визнали існування порівняльного права и порівняльного методу в праві у 1869 р., коли в Парижі було засновано Товариство порів­няльного законодавства. Проте й ця дата є спірною. На початку XX ст. цей метод часто заперечувався засновниками та прихиль­никами соціалістичної концепції права, хоч інтерес до історичного вивчення права, що передбачав застосування порівняльного мето­ду, все ж залишився. Так, цей метод використовували П. Стучка, Е. Пашуканіс, інші правники. Із 60-х років XX ст. починається більш активне застосування вказаного методу наукового дослі­дження вченими країн Східної Європи. Цей період називають ре­несансом порівняльних досліджень. До його результатів належить, зокрема, монографія А. О. Тілле «Социалистическое сравнитель- ное правоведение»¹.

У доктрині радянського періоду порівняльний метод найчасті­ше застосовувався в міжнародному приватному праві. Ця галузь науки своїм походженням і розвитком зобов'язана саме порів­няльному правознавству. Визнано, що фундаментальний курс Л. А. Лунца з міжнародного приватного права є блискучим зраз­ком застосування зазначеного методу. Нині майже всі дослідження з міжнародного приватного права базуються на порівняльному аналізі права.

§ 2. Об'єкти порівняння у міжнародному приватному праві

Порівняльний метод застосовується до певних об'єктів права. Ними можуть бути системи й «сім'/'» права, його галузі, інститу­ти, норми. Порівняльне право передбачає зіставлення об'єктів іноземних (гетерогенних) правових систем. У випадку ж зістав­лення двох об'єктів однієї правової системи мова може йти про порівняльне дослідження, а не про порівняльне право. Крім того, дослідження одного конкретного об'єкта правової системи недоці­льно проводити ізольовано. Порівнюючи, слід зважати, що цей об'єкт є частиною цілісного явища - певної правової системи. Адже значення будь-якого об'єкта може бути зрозумілим тільки у взаємозв'язку з іншими.

¹ Тилле А. А. Социалистическое сравнительное правоведение- М.: Юрид. лит., 1975.

Вказані об'єкти порівняльного права можуть досліджуватися в часі. Йдеться про історико-правове порівняння, яке застосовується досить часто. Використання порівняльного методу в часі дає мож­ливість зрозуміти вплив однієї системи права на іншу. Так, вико­ристання цього методу показує спільні риси класичного римського права з правом європейським, адже останнє набуло цих рис вна­слідок рецепції римського права. Цікавим є й порівняння правових систем Африки через те, що процеси порівняння права в державах цього континенту можна спостерігати в дії. Юристи, які вивчають порівняльне право сучасної Африки, мають можливість спостері­гати право різних епох в його розвитку одночасно. Недаремно цей континент називають «лабораторією порівняльного права».

§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві

В юридичній літературі вживають різні терміни: «сім'я право­вих систем» (Р. Давид); «кола права» (С. Розмарін); «правова сис­тема» (І. Сабо); «структурна спільність» (С. Алексеев), а також похідні варіанти від зазначеної термінології, як-от: «велика сім'я правових систем», «правова сім'я», «велика правова сім'я», «типо­ва система», «історичний тип права», «група правових систем», «національна правова система». Найбільш поширеними є терміни: «правова сім'я», «правова система» (іноді «система права», що не завжди ідентичні за змістом), «історичний тип права». В останні десятиріччя з'явилися терміни: «правова картина (карта) світу», «юридична географія світу», «співтовариство правових систем».

Вказані терміни часто є багатозначними. Так, категорія «пра­вова система» вживається у кількох значеннях. У найвужчому ро­зумінні вона означає право певної держави і є синонімом терміна «національна правова система». Правова система поряд із правом як системою норм включає й інші компоненти правового життя суспільства, зокрема праворозуміння, правотворчість і правозасто- сування. Водночас термін «правова система» може враховувати соціальний аспект. У такому випадку мова йде про соціально- політичне значення правової системи. Так, відомими є поняття «соціалістична правова система», «буржуазна правова система», «феодальна правова система». Дещо іншого змісту цей термін набуває у поняттях «англосаксонська правова система», «правові