20. Характеристика методів формування свідомості та методів стимулювання.

Методи виховання – визначення.

Методи формування свідомості: 1. Переконання. Охоплює методи різнобічного впливу на свідомість, почуття, волю особистості з метою стимулювати позитивні вчинки.

Основним засобом переконання є слово вчителя.

а) Розповідь використовується передусім у вих.. роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку. Основною функцією цього методу є те, що він слугує засобом поповнення знань моралі, вироблення в учнів правильних моральних понять. Вимоги:

1. Повинна відповідати соціальному досвіду школярів. У мол. класах вона коротка, емоційна, доступна, з невеликою кількістю дійових осіб; включає зіставлення фактів і деякі узагальнення. Для підлітків-більш складна, ставить перед ними завдання зіставлення вчинків і їх причин, спонукає задуматися над мотивами поведінки героїв, проявити самостійність у висновках .

2. Розповідь супроводжується ілюстраціями,

3. Для успіху сприймання використовувати відповідну обстановку: вогнище, квітучий сад.

б)Роз'яснення - метод емоційно-словесного впливу на свідомість вихованців. Особливо ефективне під час засвоєння правил поведінки,режимних вимог школи, правових норм. Роз'яснення застосовують лише тоді, коли вихованцю дійсно потрібно пояснити нову незрозумілу моральну норму або виробити правильне ставлення до певного вчинку. Однак, роз'яснення не потрібне там , де йдеться про прості і звичні норми поведінки: не можна розмальовувати стіни, плювати, кричати і т. д. Тут необхідні категоричні вимоги.

Пояснення повинно бути доказовим, логічним, переконливим.

Добре, якщо роз'яснення підсилюють показом, наочним демонструванням.

в) Бесіда - метод обговорення конкретних знань, фактів, подій, вчинків, який передбачає участь двох сторін - вихователя і вихованців.

ФронтальнаПозитивним у цьому методі є те, що учні приймають активну участь в обговоренні поставлених питань, осмисленні конкретних ситуацій.

Умови ефективності використання бесіди:

• актуальність обраної теми, яка повинна відповідати запитам учнів і виховним завданням.

• учні повинні мати певний обсяг інформації з проблеми;

• матеріал- цікавий, новий, враховуючи вік та особливості учнів;

• цікава постановка питань,переважно проблемн. характеру, що викликають роздуми, розмови, викликають інтерес;

• позитивний емоційний фон бесіди (довір'я , відвертість,невимушеність, увага до відповідей );

• за необхідністю добирати, використовувати наочний матеріал;

• для повідомлення інформації у формі монологу не більше50% часу, відведеного на всю бесіду;

• підводити учнів до самостійного висновку;

• накреслювати конкретну програму дій.

Індивідуальна бесіда. Проводять її найчастіше в екстремальних ситуаціях (за наявності конфліктів, порушення дисципліни), здебільшого конфіденційно. Вона пред'являє особливі вимоги до педагога, який повинен так організувати її, щоб учень усвідомив свої помилки ї у нього виникло бажання їх подолати.

г) Лекція - розгорнутий, системний виклад у доступній формі певної проблеми. Лекції читають головним чином у старших, зрідка - в середніх класах. Лекція відкриває для учня можливості живого спілкування з людиною, грунтовно обізнаною з певним питанням, проблемами, готовою відповісти на запитання, що можуть цікавити.

Успіх лекції передусім залежить від особистих якостей лектора, який повинен мати належну теоретичну підготовку, добре знати матеріал, володіти прийомами донесення його до слухачів.

^{ґ) Дискусійні методи.} Створюють умови для висловлення власних поглядів і переконань, зіставлення їх з позиціями опонентів, обстоювання власної думки. Для них характерний вільний обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють його учасників. Диспут є складним методом і вимагає високого рівня професійної підготовки педагога і ретельної підготовки учнів.