- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей 6
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм 36
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошовий ринок 53
- •Передмова
- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей Методичні вказівки
- •Раціоналістична й еволюційна концепції походження грошей
- •Економічна суть грошей
- •Функції грошей
- •Функції грошей
- •Форми грошей
- •Відмінності кредитних грошей від паперових
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Розвиток теорії грошей
- •Основоположні постулати класичної теорії
- •Неокласична кількісна теорія грошей
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії
- •Сучасний монетаризм
- •Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Грошово-кредитна політика в Україні
- •Термінологічний словник
- •Суть і структура грошового обороту
- •Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки
- •Модель:
- •Сучасні засоби платежу
- •Грошова маса, її агрегати і механізм дії
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Закон грошового обігу
- •Грошовий мультиплікатор
- •Методи стабілізації грошей
- •Заняття II Грошовий ринок, особливості його функціонування і стабілізації Методичні вказівки
- •Економічна суть грошового ринку
- •Загальна схема взаємозв'язку між об'єктами та інструментами грошового ринку
- •Види грошового ринку
- •Модель грошового ринку
- •Поняття попиту на гроші
- •Пропозиція грошей та механізм її реалізації
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Рівновага монетарного ринку
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи Економічна суть і структура грошової системи
- •Структура загальноекономічної політики держави та місце грошово-кредитної політики
- •Типи грошових систем
- •Грошові системи монометалевого і біметалевого обігу
- •Паперово-кредитна система грошей
- •Класифікація цілей грошово-кредитної політики цб
- •Творення грошової системи України
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Формування грошової системи ринкового зразку в Україні
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України Методичні вказівки
- •Поняття валюти
- •Валютний курс
- •Моделі валютних курсів
- •Валютний ринок
- •Класифікація валютних ринків
- •Класифікація напрямів валютних операцій
- •Ознаки конвертованості валюти
- •Валютна система і особливості її формування в Україні Національна валютна система
- •2. Ступінь конвертованості національної валюти.
- •Світова валютна система
- •Уніфікований режим валютних паритетів і курсів.
- •Регіональні валютні системи
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Гроші та інфляція Методичні вказівки Економічна суть інфляції
- •Модель початкового циклу інфляції
- •Типи інфляційного процесу
- •Пофакторний аналіз інфляції
- •Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1995-1999 pp.
- •Функції грошей в умовах інфляції
- •Рівень монетизацїї ввп в Україні
- •Вітчизняний і зарубіжний досвід долання інфляції
- •Тема 7. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем
- •Типи грошових реформ
- •Методи проведення грошових реформ
- •Грошова реформа в Україні
- •Тема 8. Етапи творення національної грошової системи в Україні Розвиток обміну та грошей
- •Кунна система грошей
- •Обіг грошей держав, до яких входили землі України
- •Гроші козацької республіки
- •Гроші Української Народної Республіки
- •Обіг російського рубля
- •Становлення сучасної грошової системи
- •Тема 9. Кредит у ринковій економіці Економічна суть кредиту
- •Межі кредиту
- •Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці
- •Основні принципи банківського кредитування
- •Функції кредиту
- •Форми і види кредиту
- •Взаємовідносини учасників лізингової угоди
- •Теорії кредиту
- •Відсоток за кредит
- •Річний дохід × на використаний позичковий капітал Середня сума капіталу, що надається в позику
- •Тема 10. Кредитні системи Методичні вказівки
- •Поняття кредитної системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •Центральний банк
- •Статус та функції Національного банку України
- •Механізм дії норм обов'язкових резервів
- •Комерційні банки, їх види й правові основи організації
- •Принципи банківського кредитування
- •Функції банківської системи в ринковій економіці
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути Економічна суть і функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
- •Сучасні види скфі та їх операції
- •Характерні ознаки і функції міжбанківських об'єднань
- •Тема 12. Вексель та вексельний обіг Методичні рекомендації
- •Порівняльна характеристика банкнот і векселів
- •Особливості вексельних зобов'язань
- •Норми вексельного права
- •Форми і функції векселів
- •Найпростіша форма обігу простого векселя
- •Реалізація вексельних операцій
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Цінні папери в системі кредиту Методичні вказівки
- •Функції цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Операції з цінними паперами
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Тема 14. Акції та операції з ними Методичні вказівки
- •Види акцій
- •Види акцій за обсягом прав інвесторів
- •Власний акціонерний капітал сша
- •Статутний фонд
- •Дохід власників акцій
- •Рекомендована література
- •Тема 15. Механізм функціонування облігаційного кредиту Методичні вказівки
- •Види облігацій
- •Класифікація облігацій
- •Державні позики
- •Муніципальні позики
- •Корпоративні облігації
- •Доходи власників облігацій
- •Термінологічний словник
- •Тема 16. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм Ринок цінних паперів, його суть та структура
- •Біржовий ринок цінних паперів
- •Ринок цінних паперів та його основні функції
- •Концепція розвитку ринку цінних паперів
- •Небіржовий ринок цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Співвідношення ввп та показників фондових ринках, млрд. Дол.
- •Структура світового ринку паперів, млрд. Дол.
- •Обсяги торгів на організованих ринках 1996-1999 pp., млн. Грн.
Ознаки конвертованості валюти
Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов'язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземні валюти. Конвертація національної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.
Раніше, в умовах золотомонетного стандарту, конвертованість означала гарантовану здатність будь-якої національної валюти обертатися на інші валюти або на золото у процесі вільного обміну за офіційно встановленим паритетом. Після вилучення золота з грошового обігу конвертованість тлумачиться як валютно-фінансовий режим, що дає змогу у зовнішньоекономічних операціях здійснювати вільний обмін національних грошових одиниць на чужоземні. Як економічна категорія конвертованість означає повну свободу будь-якого підприємства чи особи вільно і без обмежень брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, мати право вільно купувати, продавати або обмінювати національну валюту на іноземну за існуючим курсом без будь-яких обмежень чи втручання держави. Водночас конвертованість виражає високий рівень товарно-грошових відносин і стан економіки та цілий механізм прямого зв'язку внутрішнього ринку зі світовим, з відповідною відкритістю економіки і багатосторонністю торгівлі. Умовами конвертованості виступають:
Основними критеріями конвертованості національної валюти є:
наявність високорозвиненого і динамічно зростаючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін;
достатньо розвинений і диверсифікований рівень національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями;
розширення виробничого потенціалу має не лише пов'язуватися з потребами власного ринку, а й узгоджуватися з можливостями зовнішнього ринку;
наявність валютних резервів, які потрібні для підтримання стабільності міжнародних розрахунків на час можливих відхилень рівноваги платіжного балансу. Покриваючи розриви у платежах, країна створює необхідні умови для покращання ситуації без девальвації.
В умовах конвертованості національної валюти країна отримує можливості підключення економіки до світового ринку, а взаємодія внутрішнього і зовнішнього ринку дозволяє оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон'юнктури, постійно пристосовувати національні умови до світових і вирівнювати їх за найважливішими параметрами: цінами, затратами виробництва, якісними характеристиками продукції тощо. Для забезпечення конвертованості національної валюти необхідні певні умови. Провідними з них є: реальний та єдиний курс валюти; свобода доступу до чужоземної валюти; офіційний або вільний валютний ринок; зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності; виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей у внутрішньому товарно-грошовому обороті.
Залежно від відсутності чи наявності валютних обмежень, а також від кола осіб і організацій, що допущенні до вільного використання валюти, розрізняють повну конвертованість, часткову і повну неконвертованість валют.
Повна конвертованість означає:
а) відсутність будь-яких валютних обмежень у всіх поточних і фінансових операціях як для резидентів, так і нерезидентів (іноземних фізичних і юридичних осіб);
б) необмежене право для вітчизняних та іноземних юридичних і фізичних осіб обмінювати будь-яку кількість національної валюти на одну з міжнародних резервних валют та мати валютні кошти на депозитних рахунках у банках;
в) наявність розвиненого міжбанківського ринку та невисокі темпи інфляції;
г) відкритість економіки, вільне пересування товарів, капіталів і праці.
Повна конвертованість позитивно впливає на динаміку розвитку країни, який стимулюється перевагами використання національної валюти у зовнішньоекономічних розрахунках, проникненням на найвигідніші ринки збуту і закупівель необхідних товарів, підвищенням конкурентноздатності і кращого технологічного забезпечення під тиском зовнішніх конкурентів. Межі свободи вибору учасників зовнішньоекономічної діяльності у обсязі повної конвертованості можна відобразити схемою.
Досягнення конвертованості у поточних операціях слугує добрим знаряддям лібералізації зовнішньої торгівлі, стимулює створення конкурентного середовища і формування відповідності внутрішніх цін світовим. Конвертованість для інвестиційних операцій означає здатність національної грошової одиниці перетворюватися на іноземні валюти у операціях, які пов'язані з купівлею-продажем фінансових активів, наданням і отриманням кредитів і позичок у забезпеченні інвестицій.
Вільна конвертованість на золото більшості національних валют діяла до початку першої світової війни. Після Генуезької конференції було відновлено обмежену конвертованість, або, як кажуть, часткову конвертованість. Проте негараздами світової кризи 1929-1933 pp. і скасуванням золотого стандарту конвертованість більшості національних валют перестала існувати. Виняток становив лише долар. Припинення його обміну на золото у 1971 р. означало, що й долар перестав бути конвертованим у повному розумінні цього поняття. Вільна конвертованість національних валют в сучасному розумінні властива вже понад 30 валютам. Зняття валютних обмежень в інших країнах також наближає їх валюти до режиму конвертованості.
Часткова конвертованість валюти передбачає збереження тих або інших обмежень у певних сферах зовнішньоекономічної діяльності. Обмеження можуть поширюватися також на певні категорії власників. Наприклад, якщо конвертація національної валюти дозволяється тільки нерезидентам, то її називають зовнішньою конвертованістю, якщо для резидентів - внутрішньою. Поширення конвертованості лише на поточні валютні операції означає досягнення поточної конвертованості, для забезпечення руху капіталів - капітальної конвертованості тощо.
Як правило, часткова конвертованість виникає за потреб запровадження конвертованості національної валюти у поточних операціях і недоцільності (до досягнення певних економічних зрушень в середині країни) повної конвертованості. Перехід від неконвертованості до конвертованості національної валюти також розпочинається із запровадження часткової конвертованості і, насамперед, у поточних валютних операціях. Вона може бути або внутрішньою або зовнішньою. Поточна конвертованість для нерезидентів і резидентів стимулює розвиток зовнішньоекономічних зв'язків даної країни, формує внутрішнє конкурентне середовище і світові ціни, розширює споживання населення шляхом імпорту. Якраз таку модель поступового запровадження конвертованості гривні реалізує нині Україна. Загалом, до обмеженої конвертованості нині вдається переважна більшість країн світу (понад 160 національних валют країн - членів МВФ зобов'язалися просуватися до повної ліквідації обмежень).
Досвід використання статусу обмеженої конвертованості національних валют країн Західної Європи переконує, що досягнення вільної конвертованості тут здійснювалося на основі багаторічних реформ економіки і проведення ефективних грошових реформ, зростання інтенсивності міжнародного обміну, поглиблення міжнародного поділу праці, а також радикальних зрушень у валютній сфері. Слід наголосити, що Україна хоч і має свої особливості, проте причини прискорення досягнення конвертованості гривні значною мірою тотожні закордонному досвіду. Зокрема, конвертованість гривні забезпечить входження економіки України у світовий ринок і означатиме безперешкодне формування науково обґрунтованих цін та подолання наслідків деформованого ціноутворення. Більш того, держава отримає вагомі важелі для формування середовища регульованої конкуренції, яка шляхом зниження цін стимулюватиме впровадження матеріалозберігаючих технологій, обмеження енергоємності продукції та піднесення її якості у більшості товаровиробників.
Валютна конвертованість не суперечить збереженню певних обмежень у зовнішньоекономічній діяльності, але вона різко контрастує елементам монополії зовнішньої торгівлі, забороні валютних операцій, одержавленню всіх сфер господарського життя, що властиві адміністративно-командній системі і характеризують режим повної неконвертованості валюти. Найбільш неконвертованою була валюта СРСР. Режимові неконвертованості радянського рубля властиві були такі негативні риси:
валютна монополія;
повна ізоляція сфери зовнішніх розрахунків від внутрішнього платіжного обороту;
розподіл централізованих валютних ресурсів за цільовим призначенням згідно з детальними планами імпорту і зведеним валютним планом;
надуманість і необґрунтованість офіційного курсу рубля стосовно іншим валютам, що позбавляло офіційно встановлений курс будь-якого економічного сенсу.
Адміністративні дозволи на зовнішньоекономічну діяльність не зацікавлювали підприємства досягати ефективного співвідношення витрат і надходжень від власної діяльності, тому що державний бюджет фінансував будь-які витрати, а валюту вони отримували з держаного комітету зовнішньоекономічних зв'язків, не дбаючи ні про ефективність результатів зовнішньої торгівлі, ні про раціональні витрати отриманих доходів. Недоступною для виробників була також необхідна для ефективних рішень інформація про валютне становище закордонних контрагентів. Отже, ці та інші фактори формували середовище повної цінової й товарної неконвертованості, недотримання принципів формування інтернаціональної вартості за затратами та невідповідність світовим стандартам асортименту і якості продукції радянських підприємств.
Зауважимо, що неконвертованість інколи здатна охопити навіть конвертовані валюти. Це трапляється переважно тоді, коли попит на іноземну валюту перевищує сумарні розміри її надходжень від експорту, а також резерви, кредити і прибуток капіталу з інших джерел. Для погашення можливих негативних процесів держава встановлює рівновагу попиту і пропозиції на ринку валют шляхом тимчасового введення нормативного розподілу валюти та інші обмеження до завершення оздоровчих заходів. При цьому розрізняють три основні причини неконвертованості: завищений курс національної валюти, нераціональні внутрішні ціни, товарна неконвертованість.
Проблема конвертованості гривні вже переросла у практичну площину розбудови економіки та її експортного потенціалу, ліквідацію від'ємного сальдо платіжного балансу, формування достатніх валютних резервів. На черзі радикальні зміни у техніці і технологіях. Щоб співвідношення української гривні до іноземних валют забезпечувало еквівалентність міжнародних розрахунків, необхідно формувати таку систему економічних відносин, в якій підприємства прагнутимуть більше заробляти українських грошей. Тому гривня має бути економічно міцною і конкурентноздатною. Удосконалюючи виробництво і підносячи якість продукції, Україна має виробляти належну масу привабливих товарів, купувати які будуть зовнішні партнери за українські гроші. Внаслідок цього зросте попит на гривні у ділових угодах і сформуються умови вільної конвертованості української валюти.