корпоративні знання, які можуть бути конвертовані у вартість продукції та підприємства уцілому

Інтелектуальний капітал

Інтелектуальний капітал включає всі об'єкти про­мислової власності (патенти на винаходи, промислові зраз­ки, товарні знаки та знаки обслуговування, фірменні назви та інші засоби індивідуалізації продуктів і послуг підпри­ємства), ноу-хау, секрети виробництва, особисті знання та досвід співробітників, інформаційні ресурси підприємства і канали комунікацій, які можуть бути задіяні для одержан­ня необхідних відомостей; якість і масштаби використання програмних продуктів, мережевих інформаційних техно­логій, систем оперативного та інтелектуального опрацюван­ня даних; організаційні можливості, зв'язки підприємства з постачальниками і замовниками.

Вивченню, оцінюванню та нарощуванню інтелектуаль­ного капіталу підприємства сприяє бенчмаркетинг.

Визначення 36

вивчення основних показників діяльності підприємства порівняно з лідерами ринку, тобто пошук найкращих стандартів

Бенчмаркетин

Напрями бенчмаркетингу:

-конкурентний - розглядає вироби, послуги і процеси роботи прямих конкурентів підприємства;

- функціональний - орієнтований на вироби, послуги і процеси роботи організацій, які не є прямими конкурента­ми даного підприємства.

Таблиця 31

КАТЕГОРІЇ ДОБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

в

Поліментності

изначає відбір інформації, яка викликає в людському мозку найбільшу кількість думок, призводить до виникнення кількох варіантів рішення завдання і створює значну вірогідність правильного і швидкого вибору найкращого варіанту розв'язання завдання

в

Активності

изначає значущість інформації не з наукової або технічної точки зору, а з точки зору психології мислення, обумовлює народження нових думок, активно впливає на творче мислення користувача ін­формації

п ов'язаний з критерієм активності, але є якісно вищим - спонукає людський мозок при її осмисленні створювати таку нову інформацію, яка дозволяє знаходити найкоротші шляхи вирішення проблеми, що стоїть перед користувачем інформації. За критерієм евристичності відбирають таку інформацію, яка спрямовує хід думок користувача інформації до вирішення заданої проблеми

в изначає виділення інформації, яка веде до знань, що розкривають шляхи руху вперед у вирішенні даної проблеми

в изначає кількість інформації, достатньої спеціалісту для оптимального вирішення завдання

Запитання для самоперевірки:

1. Дати визначення поняття "інформаційне забезпечен-ш управління".

2. Які існують категорії управлінської інформації?

3. Які існують основні критерії відбору інформації?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади інформаційного забезпечення сфе­ри міжнародних відносин.

2. Скласти перелік засобів і методів перевірки достовір­ності інформації.

1. Навести приклади управлінської документації.

Тема 9. Види інформаційно-аналітичної діяльності

Аналітична діяльність як процедури і процеси інте­лектуальної діяльності. Моніторингові, ініційовані і куму­лятивні аналітичні дослідження. Комунікативний аудит.

Оглядово-аналітична діяльність. Основні цілі оглядово-аналітичної діяльності. Огляд як науково-технічний доку­мент. Процеси підготовки оглядової інформації. Вимоги до змісту оглядово-аналітичних документів. Класифікація оглядів.

Інформаційно-аналітична діяльність є складовою ін­формаційної діяльності, тобто пов'язана з одержанням, використанням, поширенням інформації.

В комплексі проблем інформаційного забезпечення уп­равління актуальним є вивчення потоків інформації, інформаційних ресурсів установ, зовнішніх інформаційних ресурсів, форм і методів інформаційного забезпечення ке­рівників, що потребує врахування здобутків теорії науково-інформаційної діяльності.

Для управлінської сфери, політики та економіки важ­ливим є попередження конфліктів і соціально-політичних ситуацій, пошук найкращого виходу із становища, що склалось, оцінка можливих наслідків прийняття рішень, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку фінансо­вої ситуації, стратегічне планування. Ці проблеми характе­ризуються інформаційною відкритістю, невизначеністю меж проблемної галузі, унікальністю кожної ситуації, висо­кими вимогами до оперативності прийняття рішень за умо­ви фрагментованості і протирічивості інформації. Орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний аналіз, контент-аналіз та ін.

Визначення 37