- •Питання до державного екзамену з педагогіки.
- •Видатні педагоги про завдання педагогіки.
- •Обґрунтував такі положення:
- •Складові елементи дослідження:
- •І. Методи вивчення досвіду (емпіричні)
- •Види експерименту
- •6). Метод узагальнення незалежних характеристик.
- •II. Методи роботи з літературою
- •4.Дидактика - теорія освіти і навчання. Основні поняття дидактики. Дидактика і методики окремих навчальних предметів.Завдання дидактики в умовах відродження національної школи
- •Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •5. Суть процесу навчання. Функції навчання. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотиви учіння.
- •Навчання характеризується:
- •6. Поняття про принципи навчання, їх систему і взаємозв'язок. Принцип наочності, науковості і доступності навчання, міцності знань, умінь, навичок.
- •Наочності
- •Функції наочності
- •Вимоги до використання наочності:
- •Науковості.
- •Доступності.
- •Фактори, які впливають на рівень доступності.
- •Міцності.
- •Систематичності і послідовності.
- •Врахування вікових та особистісних особливостей.
- •Виховуючий характер навчання.
- •8.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти. Поняття про навчальні предмети.
- •Види шкільної освіти
- •Виділяють такі освітні галузі.
- •9. Навчальні плани школи. Навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники. Педагогічні вимоги до них. Функції підручників.
- •10. Поняття про методи і прийоми навчання. Класифікація методів. Характеристика словесних методів навчання.
- •Характеристика практичних та наочних методів навчання.
- •Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- •Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- •Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- •Проблемне навчання.
- •Основи програмованого навчання.
- •14. Поняття про структуру уроку, її елементи. Поняття про типи уроків. Інтегровані уроки. Нестандартні уроки.
- •16. Функції перевірки та оцінки знань, умінь та навичок у школі. Педагогічні вимоги до перевірки знань. Види, форми, методи перевірки знань. Рівні навчальних досягнень.
- •17. Мета виховання. Поняття про всебічний гармонійний розвиток. Характеристики виховного процесу. Його функції. Рушійні сили і закономірності.
- •18. Принципи виховання, їх характеристика.
- •19. Поняття про методи і прийоми виховання, засоби і форми організації виховної роботи. Класифікація методів виховання. Методи самовиховання.
- •20. Характеристика методів формування свідомості та методів стимулювання.
- •2. Приклад.
- •Методи стимулювання:
- •21. Характеристика методів організації діяльності.
- •6.Переключення.
- •22. Сутність та завдання розумового виховання. Шляхи розумового виховання.
- •Виховання національної гідності й менталітету
- •Правове виховання
- •25. Трудове виховання – основа народної педагогіки.
- •I. Вступний або ігровий (2р. — 6-7р.)
- •Система трудового виховання
- •1) Трудове навчання з елементами політехнічної освіти.
- •2) Різні види дитячої праці а) Навчальна праця
- •6) Позанавчальна робота Форми організації:
- •26. Поняття про естетичне виховання. Завдання естетичного виховання.
- •Засоби і шляхи естетичного виховання.
- •“Естетика” (в перекладі з старогрецької) “здатний відчувати” – це наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, природі та суспільстві.
- •Естетичне вихавання – це процес формування й розвитку естетичної свідомості, всіх її структурних елементів: естетичних почуттів;смаків;потреб;ідеалів; оцінок.
- •Естетичний ідеал – конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне в його найкращому прояві.
- •27.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Традиції фіз. Виховання в історії українського народу. Засоби фізичного виховання. Система фізичного виховання.
- •Засоби фізичного виховання. (розкрити)
- •Система фізичного виховання.
- •1) Спільна діяльність і спілкування.
- •2) Висунення перспектив.
- •Єдність вимог.
- •Діалектичність вимог.
- •Гуманний стиль і тон поведінки.
- •У чому особливості праці вчителя?
- •Функції вчителя в суспільстві:
- •2. Колективні бесіди, консультації
- •3. День відкритих дверей.
- •5.Усні журнали. 6.Читацькі конференції.
- •7.Педагогічні гуртки. 8.Вечори запитань та відповідей.
- •1. Індивідуальні бесіди, консультації.
- •3. Знайомство з життям учня в сім'ї.
- •34. Система розвивального навчання.
- •Структура навчальної діяльності в системі рн
- •35. Педагогічні технології інтерактивного навчання.
27.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Традиції фіз. Виховання в історії українського народу. Засоби фізичного виховання. Система фізичного виховання.
Фізичне виховання — соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров'я й загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових умінь та навичок.
В. О. Сухомлинський"Дитина — жива істота, її мозок — найтонший, найніжніший орган, до якого треба ставитись дбайливо і бережно. Освіту дитині дати можна, але за умови постійного піклування про здоров'я дітей і нормальний розвиток дитячого організму".
Завдання фізичного виховання.
Формування усвідомлення учнями ролі фізичної досконалості у всебічному гармонійному розвитку особистості, свідомого ставлення до зміцнення свого здоров'я як необхідної умови підготовки до суспільно- корисної праці і захисту Батьківщини.
Розвиток інтересу і звички до самостійних занять фізкультурою і спортом, дотриман
ня саніт.-гігієнічних норм та режиму дня, набуття знань і умінь здорового способу життя.
Формування у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров'я, фізичний розвиток є не лише її особистим , а й суспільним обов’язком.
Вих. волі, дисциплін., організованості, самостійн., віри в свої сили і можливості.
Формування в учнів правильної постави, підтягнутості, охайності, навичок і вмінь збереження та зміцнення власного здоров'я.
Традиції фізичного виховання в історії українського народу
Важливе місце у формуванні здорової нації відводиться фізкультурі і спорту. "У здоровому тілі-здоровий дух".У цій формулі взаємозв'язок та взаємозалежність внутрішнього і зовнішнього духовного й тілесного в природі людини.
У давні часи завдання фізичного виховання дітей і молоді диктувались в основному необхідністю підготувати фізично міцного витривалого члена сім'ї, громади. Тому увага приділялась переважно їх фізичному розвитку. Пізніше суто силові характеристики, не втрачаючи свого значення, все ж відступають на другий план. Більш важливим вважається підготувати юнацтво до життя, до входження в конкурентну виробничо-побутову сферу.
Гуманізм, милосердя, совістність, любов до землі і свого роду-такі узвичаєні характеристики особистісних рис народних героїв, багатирів, Фізично міцна, витривала, впевнена у своїх можливостях людина не дозволить собі хизуватися силою заради зверхності, насильства чи диктату особистих бажань
У численних афористичних висловлюваннях, прислів'ях, приказках постійно акцентувалась думка про здоров'я, як найбільшу особисту і суспільну цінність ("Нема щастя без здоров'я"), закликали піклуватися про нормальний фізичний стан."Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє" - говорить народна мудрість. Це говорить і про те, що народна педагогіка опікувалась і розумовим і фізичним розвитком дитини. "Щоб працювати, треба силу мати” - сказали мудрі люди. Якщо основа суспільного життя праця, то це означає, що вдосконалення фізичних якостей дитини і зміцнення її здоров'я найчастіше гарантують у майбутньому високу результативність її трудової активності.
Фізично міцна, загартована людина стійка до хвороб, проти негоди, спеки, морозу, життєвих негараздів.
Народна мудрість не обійшла увагою й питання продовження роду людського: "Від здорового коріння - здорове пагіння". Українські родини прагнули мати за зятя чи невістку людину міцну, з міцною статурою, фізично здорову.
Фізичне виховання дитини починається з перших днів її життя.....................................РОЗКРИТИ
Не можна обійти увагою і того, що життя диктувало необхідність належного фізичного розвитку не лише задля виробничо-господарських потреб. У всі часи народ повинен був дбати про надійний захист від недоброзичливців.