достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах,- права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не вста­новлено договором.

Форма правочину щодо нерухомого майна визначається відпо­відно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо не­рухомого майна, право на яке зареєстроване на території України,- права України.

У Законі спеціально застерігається, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалеж­но від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. Письмова форма контракту передбачена й застереженнями до деяких міжнародних договорів за участю України, про які йтиметься далі.

До вказаного слід додати, що абз. 6 Положення про форму зов­нішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. відсилає до матеріального та процесуального права місця укладен­ня зовнішньоекономічної угоди, застосовуваного до прав та обов'язків сторін, якщо сторони не погодили інше.

§ 3. Умови зовнішньоекономічних договорів

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоеко­номічним договором (контрактом), установлює, зокрема, Поло­ження про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. До істотних умов договору (контракту) на­лежать: назва, номер договору (контракту), дата й місце його укла­дення; преамбула із зазначенням повного та скороченого наймену­вання сторін та найменування документів, якими керуються контр­агенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання ро­біт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (прийман­ня/здавання виконаних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови платежів; умови приймання - здавання товару (робіт, послуг); упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та ре­кламації; урегулювання спорів у судовому порядку; місцезнахо­дження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

9-

203

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть перед­бачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; залучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, перевізників; нор­ми завантаження (розвантаження); передача технічної документа­ції на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, митних зборів; захисні застереження; момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контрак­ту); можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) та ін.

Коли мова йде про умови, які повинні бути передбачені в дого­ворі (контракті) - істотні умови,- якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов дого­вору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами до­говір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чин­ним законодавством України.

Відповідно до зазначеного Положення зовнішньоекономічний до­говір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяль­ності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом¹.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономіч­ного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 1991 р. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цьо­го іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Такий порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контрак­ту) існує у практиці укладення контрактів у більшості іноземних держав.

Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають державній реєстрації. Вона може запроваджуватися Кабінетом Міністрів України з метою забезпе­

¹ Про історичний аспект розвитку норм законодавства України сто­совно існування спеціального порядку підписання зовнішньоекономіч­ного контракту див.: Фединяк Г. С., Фединяк Л. С. Міжнародне приватне право. Підручник-3-тє вид., (доп. і перероб.).-К.: Атіка, 2003 - С. 180-181.