Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект ОММ 4 Ф.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.71 Mб
Скачать

Тема 2. Загальна задача лінійного програмування та деякі з методів її розв’язання Лекція 5 Тема лекції: Розв’язання задач лп симплекс-методом.

Мета: ознайомити студентів з методами розв’язання задач ЛП симплекс – методов із стандартним базисом, симплекс-методом зі штучним базисом.

План лекції

  1. Симплекс-метод із стандартним базисом

  2. Теоретичні основи симплекс-метода.

  3. Поняття виродженності задач ЛП.

Література:

1. Лавріненко Н.М., Латинін С.М., Фортуна В.В., Безкровний О.І. Основи економіко-метематичного моделювання: Навч. Посіб. - Львів: «Магнолія 2006», 2010.- 540с.

  1. Іванюта І. Д. Практикум з математичного програмування: Навчальний посібник / І. Д. Іванюта, В. І. Рибалка, І. А. Рудоміно-Дусятська. – К.: «Слово», 2008. - 296 с.

  2. Кучма М. І. Математичне програмування: приклади і задачі: Навчальний посібник / М.І. Кучма. – Львів: «Новий Світ - 2000», 2006. - 344 с.

  3. Акулич И.Л. Математическое программирование в примерах и задачах. – М.: Высшая школа, 1993. – 336 с.

1. Симплекс-метод із стандартним базисом.

Симплекс метод полягає в послідовних переходах від одних опорних планів до інших так, щоб значення цільової функції зростало (якщо задача ЛП задається на пошук максимуму) або на зменшення цільової функції (якщо задача ЛП задається на пошук мінімуму). Оскільки число опорних планів задачі скінченне, то через скінченне число кроків отримаємо оптимальний опорний план (якщо він існує, або впевненість, що цільова функція на множені планів необмежена).

Розглянемо два різновиди симплексного метода:

  • Симплекс – метод із стандартним базисом;

  • Симплекс метод із штучним базисом (М- метод).

Спочатку розглянемо розв’язання задачі ЛП симплекс – метод із стандартним базисом.

Для застосування цього методу розглянемо задачу ЛП у канонічному вигляді

Z=∑cixi →max

за умов

х1e1+ х2e2+ х3e3 + ….. + хmem + хm+1Pm+1 + ….. + хnPn=P0, де

ei – одиничні вектори, Pk = (a1k, a2k,….. amk) (k=m+1,m+2,…. n), P0 = (b1, b2,… bm)

Оскільки перші m векторів еi одиничними, то легко бачити, що виконується рівність

b1e1+ b2e2+ b3e3 + ….. + bmem =P0.

Тоді очевидним є початковий опорний план: X=( b1,b2,b3, ….. bm, 0….0), який перевіряємо на оптимальність. Для цього заповнюємо симплексну таблицю.

Таблиця 1.

i

базис

Сбаз

Р0

c1

c2

сm

cm+1

cn

P1

P2

0

Pm

Pm+1

Pn

1

P1

c1

b1

1

0

0

0

a1m+1

a1n

2

P2

c2

b2

0

1

0

0

a2m+1

a2n

...

0

0

1

0

m

Pm

сm

bm

0

0

0

1

amm+1

amn

Δj

0

0

0

0

0

Δm+1

Δn

Усі рядки за винятком останнього рядка заповнюються за даними системи обмежень і цільової функції. Останній рядок обчислюється за формулою:

Δj=∑ciaij – cj , (j=1,2, …. n) і Δ0=∑cibi . Останній рядок називається індексним.

Отриманий план перевіряють на оптимальність, зміст якої розкривається у наступних теоремах.