Завдання дидактики на сучасному етапі.

1. Оптимізація навчально-виховного процесу.

2. Дослідження особливостей навчання обдарованих дітей.

3. Підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності, ініціативи учнів

4. Інтеграція.

5. Диференціація навчання.

6. Оновлення змісту освіти.

7. Розвиваюче навчання.

8. Пошук нових ефективних методів і форм навчання на засадах демократизму і гуманізму.

5. Суть процесу навчання. Функції навчання. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотиви учіння.

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Навчання характеризується:

● За суттю своєю навчання завжди передбачає активну пізнавальну діяльність учнів, тобто навчання - це пізнавальний процес. Воно йде тим же шляхом, що й пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Спільне між цими процесами те, що обидва вони пізнавальні, що вони проходять шлях від незнання до знання. Водночас слід враховувати принципові відмінності:

а) учень пізнає суб'єктивно нове, тобто те, що не пізнано лише ним;

б) учні ідуть у своїх відкриттях більш легшим шляхом, запропонованим учителем;

в) учні пізнають науку у спрощеному вигляді. Протягом року учень може засвоїти те, до чого людство йшло десятки, сотні років.

● Навчання - двосторонній процес спільної діяльності вчителя і учнів. (розкрити)

● Учень є водночас і об'єктом навчання і суб'єктом (пояснити)

● Формування соціально-значимих якостей учня неможливі без реалізації основних функцій навчання: освітньої, розвиваючої і виховної.

Зміст освітньої функції складає знання, уміння і навички, якими оволодіває учень в процесі навчання.

Знання-основний компонент освіти. Вони узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків.

Уміння - здатність належно виконувати певні дії на основі набутих знань і навичок.

Навички - точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.

Зміст виховної функції - формування поглядів, переконань, моральних, естетичних, фізичних якостей. Реалізація виховної функції викладає основи всебічного розвитку особистості.

Розвиваюча функція - розвиток формування пізнавальних, психічних процесів і властивостей особистості, логічних прийомів, операцій, суджень, умовисновків, всі функції нерозривно пов'язані між собою.

Всі функції реалізуються у освітній, розвиваючій, виховній меті уроку.

● Будь-який процес - є рух. Процес навчання - теж рух, рух учіння під керівництвом вчителя. Рухають цей процес - суперечності. Основне протиріччя - є рушійною силою процесу навчання, виникає між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і станом освіти в даний період. Велике значення в навчальній діяльності учнів мають мотиви.

● Мотив - це спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії). Основою їх є різноманітні потреби людини. Є різні підходи до класифікації мотивів:

1). Позитивні, нейтральні, негативні (розкрити)

Завдання вчителя - формувати позитивні мотиви. Основою для формування позитивних мотивів є навчальна діяльність, розвиток пізнавального інтересу. Л.М.Толстой: „...для того, щоб учень навчався добре, треба, щоб він навчався з бажанням".

Для цього необхідно:

- створювати проблемні ситуації;

- використовувати захоплюючі елементи, дидактичні ігри;

- організовувати творчу роботу;

- спиратись на особистий досвід учня;

- змінювати види роботи та багато інших умов розвитку пізнавального інтересу тощо.

2). Позитивні мотиви бувають:

А) - пізнавальні - соціальні - моральні

Б) - зовнішні - внутрішні

● Так як процес навчання є видом пізнання і йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, то він має пройти певні етапи:

1. Підготовка до сприймання. Сприймання.

2. Розуміння (осмислення).

3. Узагальнення і систематизація.

4. Закріплення знань, умінь, навичок.

5. Застосування

(розкрити на прикладі уроків)