передбачених напрямах; рівномірність формування грошових потоків у часі , здійснюються інші напрямки контролю63,с.469-522.