
- •Автори:
- •Isbn 978-966-326-346-5 4-те переробл. І допов. Вид. Isbn 966-8074-82-3 3-тє видання
- •1 .. © Г. С. Фединяк, л. С. Фединяк, 2008
- •§ 1. Поняття, предмет та система міжнародного приватного права
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватного права
- •§ 3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав
- •§ 1. Види джерел (загальна характеристика)
- •§ 2. Внутрішнє законодавство
- •§ 3. Міжнародні договори
- •§ 4. Звичаї
- •§ 5. Судова та арбітражна практика
- •§ 6. Зближення національного законодавства різних держав
- •Розділ III порівняльний метоп і міжнародне приватне право
- •§ 1. Історія розвитку порівняльного методу
- •§ 2. Об'єкти порівняння у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві
- •§ 4. Мета порівняльного методу
- •§ 1. Колізійний метод регулювання
- •§ 2. Колізійні норми: загальна характеристика, структура, види
- •§ 3. Місце колізійних норм у джерелах права
- •§ 4. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Розділ V
- •Основні питання, пов'язані в тлумаченням, кваліфікацією та особливостями оії норм міжнародного приватного права
- •§ 1. Тлумачення, кваліфікація та «конфлікт кваліфікацій» у міжнародному приватному праві
- •§ 2. Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •§ 3. Застереження про публічний порядок
- •§ 4. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •§ 5. Обхід закону в міжнародному приватному праві
- •Розаіл VI
- •Правовий статус фізичних осіб
- •§ 1. Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •§ 2. Правові режими, що надаються іноземцям для реалізації їхніх прав та обов'язків
- •§ 3. Право- та дієздатність іноземців
- •§ 4. Законодавство України про поняття «іноземець», «іноземний громадянин», «особа без громадянства» та зміна правового статусу цих осіб
- •§ 5. Правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні
- •§ 6. Основні колізійні норми національного законодавства України, які визначають правовий статус фізичних осіб
- •§ 7. Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні
- •§ 8. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •§ 9. Взаємність щодо фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •§ 10. Особливості правового статусу біпатридів
- •РозПіп VII правовий статус юридичних осіб та їх об'єднань
- •§ 1. Поняття «юридична особа»
- •§ 2. Загальні питання про особистий статут і «національність» юридичної особи1
- •§ 3. Відображення теорій визначення «національності» юридичних осіб у національних джерелах права1
- •§ 4. Уніфікація юридичних норм, що відображають теорії визначення «національності» юридичних осіб1
- •§ 5. Визнання юридичних осіб та їх перенесення1
- •§ 6. Загальна характеристика правового статусу іноземних юридичних осіб в Україні
- •§ 7. Правовий статус юридичних осіб України за кордоном
- •Розділ VIII оержава як суб'єкт міжнарОаНого приватного права1
- •§ 1. Держава у цивільних правовідносинах з «іноземним елементом»
- •§ 2. Імунітет держави та його види (аналіз нормативно-правових актів)
- •§ 3. Реалізація державою її імунітету (аналіз практики застосування нормативно-правових актів)
- •§ 4. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права
- •§ 1. Загальні питання права власності у відносинах з «іноземним елементом»
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні норми національного законодавства України, застосовувані до вирішення питань про право власності й інші речові права
- •Розділ X зовнішньоекономічні поговори (контракти)
- •§ 1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика
- •§ 2. Зовнішньоекономічні договори (контракти) і право, застосовуване до них за законодавством України
- •§ 3. Умови зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Характеристика зовнішньоекономічних контрактів з особливим суб'єктним складом1
- •§ 5. Особливості окремих умов зовнішньоекономічних контрактів за участю тнк і приймаючої держави1
- •§ 6. Товарообмінні (бартерні) операції
- •§ 7. Міжнародні договори України про торговельно-економічне та інші види співробітництва
- •§ 8. Конвенція оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.)
- •§ 1. Шлюб: поняття, умови
- •§ 2. Особисті відносини між подружжям за національним правом
- •§ 3. Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом
- •§ 4. Розірвання шлюбу за національним правом
- •§ 5. Колізійні питання оформлення шлюбу в міжнародному приватному праві
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання сімейних відносин
- •§ 7. Колізійні норми міжнародних договорів та законодавства України про усиновлення
- •§ 8. Матеріально-правові норми законодавства України стосовно правовідносин по усиновленню з «іноземним елементом»
- •§ 9. Норми щодо сімейних правовідносин міжнародних багатосторонніх договорів
- •Розшл XII правове регулювання спадкових правовідносин в «іноземним елементом»
- •§ 1. Загальна характеристика спадкового права держав
- •§ 2. Джерела спадкового права (національне законодавство та судові прецеденти)
- •§ 3. Спадкування за заповітом (національні матеріально-правові норми)
- •§ 4. Спадкування за законом
- •§ 5. Колізії законодавства у сфері спадкування за заповітом та за законом
- •§ 6. Колізійні норми, застосовувані у разі спадкування рухомого та нерухомого майна
- •§ 7. Інститут спадкової трансмісії та негідного спадкоємця
- •§ 8. Норми з питань спадкування, що містяться у міжнародних договорах про надання правової допомоги у цивільних справах за участю України
- •§ 9. Норми міжнародних багатосторонніх договорів у сфері спадкових відносин
- •Розшл XIII
- •§ 1. Трудові відносини з «іноземним елементом» та джерела їх правового регулювання
- •§ 2. Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з «іноземним елементом»
- •§ 3. Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
- •§ 4. Праця громадян України за кордоном
- •§ 5. Праця іноземців в Україні
- •§ 6. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України
- •Розділ XIV правове регулювання міжнародних перевезень
- •§ 1. Загальна характеристика міжнародних перевезень та їх правового регулювання
- •§ 2. Загальна характеристика міжнародно-правового регулювання перевезень
- •§ 3. Регулювання нормами національного законодавства міжнародних перевезень
- •Роваіл XV зобов'язання із заподіяння шкопп з иепоговірних правовідносин
- •§ 1. Умови настання деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •§ 2. Вплив усуспільнення виробництва та науково-технічного прогресу на деліктні зобов'язання
- •Встановлення мінімального рівня збитків, перевищення якого призводить до виникнення деліктного зобов'язання.
- •§ 3. Колізійні питання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у національному праві
- •§ 4. Розвиток регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у внутрішньому законодавстві України
- •§ 5. Норми про зобов'язання з делікту в міжнародних договорах України
- •§ 1. Доктрина про міжнародний цивільний процес
- •§ 2. Органи, що займаються захистом суб'єктивних цивільних прав, та принцип lex fori
- •§ 3. Національні акти України про засади процесуального статусу іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб
- •§ 4. Національні акти іноземних держав про засади процесуального статусу іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб
- •§ 5. Цивільні процесуальні норми у міжнародних договорах за участю України
- •§ 6. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах міжнародних організацій
- •§ 7. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах об'єднань держав
- •§ 8. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності
- •§ 9. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-правових актах України
- •§ 10. Норми про підсудність спорів з «іноземним елементом» у міжнародних договорах
- •§11. Поняття визнання та виконання іноземних судових рішень на території України та коло рішень, які підлягають визнанню та виконанню
- •§ 12. Національні акти України та норми міжнародних договорів про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на території України
- •§ 13. Взаємозв'язок та взаємодія національних і міжнародних органів правосудця, що здійснюють провадження у цивільних справах
- •§ 14. Рішення Європейського суду з прав людини та порядок їх виконання на території України
- •§ 2. Вплив усуспільнення виробництва та науково-технічного прогресу на деліктні зобов'язання 370
- •§ 3. Колізійні питання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у національному праві 379
- •§ 4. Розвиток регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним
- •§ 5. Норми про зобов'язання з делікту в міжнародних договорах України 389
- •§ 1. Доктрина про міжнародний цивільний процес 396
- •§ 2. Органи, що займаються захистом суб'єктивних цивільних прав,
- •§ 3. Національні акти України про засади процесуального статусу
- •§ 6. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах
- •§ 7. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах
- •§ 8. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності 450 § 9. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-
- •§10. Норми про підсудність спорів з «іноземним елементом»
- •§11. Поняття визнання та виконання іноземних судових рішень на території України та коло рішень, які підлягають визнанню та виконанню 469
- •§ 12. Національні акти України та норми міжнародних договорів про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на
сальне
правонаступництво, за яким права та
обов'язки померлого переходять
безпосередньо до спадкоємців. У країнах
«загального права», зокрема в Англії
та США, майно
спочатку переходить за правом довірчої
власності до так званого «особистого
представника» померлого, який передає
спадкоємцям тільки ту частку майна, що
залишилася після розрахунків з
кредиторами.
Найпоширенішими
правовими підставами спадкування
в усіх правових системах вважаються
заповіт і
закон.
Заповіт має переважаюче значення,
а закон - субсидіарне,
оскільки він застосовується у разі
відсутності юридично дійсного заповіту,
або коли заповітом охоплюється
тільки частина спадкового майна чи
якщо заповітом не охоплено інтереси
осіб, які мають обов'язкову частку в
спадковому майні. У деяких правових
системах допускається укладення
спадкового договору.
В
Україні спадкоємство здійснюється за
законом, заповітом та спадковим
договором. Заповіту в Україні надається
переважаюче значення. Чинні в Україні
норми спадкового права відображають
зазначені тенденції спадкового права.
Наприклад, ст. 1261 Цивільного
кодексу України передбачає, що при
спадкоємстві за законом спадкоємцями
першої черги є діти спадкодавця, у т.
ч. зачаті за життя спадкодавця та
народжені після його смерті, той з
подружжя, який його пережив, та його
батьки.
Згідно
зі ст. 1260 Цивільного
кодексу України у разі спадкування
за законом усиновлений та його нащадки,
з одного боку, та усиновлювач і його
родичі - з
другого прирівнюються до родичів за
походженням.
Усиновлений
та його нащадки не спадкують за законом
після смерті батьків усиновленого,
інших його родичів за походженням по
висхідній лінії.
Норми,
які регулюють відносини по спадкуванню,
у державах «сім'ї континентального
права» містять, як правило,
цивільні кодекси.
В Україні спадкові правовідносини
регулюють норми Книги шостої
Цивільного кодексу за назвою «Спадкове
право». Тут велика кількість норм
пропонує врегулювати питання, пов'язані
з загальними положеннями про спадкування
(види спадкування,§ 2. Джерела спадкового права (національне законодавство та судові прецеденти)
склад
спадщини, відкриття спадщини тощо),
спадкування за заповітом та за
законом, здійснення права на спадкування,
виконання заповіту, оформлення права
на спадщину та спадковий договір.
Загалом сьогодні значно оновлене
спадкове право України.
У
Франції книга III Цивільного кодексу
«Про різні способи, якими набувається
власність» має ст. 711,
відповідно до якої
власність на майно набувається
внаслідок спадкування, дарування між
живими, за заповітом і внаслідок
зобов'язань. Титул І цієї книги, який
називається «Про спадкування», містить
норми про відкриття спадщини й перехід
спадку до спадкоємців, про умови,
необхідні для здійснення спадкування
та порядок спадкування, про права
держави, про прийняття спадку та відмову
від нього, поділ майна та його повернення.
Титул II: «Про дарування між живими та
про заповіти» має норми, що застосовуються
як для спадкування за заповітом, так і
для дарування за життя особи.
Книга
п'ята німецького Цивільного уложення
1896 р. регулює
порядок спадкування, прийняття спадку
та відмову від нього, відповідальність
спадкоємця за спадковими боргами. Тут
же встановлено коло спадкоємців та
врегульовано їх відносини з кредиторами
спадкодавця. Регламентуються питання,
пов'язані з заповітом, договором
спадкування, обов'язковою часткою майна
в разі відкриття спадщини, підстави
позбавлення осіб права на спадок,
відмови від спадку, його купівля.
Відносини по спадкуванню у Німеччині
регулюють й інші акти, наприклад Закон
про упорядкування заповітів і договорів
про спадщину, введений у дію з 1
липня 1938
р., постанова «Про
застосування § 23 Закону
про упорядкування заповітів і
договорів про спадщину» від 12
грудня 1946
р.
Цивільний
кодекс Швейцарії в книзі III за назвою
«Про спадки» має досить загальні
норми з питань спадкування. Водночас
компетенцією щодо регулювання багатьох
питань, зокрема пов'язаних зі
складанням заповіту, Кодекс наділяє
кантони.
У
державах «сім'ї загального права»
основними джерелами регулювання
спадкових відносин є судовий прецедент
та закон. Зокрема, в Англії це Закон про
заповіти 1837 р., Закон
про адміністрування спадків 1925
р., Закон про спадок осіб,
що не залишили заповіту 1952
р., згадуваний Закон про
спадкування (про забезпечення сім'ї
та утриманців) 1975 р.
У
США відносини
по спадкуванню регулює законодавство
штатів. Тільки у Луїзіані діє французький
Цивільний кодекс. Тому в цьому штаті
існує французька система спадкового
права.