Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0452907_99858_fedinyak_g_s_fedinyak_l_s_mizhnar...doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
5.27 Mб
Скачать

§ 9. Взаємність щодо фізичних осіб у міжнародному приватному праві

Режим найбільшого сприяння, спеціальний режим є формами вираження взаємності у міжнародному приватному праві. Взаєм­ність у широкому значенні цього поняття означає надання особам іноземної держави певних прав чи покладення на них певних обов'язків за умови, що особи власної держави користуватимуться аналогічними правами в цій іноземній державі.

Норми про взаємність можуть бути передбачені як законодав­ством держави, так і міжнародними договорами. Наприклад, від­повідно до ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне пра­во» 2005 р. суд чи інший орган застосовує право іноземної держа­ви незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України. Якщо застосування права іноземної держави залежить від взаєм­ності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.

Надання взаємності в договірному порядку має на меті забез­печити надання власним громадянам прав, якими користуються іноземці - як громадяни цієї держави. Умовно розрізняють два види взаємності: «формальну» та «матеріальну». За «формаль­ної» взаємності іноземним особам надаються права, що виплива­ють із місцевого закону; за «матеріальної» - та ж сума прав, якими користуються вітчизняні громадяни у цій державі. Іноді ствер­джують, що вітчизняні громадяни в іноземній державі повинні ко­ристуватись усіма правами, що їх мають власні громадяни цієї іно­земної держави (мова йде, наприклад, про права громадян Росій­ської Федерації у Франції). Водночас іноземці можуть мати лише ті права, що їх мають іноземні громадяни інших держав на терито­рії певної держави (йдеться про права громадян Франції та інших держав у Російській Федерації)'. Не заперечуючи по суті умовний поділ взаємності, все ж важко погодитися з таким категоричним її тлумаченням (юристи Франції не поділяють такого твердження). Адже метою надання прав на основі взаємності є саме двостороннє надання відповідних прав іноземцям двох держав, які домовля­ються про це.

1 Богуславский М. М. Международное частное право.- С. 102.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]