- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей 6
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм 36
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошовий ринок 53
- •Передмова
- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей Методичні вказівки
- •Раціоналістична й еволюційна концепції походження грошей
- •Економічна суть грошей
- •Функції грошей
- •Функції грошей
- •Форми грошей
- •Відмінності кредитних грошей від паперових
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Розвиток теорії грошей
- •Основоположні постулати класичної теорії
- •Неокласична кількісна теорія грошей
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії
- •Сучасний монетаризм
- •Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Грошово-кредитна політика в Україні
- •Термінологічний словник
- •Суть і структура грошового обороту
- •Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки
- •Модель:
- •Сучасні засоби платежу
- •Грошова маса, її агрегати і механізм дії
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Закон грошового обігу
- •Грошовий мультиплікатор
- •Методи стабілізації грошей
- •Заняття II Грошовий ринок, особливості його функціонування і стабілізації Методичні вказівки
- •Економічна суть грошового ринку
- •Загальна схема взаємозв'язку між об'єктами та інструментами грошового ринку
- •Види грошового ринку
- •Модель грошового ринку
- •Поняття попиту на гроші
- •Пропозиція грошей та механізм її реалізації
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Рівновага монетарного ринку
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи Економічна суть і структура грошової системи
- •Структура загальноекономічної політики держави та місце грошово-кредитної політики
- •Типи грошових систем
- •Грошові системи монометалевого і біметалевого обігу
- •Паперово-кредитна система грошей
- •Класифікація цілей грошово-кредитної політики цб
- •Творення грошової системи України
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Формування грошової системи ринкового зразку в Україні
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України Методичні вказівки
- •Поняття валюти
- •Валютний курс
- •Моделі валютних курсів
- •Валютний ринок
- •Класифікація валютних ринків
- •Класифікація напрямів валютних операцій
- •Ознаки конвертованості валюти
- •Валютна система і особливості її формування в Україні Національна валютна система
- •2. Ступінь конвертованості національної валюти.
- •Світова валютна система
- •Уніфікований режим валютних паритетів і курсів.
- •Регіональні валютні системи
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Гроші та інфляція Методичні вказівки Економічна суть інфляції
- •Модель початкового циклу інфляції
- •Типи інфляційного процесу
- •Пофакторний аналіз інфляції
- •Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1995-1999 pp.
- •Функції грошей в умовах інфляції
- •Рівень монетизацїї ввп в Україні
- •Вітчизняний і зарубіжний досвід долання інфляції
- •Тема 7. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем
- •Типи грошових реформ
- •Методи проведення грошових реформ
- •Грошова реформа в Україні
- •Тема 8. Етапи творення національної грошової системи в Україні Розвиток обміну та грошей
- •Кунна система грошей
- •Обіг грошей держав, до яких входили землі України
- •Гроші козацької республіки
- •Гроші Української Народної Республіки
- •Обіг російського рубля
- •Становлення сучасної грошової системи
- •Тема 9. Кредит у ринковій економіці Економічна суть кредиту
- •Межі кредиту
- •Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці
- •Основні принципи банківського кредитування
- •Функції кредиту
- •Форми і види кредиту
- •Взаємовідносини учасників лізингової угоди
- •Теорії кредиту
- •Відсоток за кредит
- •Річний дохід × на використаний позичковий капітал Середня сума капіталу, що надається в позику
- •Тема 10. Кредитні системи Методичні вказівки
- •Поняття кредитної системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •Центральний банк
- •Статус та функції Національного банку України
- •Механізм дії норм обов'язкових резервів
- •Комерційні банки, їх види й правові основи організації
- •Принципи банківського кредитування
- •Функції банківської системи в ринковій економіці
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути Економічна суть і функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
- •Сучасні види скфі та їх операції
- •Характерні ознаки і функції міжбанківських об'єднань
- •Тема 12. Вексель та вексельний обіг Методичні рекомендації
- •Порівняльна характеристика банкнот і векселів
- •Особливості вексельних зобов'язань
- •Норми вексельного права
- •Форми і функції векселів
- •Найпростіша форма обігу простого векселя
- •Реалізація вексельних операцій
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Цінні папери в системі кредиту Методичні вказівки
- •Функції цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Операції з цінними паперами
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Тема 14. Акції та операції з ними Методичні вказівки
- •Види акцій
- •Види акцій за обсягом прав інвесторів
- •Власний акціонерний капітал сша
- •Статутний фонд
- •Дохід власників акцій
- •Рекомендована література
- •Тема 15. Механізм функціонування облігаційного кредиту Методичні вказівки
- •Види облігацій
- •Класифікація облігацій
- •Державні позики
- •Муніципальні позики
- •Корпоративні облігації
- •Доходи власників облігацій
- •Термінологічний словник
- •Тема 16. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм Ринок цінних паперів, його суть та структура
- •Біржовий ринок цінних паперів
- •Ринок цінних паперів та його основні функції
- •Концепція розвитку ринку цінних паперів
- •Небіржовий ринок цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Співвідношення ввп та показників фондових ринках, млрд. Дол.
- •Структура світового ринку паперів, млрд. Дол.
- •Обсяги торгів на організованих ринках 1996-1999 pp., млн. Грн.
Види облігацій
Залежно від особливих ознакових елементів облігаційних позик на ринку цінних паперів обертаються такі види облігацій:
Класифікація облігацій
Ознаки класифікації |
Види облігацій |
За ознакою емітента |
Державні |
Муніципальні |
|
Корпоративні |
|
Іноземні |
|
За способом реєстрації руху |
Іменні |
На пред'явника |
|
За формою виплати доходу
|
За фіксованим відсотком |
З плаваючим відсотком |
|
З дисконтом |
|
Виграшні позики |
|
За строками випуску позики |
Короткострокові (до 1 року) |
Середньострокові (1-5 років) |
|
Довгострокові (5 - 30 років) |
|
Безстрокові |
|
З правом дострокового погашення |
|
За метою емісії
|
Фінансування нових інвестиційних проектів |
Рефінансування заборгованості емітента |
|
Фінансування невиробничої діяльності |
|
За надійністю (наявністю забезпечення) |
Забезпечені |
Незабезпечені |
|
За наявністю обмежень обігу |
Вільнообернені |
З обмеженим обертанням |
|
Без обігу |
Державні облігації вважаються еталоном надійності, тому що держава має найменший ризик банкрутства. Але чим менший ризик, тим менше підстав для сплати високого відсотку. Ось чому із усіх облігацій, що обертаються на фондовому ринку, державні облігації приносять найменший дохід. Протилежна ситуація, тобто складається максимальна прибутковість облігацій тих емітентів, які викликають найменшу довіру. Наприклад, іноземні компанії нерідко сплачують найвищі відсотки як своєрідну "премію" за підвищений ризик.
Державні позики
Державні позики безпосередньо пов'язані з формуванням і використанням державного бюджету. Враховуючи це, державні облігації випускаються десятками видів, в тому числі з найрізноманітнішими процентними ставками, різними строками погашення (3, 6, 9 місяців, 1 рік), положеннями про можливості їхнього дострокового погашення тощо. Деякі з них, що випущені на дуже короткий термін обігу (до 91 дня), називають казначейськими векселями. Вони розміщуються в ході регулярних аукціонів, які проводяться органами НБУ спільно з уповноваженими на це банками. У період, коли гроші вже пов'язані, казначейські векселі продаються на вільному вторинному ринку за цінами, що нижчі від їх номіналу. Вкладник, який купив казначейські векселі, отримує дохід пізніше за рахунок різниці між ціною погашення і нижчою ціною придбання. Якщо власник збереже казначейський вексель до настання строку погашення, то сума його доходу складе більшу вартість, ніж величина фіксованого щорічного відсотка.
Емітентом державних облігацій від імені уряду виступає Міністерство фінансів або Державне казначейство. Вони можуть випускатися процентними і дисконтними. Обов'язковим генеральним агентом з обслуговування і погашення випусків внутрішніх державних позик виступає Національний банк України, який право розміщень облігацій передає тільки визначеним банкам - резидентам. Зокрема, кожен випуск державних облігацій реалізується генеральним агентом НБУ через черговий аукціон шляхом подачі уповноваженими банками заявки на закупівлю облігацій. Банківські заявки можуть бути двох видів:
По-перше, конкурентні заявки, в яких вказується кількість і ціна придбання пакету облігацій, який хоче придбати банк. При цьому заявка задовольняється лише в тому випадку, коли ціна, що вказана в ній, буде вищою від ціни відсічення. Ціна відсічення - це встановлена емітентом ціна, яка характеризує визначену вартість дисконтованих облігацій, вище якої державі вже невигідно брати гроші в борг.
По-друге, неконкурентні заявки, в яких вказана кількість придбання облігацій за середньозваженою ціною аукціону. За такою заявкою задовольняється вимога у повному обсязі, а середньозважена ціна визначається як сума добутків кількості облігацій на їхню ціну за кожною заявкою, поділена на загальну суму проданих облігацій:
При цьому в розрахунок беруться лише заявки з цінами, що перевищують ціну відсічення.
В Україні у відповідності з Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначено основні умови випуску й розміщення короткострокових і середньострокових державних облігацій на електронних носіях номінальною вартістю 1000 грн. Електронні облігації в обіг випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках у депозитарії НБУ та дилерів, які є зберігачами й клієнтами цього депозитарію. Кожен випуск електронних облігацій оформлюється глобальним сертифікатом, що зберігається у депозитарії НБУ, а самі облігації розміщуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Дохід власників цих облігацій становить різниця між номінальною вартістю, що відшкодовується власникові під час погашення облігації та її ціною придбання.
Аналогічні умови і порядок розміщення середньострокових державних облігацій. Водночас вони мають купони, а купонний період встановлено розміром у три місяці. Розмір купонного платежу за однією середньостроковою державною облігацією обчислюється за формулою:
СД = (Ном×Пр/100)/4,
де СД - розмір купонного платежу на одну середньострокову державну облігацію; Ном - номінальна вартість однієї середньострокової державної облігації; Пр - річна процентна ставка доходу за середньостроковими державними облігаціями, яка визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну.
Отримані від реалізації державних облігацій кошти спрямовуються на цілі, що визначені умовами їх випуску. Водночас вони є цінними паперами особливого типу. Відсотки за ними держава сплачує з державного бюджету. Це здатне формувати фінансові піраміди і створювати загрози для стабільності державних фінансів. Але загальна вигода державних облігацій для держави набагато перевищує можливі затрати на саму реалізацію позик. Адже акумульовані облігаційними позиками кошти юридичних і фізичних осіб суттєво полегшують і0прискорюють0вирцшення багатьох проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родоРищ природних ресурсів, на які в державному бюджеті не було коштів. Тому доцільність і кЮрисність випуску облігацій для оформленЭя державного крѵдиту не повинна ставитися під сумнів.
Приміром,0у США дѵржавні Яапери, вирішуючи багато бюджетних проблем, ёкладають знвчну часрину федерального боргу. При цьому вони вільно пђодаються і Ъупуўться за досить стабільними цінами, їх власниками стають резиденти й іноземні інвестори. Стабільність їх курсу, надійність, що гарантована авторитетом держави, та великі за обсягами випуски слугують добрим орієнтиром обґрунтування бази ціноутворення на інші види боргових зобов'язань, що, загалом, формує стабільний ринок цінних паперів.
Емітентами облігаційних позик в Україні можуть ставати підприємства усіх форм власності, будь-які господарські товариства, держава в особі центральних і місцевих органів влади. В обігу можуть перебувати іменні та пред'явницькі облігації, процентні та безпроцентні (пільгові), облігації з вільним обертанням і обмеженим колом обігу.
Студентам важливо з'ясувати специфіку обертання облігацій:
а) із змінюваним терміном заборгованості: скорочуваного терміну обігу, відкличні облігації та облігації із збільшенням терміну погашення. Узагальнено ці облігації називають розширюваними і звужуваними. Привабливість облігацій зі скорочуваним терміном для емітента полягає в полегшенні первинного розміщення облігаційної позики або за сприятливих умов застосування принципу «поновлення фінансування». Як правило, відклик облігацій здійснюється за вищою курсовою надбавкою на користь їх власників. У міжнародній практиці можливість відклику для довгострокових позик передбачається не раніше як через 5-10 років. Облігації із збільшуваним терміном обертання передбачають їх заміну на нові із збільшуваними процентними платежами інвесторам;
б) перевагами конвертовуваних і прибуткових облігацій є їх здатність приносити дещо вищий дохід. Зокрема, випуск конвертованих облігацій надає право їх власникам у визначений момент обміняти їх на вказані види цінних паперів цього ж емітента на основі так званого конверсійного коефіцієнту. Приміром, він показує скільки акцій можна отримати за одну конвертовувану облігацію;
в) емітент в свою чергу випуском конвертовуваних облігації стимулює їх розміщення і водночас послаблює вірогідність розмивання свого пакету акцій та замінює термінову позику на безтермінові акції. Інвестор при цьому отримує можливість після конвертації продати свої акції на ринку за вищими ринковими цінами й отримати додатковий дохід, вищий за середньоринковий. Протилежними цьому виду є неконвертовувані облігації.
Прибуткові облігації містять зобов'язання емітента сплачувати відсотки тільки за наявності прибутку. Такі виплати можуть носити кумулятивний характер, тобто невиплачені відсотки нагромаджуються і підлягають сплаті у наступні роки. Проте законодавством України емісія прибуткових облігацій ще не передбачена;
г) облігації, що передбачають участь емітента у прибутках, облігації з нульовим купоном (зеро-купон). Володіння такими облігаціями дозволяє приймати участь у прибутках емітента. Тобто вони надають право не тільки на фіксований відсоток, але й на визначену умовами емісії участь у прибутках емітента. Правових перешкод для емісії подібним облігаціям в Україні немає, але на заваді постає низька рентабельність підприємств.
Облігації з нульовим купоном (зеро-купоном) можуть ефективно котируватися на вторинному ринку. З наближенням терміну погашення цих облігацій величина дисконту зменшується, а їх курсова вартість зростає. Фактична виплата відсотка інвесторові за цими акціями виконується шляхом погашення облігацій на вторинному ринку за вищою викупною ціною. Ось чому прибутковість цих облігацій вища за доходи від облігацій з купонними платежами, але й ризики вищі. Важливо оволодіти механізмом емісії та обертання на ринку цінних паперів державних облігацій та казначейських векселів, особливостями купівлі й продажу урядових облігацій (ЄЄ і НН). Значні можливості в Україні для реалізації інвестиційних проектів у регіонах втрачаються в наслідок відсутності муніципальних облігаційних позик. Водночас місцеві позики скорочують відплив з регіонів коштів і стимулюють розвиток інфраструктури фондового ринку, в т.ч. й відпрацювання депозитних, біржових, розрахункових і клірингових технологій.