- •Автори:
- •Isbn 978-966-326-346-5 4-те переробл. І допов. Вид. Isbn 966-8074-82-3 3-тє видання
- •1 .. © Г. С. Фединяк, л. С. Фединяк, 2008
- •§ 1. Поняття, предмет та система міжнародного приватного права
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватного права
- •§ 3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав
- •§ 1. Види джерел (загальна характеристика)
- •§ 2. Внутрішнє законодавство
- •§ 3. Міжнародні договори
- •§ 4. Звичаї
- •§ 5. Судова та арбітражна практика
- •§ 6. Зближення національного законодавства різних держав
- •Розділ III порівняльний метоп і міжнародне приватне право
- •§ 1. Історія розвитку порівняльного методу
- •§ 2. Об'єкти порівняння у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві
- •§ 4. Мета порівняльного методу
- •§ 1. Колізійний метод регулювання
- •§ 2. Колізійні норми: загальна характеристика, структура, види
- •§ 3. Місце колізійних норм у джерелах права
- •§ 4. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Розділ V
- •Основні питання, пов'язані в тлумаченням, кваліфікацією та особливостями оії норм міжнародного приватного права
- •§ 1. Тлумачення, кваліфікація та «конфлікт кваліфікацій» у міжнародному приватному праві
- •§ 2. Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •§ 3. Застереження про публічний порядок
- •§ 4. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •§ 5. Обхід закону в міжнародному приватному праві
- •Розаіл VI
- •Правовий статус фізичних осіб
- •§ 1. Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •§ 2. Правові режими, що надаються іноземцям для реалізації їхніх прав та обов'язків
- •§ 3. Право- та дієздатність іноземців
- •§ 4. Законодавство України про поняття «іноземець», «іноземний громадянин», «особа без громадянства» та зміна правового статусу цих осіб
- •§ 5. Правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні
- •§ 6. Основні колізійні норми національного законодавства України, які визначають правовий статус фізичних осіб
- •§ 7. Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні
- •§ 8. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •§ 9. Взаємність щодо фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •§ 10. Особливості правового статусу біпатридів
- •РозПіп VII правовий статус юридичних осіб та їх об'єднань
- •§ 1. Поняття «юридична особа»
- •§ 2. Загальні питання про особистий статут і «національність» юридичної особи1
- •§ 3. Відображення теорій визначення «національності» юридичних осіб у національних джерелах права1
- •§ 4. Уніфікація юридичних норм, що відображають теорії визначення «національності» юридичних осіб1
- •§ 5. Визнання юридичних осіб та їх перенесення1
- •§ 6. Загальна характеристика правового статусу іноземних юридичних осіб в Україні
- •§ 7. Правовий статус юридичних осіб України за кордоном
- •Розділ VIII оержава як суб'єкт міжнарОаНого приватного права1
- •§ 1. Держава у цивільних правовідносинах з «іноземним елементом»
- •§ 2. Імунітет держави та його види (аналіз нормативно-правових актів)
- •§ 3. Реалізація державою її імунітету (аналіз практики застосування нормативно-правових актів)
- •§ 4. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права
- •§ 1. Загальні питання права власності у відносинах з «іноземним елементом»
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні норми національного законодавства України, застосовувані до вирішення питань про право власності й інші речові права
- •Розділ X зовнішньоекономічні поговори (контракти)
- •§ 1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика
- •§ 2. Зовнішньоекономічні договори (контракти) і право, застосовуване до них за законодавством України
- •§ 3. Умови зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Характеристика зовнішньоекономічних контрактів з особливим суб'єктним складом1
- •§ 5. Особливості окремих умов зовнішньоекономічних контрактів за участю тнк і приймаючої держави1
- •§ 6. Товарообмінні (бартерні) операції
- •§ 7. Міжнародні договори України про торговельно-економічне та інші види співробітництва
- •§ 8. Конвенція оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.)
- •§ 1. Шлюб: поняття, умови
- •§ 2. Особисті відносини між подружжям за національним правом
- •§ 3. Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом
- •§ 4. Розірвання шлюбу за національним правом
- •§ 5. Колізійні питання оформлення шлюбу в міжнародному приватному праві
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання сімейних відносин
- •§ 7. Колізійні норми міжнародних договорів та законодавства України про усиновлення
- •§ 8. Матеріально-правові норми законодавства України стосовно правовідносин по усиновленню з «іноземним елементом»
- •§ 9. Норми щодо сімейних правовідносин міжнародних багатосторонніх договорів
- •Розшл XII правове регулювання спадкових правовідносин в «іноземним елементом»
- •§ 1. Загальна характеристика спадкового права держав
- •§ 2. Джерела спадкового права (національне законодавство та судові прецеденти)
- •§ 3. Спадкування за заповітом (національні матеріально-правові норми)
- •§ 4. Спадкування за законом
- •§ 5. Колізії законодавства у сфері спадкування за заповітом та за законом
- •§ 6. Колізійні норми, застосовувані у разі спадкування рухомого та нерухомого майна
- •§ 7. Інститут спадкової трансмісії та негідного спадкоємця
- •§ 8. Норми з питань спадкування, що містяться у міжнародних договорах про надання правової допомоги у цивільних справах за участю України
- •§ 9. Норми міжнародних багатосторонніх договорів у сфері спадкових відносин
- •Розшл XIII
- •§ 1. Трудові відносини з «іноземним елементом» та джерела їх правового регулювання
- •§ 2. Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з «іноземним елементом»
- •§ 3. Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
- •§ 4. Праця громадян України за кордоном
- •§ 5. Праця іноземців в Україні
- •§ 6. Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України
- •Розділ XIV правове регулювання міжнародних перевезень
- •§ 1. Загальна характеристика міжнародних перевезень та їх правового регулювання
- •§ 2. Загальна характеристика міжнародно-правового регулювання перевезень
- •§ 3. Регулювання нормами національного законодавства міжнародних перевезень
- •Роваіл XV зобов'язання із заподіяння шкопп з иепоговірних правовідносин
- •§ 1. Умови настання деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •§ 2. Вплив усуспільнення виробництва та науково-технічного прогресу на деліктні зобов'язання
- •Встановлення мінімального рівня збитків, перевищення якого призводить до виникнення деліктного зобов'язання.
- •§ 3. Колізійні питання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у національному праві
- •§ 4. Розвиток регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у внутрішньому законодавстві України
- •§ 5. Норми про зобов'язання з делікту в міжнародних договорах України
- •§ 1. Доктрина про міжнародний цивільний процес
- •§ 2. Органи, що займаються захистом суб'єктивних цивільних прав, та принцип lex fori
- •§ 3. Національні акти України про засади процесуального статусу іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб
- •§ 4. Національні акти іноземних держав про засади процесуального статусу іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб
- •§ 5. Цивільні процесуальні норми у міжнародних договорах за участю України
- •§ 6. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах міжнародних організацій
- •§ 7. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах об'єднань держав
- •§ 8. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності
- •§ 9. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-правових актах України
- •§ 10. Норми про підсудність спорів з «іноземним елементом» у міжнародних договорах
- •§11. Поняття визнання та виконання іноземних судових рішень на території України та коло рішень, які підлягають визнанню та виконанню
- •§ 12. Національні акти України та норми міжнародних договорів про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на території України
- •§ 13. Взаємозв'язок та взаємодія національних і міжнародних органів правосудця, що здійснюють провадження у цивільних справах
- •§ 14. Рішення Європейського суду з прав людини та порядок їх виконання на території України
- •§ 2. Вплив усуспільнення виробництва та науково-технічного прогресу на деліктні зобов'язання 370
- •§ 3. Колізійні питання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» у національному праві 379
- •§ 4. Розвиток регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним
- •§ 5. Норми про зобов'язання з делікту в міжнародних договорах України 389
- •§ 1. Доктрина про міжнародний цивільний процес 396
- •§ 2. Органи, що займаються захистом суб'єктивних цивільних прав,
- •§ 3. Національні акти України про засади процесуального статусу
- •§ 6. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах
- •§ 7. Уніфікація норм міжнародного цивільного процесу в актах
- •§ 8. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності 450 § 9. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-
- •§10. Норми про підсудність спорів з «іноземним елементом»
- •§11. Поняття визнання та виконання іноземних судових рішень на території України та коло рішень, які підлягають визнанню та виконанню 469
- •§ 12. Національні акти України та норми міжнародних договорів про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на
визнали
існування порівняльного права и
порівняльного методу в праві у 1869 р.,
коли в Парижі було засновано Товариство
порівняльного законодавства. Проте
й ця дата є спірною. На початку XX ст. цей
метод часто заперечувався засновниками
та прихильниками соціалістичної
концепції права, хоч інтерес до
історичного вивчення права, що передбачав
застосування порівняльного методу,
все ж залишився. Так, цей метод
використовували П. Стучка, Е. Пашуканіс,
інші правники. Із 60-х років XX ст.
починається більш активне застосування
вказаного методу наукового дослідження
вченими країн Східної Європи. Цей період
називають ренесансом порівняльних
досліджень. До його результатів належить,
зокрема, монографія А. О. Тілле
«Социалистическое сравнитель- ное
правоведение»1.
У
доктрині радянського періоду порівняльний
метод найчастіше застосовувався в
міжнародному приватному праві. Ця
галузь науки своїм походженням і
розвитком зобов'язана саме порівняльному
правознавству. Визнано, що фундаментальний
курс Л. А. Лунца з міжнародного приватного
права є блискучим зразком застосування
зазначеного методу. Нині майже всі
дослідження з міжнародного приватного
права базуються на порівняльному
аналізі права.
Порівняльний
метод застосовується до певних
об'єктів
права. Ними можуть бути
системи
й
«сім'/'»
права, його
галузі, інститути, норми.
Порівняльне право передбачає
зіставлення
об'єктів іноземних (гетерогенних)
правових систем. У випадку ж зіставлення
двох об'єктів однієї правової системи
мова може йти про порівняльне дослідження,
а не про порівняльне право. Крім того,
дослідження одного конкретного об'єкта
правової системи недоцільно проводити
ізольовано. Порівнюючи, слід зважати,
що цей об'єкт є частиною цілісного явища
- певної правової системи. Адже значення
будь-якого об'єкта може бути зрозумілим
тільки у взаємозв'язку з іншими.§ 2. Об'єкти порівняння у міжнародному приватному праві
Вказані
об'єкти порівняльного права можуть
досліджуватися в часі. Йдеться про
історико-правове порівняння, яке
застосовується досить часто. Використання
порівняльного методу в часі дає
можливість зрозуміти вплив однієї
системи права на іншу. Так, використання
цього методу показує спільні риси
класичного римського права з правом
європейським, адже останнє набуло цих
рис внаслідок рецепції римського
права. Цікавим є й порівняння правових
систем Африки через те, що процеси
порівняння права в державах цього
континенту можна спостерігати в дії.
Юристи, які вивчають порівняльне право
сучасної Африки, мають можливість
спостерігати право різних епох в
його розвитку одночасно. Недаремно цей
континент називають «лабораторією
порівняльного права».
В
юридичній літературі вживають різні
терміни: «сім'я правових систем» (Р.
Давид); «кола права» (С. Розмарін);
«правова система» (І. Сабо); «структурна
спільність» (С.
Алексеев), а
також похідні варіанти від зазначеної
термінології, як-от: «велика сім'я
правових систем», «правова сім'я»,
«велика правова сім'я», «типова
система», «історичний тип права», «група
правових систем», «національна правова
система». Найбільш поширеними є терміни:
«правова сім'я», «правова система»
(іноді «система права», що не завжди
ідентичні за змістом), «історичний тип
права». В останні десятиріччя з'явилися
терміни: «правова картина (карта) світу»,
«юридична географія світу», «співтовариство
правових систем».
Вказані
терміни часто є багатозначними. Так,
категорія «правова система» вживається
у кількох значеннях. У найвужчому
розумінні вона означає право певної
держави і є синонімом терміна «національна
правова система». Правова система поряд
із правом як системою норм включає й
інші компоненти правового життя
суспільства, зокрема праворозуміння,
правотворчість і правозасто- сування.
Водночас термін «правова система» може
враховувати соціальний аспект. У такому
випадку мова йде про соціально- політичне
значення правової системи. Так, відомими
є поняття «соціалістична правова
система», «буржуазна правова система»,
«феодальна правова система». Дещо
іншого змісту цей термін набуває у
поняттях «англосаксонська правова
система», «правові§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві
