- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей 6
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм 36
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошовий ринок 53
- •Передмова
- •Тема 1. Економічна суть і функції грошей Методичні вказівки
- •Раціоналістична й еволюційна концепції походження грошей
- •Економічна суть грошей
- •Функції грошей
- •Функції грошей
- •Форми грошей
- •Відмінності кредитних грошей від паперових
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Розвиток теорії грошей
- •Основоположні постулати класичної теорії
- •Неокласична кількісна теорія грошей
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії
- •Сучасний монетаризм
- •Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Грошово-кредитна політика в Україні
- •Термінологічний словник
- •Суть і структура грошового обороту
- •Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки
- •Модель:
- •Сучасні засоби платежу
- •Грошова маса, її агрегати і механізм дії
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Закон грошового обігу
- •Грошовий мультиплікатор
- •Методи стабілізації грошей
- •Заняття II Грошовий ринок, особливості його функціонування і стабілізації Методичні вказівки
- •Економічна суть грошового ринку
- •Загальна схема взаємозв'язку між об'єктами та інструментами грошового ринку
- •Види грошового ринку
- •Модель грошового ринку
- •Поняття попиту на гроші
- •Пропозиція грошей та механізм її реалізації
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Рівновага монетарного ринку
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи Економічна суть і структура грошової системи
- •Структура загальноекономічної політики держави та місце грошово-кредитної політики
- •Типи грошових систем
- •Грошові системи монометалевого і біметалевого обігу
- •Паперово-кредитна система грошей
- •Класифікація цілей грошово-кредитної політики цб
- •Творення грошової системи України
- •Провідні складові елементи грошової системи України
- •Формування грошової системи ринкового зразку в Україні
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України Методичні вказівки
- •Поняття валюти
- •Валютний курс
- •Моделі валютних курсів
- •Валютний ринок
- •Класифікація валютних ринків
- •Класифікація напрямів валютних операцій
- •Ознаки конвертованості валюти
- •Валютна система і особливості її формування в Україні Національна валютна система
- •2. Ступінь конвертованості національної валюти.
- •Світова валютна система
- •Уніфікований режим валютних паритетів і курсів.
- •Регіональні валютні системи
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 6. Гроші та інфляція Методичні вказівки Економічна суть інфляції
- •Модель початкового циклу інфляції
- •Типи інфляційного процесу
- •Пофакторний аналіз інфляції
- •Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1995-1999 pp.
- •Функції грошей в умовах інфляції
- •Рівень монетизацїї ввп в Україні
- •Вітчизняний і зарубіжний досвід долання інфляції
- •Тема 7. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем
- •Типи грошових реформ
- •Методи проведення грошових реформ
- •Грошова реформа в Україні
- •Тема 8. Етапи творення національної грошової системи в Україні Розвиток обміну та грошей
- •Кунна система грошей
- •Обіг грошей держав, до яких входили землі України
- •Гроші козацької республіки
- •Гроші Української Народної Республіки
- •Обіг російського рубля
- •Становлення сучасної грошової системи
- •Тема 9. Кредит у ринковій економіці Економічна суть кредиту
- •Межі кредиту
- •Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці
- •Основні принципи банківського кредитування
- •Функції кредиту
- •Форми і види кредиту
- •Взаємовідносини учасників лізингової угоди
- •Теорії кредиту
- •Відсоток за кредит
- •Річний дохід × на використаний позичковий капітал Середня сума капіталу, що надається в позику
- •Тема 10. Кредитні системи Методичні вказівки
- •Поняття кредитної системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •Центральний банк
- •Статус та функції Національного банку України
- •Механізм дії норм обов'язкових резервів
- •Комерційні банки, їх види й правові основи організації
- •Принципи банківського кредитування
- •Функції банківської системи в ринковій економіці
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Тема 11. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути Економічна суть і функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
- •Сучасні види скфі та їх операції
- •Характерні ознаки і функції міжбанківських об'єднань
- •Тема 12. Вексель та вексельний обіг Методичні рекомендації
- •Порівняльна характеристика банкнот і векселів
- •Особливості вексельних зобов'язань
- •Норми вексельного права
- •Форми і функції векселів
- •Найпростіша форма обігу простого векселя
- •Реалізація вексельних операцій
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Цінні папери в системі кредиту Методичні вказівки
- •Функції цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Операції з цінними паперами
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Тема 14. Акції та операції з ними Методичні вказівки
- •Види акцій
- •Види акцій за обсягом прав інвесторів
- •Власний акціонерний капітал сша
- •Статутний фонд
- •Дохід власників акцій
- •Рекомендована література
- •Тема 15. Механізм функціонування облігаційного кредиту Методичні вказівки
- •Види облігацій
- •Класифікація облігацій
- •Державні позики
- •Муніципальні позики
- •Корпоративні облігації
- •Доходи власників облігацій
- •Термінологічний словник
- •Тема 16. Фондовий ринок, його організаційна структура й операційний механізм Ринок цінних паперів, його суть та структура
- •Біржовий ринок цінних паперів
- •Ринок цінних паперів та його основні функції
- •Концепція розвитку ринку цінних паперів
- •Небіржовий ринок цінних паперів
- •Відмінні особливості небіржового ринку цінних паперів
- •Перелік основних фінансових засобів сша
- •Співвідношення ввп та показників фондових ринках, млрд. Дол.
- •Структура світового ринку паперів, млрд. Дол.
- •Обсяги торгів на організованих ринках 1996-1999 pp., млн. Грн.
Тема 8. Етапи творення національної грошової системи в Україні Розвиток обміну та грошей
Грошова система України, як встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошей, має давні історичні традиції, що сягають доби здобутків України-Русі, козацької республіки, Української Народної Республіки і часів нинішнього державотворення. Вже в минулому українська держава створила свою грошову одиницю - гривню і налагодила її обертання у грошові одиниці інших країн, діяла своя фінансова система, широкого розвитку набрали зовнішньоекономічні зв'язки, що було знаком суверенності держави і відображенням розвитку товарно-грошових відносин.
Студенти мають засвоїти історичні традиції державотворення і формування національної грошової системи в Україні в контексті загальнонаціонального досвіду.
Зростання ролі грошей та розвиток їх функцій визначалися процесом розвитку продуктивних сил тогочасного суспільства. Об'єктивною потребою власних грошей стали внутрішні економічні причини, які найтісніше перепліталися з політичними. Провідною з них є утворення і розвиток держави. Державний суверенітет, потреби мати реальний важіль для контролю власної території, регулювання фінансово-кредитної системи, комплексного розвитку самодостатньої національної економіки об'єктивно вимагали від держави мати власні національні гроші. Об'єктивні передумови становлення товарно-грошових відносин і грошей на території України за переконливими свідченнями історичних джерел нічим не відрізняються від загальнолюдського досвіду. Нинішній процес становлення і вдосконалення грошової системи в Україні відображає давні історичні традиції і є четвертою спробою українського народу побудувати власну державність та її найважливіший атрибут - гроші. Найдавнішими відомими з археологічних досліджень металевими грошовими знаками були монети грецьких міст Тири, Ольвії, Херсонесу Таврійського, Пантікапею та інших поселень північного Причорномор'я. Зокрема, у Херсонесі Таврійському діяв монетний двір, який для обслуговування внутрішнього ринку карбував мідні монети.
В Ольвії в обігу спочатку перебували зливки міді у вигляді дельфінів, що оберталися як товарно-грошові цінності. Пізніше, у IV ст. до н.е., тут розпочали карбувати великі круглі монети. Крім цього, у скарбах знаходять значну кількість давньоримських денаріїв, візантійських срібних гексаграм, мідних фолісів, арабські диргеми. Останні, обслуговуючи торгівельні операції, потрапляли в Київську Русь і разом з іншими монетами ставали засобом місцевого монетного обігу та набули назви «ногата». Грошовий рахунок для торгівельних й інших операцій проводився так:
1 гривня (68,22 г срібла) = 20 ногатам (3,41 г) = 25 кунам (2,73 г) = 50 резанам (1,3 г срібла) або 100 векшам-веверицям.
Кунна система грошей
За часів України-Русі довершеного розвитку набула кунна система грошей, основу якої становила гривня у вигляді золотого і срібного зливків, векші і вевериці - одиниць нижчих номіналів. Вони тлумачаться подвійно: як хутра (шкіряні гроші) і як металеві гроші. Серед відомих монет того історичного часу відомі золоті монети Князя Володимира Святославовича (4,2 г золота) і срібні монети. Карбування монет не тільки відображало момент приходу князя до влади, а й свідчило про наявність відповідних державницьких традицій. Але головним був економічний зміст. Монети попадали в канали товарно-грошового обігу, виконували функції грошей і становили основу кунної системи грошей. Срібну монету крім Володимира карбували його син Ярослав Новгородський, небіж Святослав Турівський, не досить відомий історикам князь Петро. Срібні зливки використовувалися для великих торгівельних операцій, а кунні номінали нижчого гатунку - куна, векша-вевериця були хутрами або шкірами, як могли бути й металевими грошима.
Кунні хутрово-шкіряні номінали постійно згадуються в багатьох історичних джерелах. Вони як гроші вперше згадуються у стародавньому Карфагені в V ст. до н.е., тривалий історичний період були основою грошових систем Скандинавії і навіть у 1816-1826 pp. випускалися в обіг Російсько-Американською компанією на Алясці обсягом 10 тис. грошових знаків на загальну суму 42 тис. тогочасних рублів.
Категорія «гривня» вживалася за часів України-Русі у троякому розумінні. По-перше, як основна лічильна одиниця кунної системи грошей. Як свідчать чисельні згадки відомого історичного документу «Руська правда», гривня, об'єднуючи всі номінали кунної системи, своєю вартістю розмінювалася на менші номінали, якими були 1 ногата = 1/20 гривні; 1 куна = 1/25 гривні, а пізніше 1/50; 1 резана = 1/50 гривні; векша або вевериця - орієнтовно дорівнювала 1/100 гривні. При цьому лічильна грошова одиниця гривня орієнтовно дорівнювала 68,22 г чистого срібла. Інші одиниці - ногата, куна, резана, векша-вевериця - могли бути і металевими диргемами різних гатунків або ж частинами їх, як могли бути і хутрами чи шкірами. Є й інші твердження: ногата і резана були срібними диргемами або їх частинами, а куна і векша - хутрами чи шкірами.
По-друге, категорія «гривня» виражала назву срібного зливку грошового призначення, що використовувався для обслуговування досить значних за обсягом фінансових операцій. Досить часто срібні гривневі зливки мали різну форму і вагу. Зокрема, гривня київська, що карбувалася у ХІ-ХІІ ст. мала форму шестигранника, а вага такого зливка срібла становила 160 г. Дещо іншої форми був шестигранник срібла, що карбувався у XIII ст. і важив 196 г. Чернігівська гривня була ромбовидної форми з розплесканими язичками і важила 196 г. На території нинішньої України у знайдених скарбах зустрічаються також срібні гривні паличкоподібної форми новгородського зразку, короткі човникоподібні гривні вагою 196 г срібла, можливо татарського походження, що карбувалися орієнтовно у XIV ст.
Відомо, що гривня карбувалася також із золота. Нині відомі у світі лише 11 золотих монет гривні князя Володимира. Рідкість золотих монет дає підставу допускати, що золоті гривні з'являлися переважно на знак приходу князя до влади, а срібні вживалися як грошовий еквівалент великих торгівельних і фінансових операцій. Поряд з місцевими монетами і хутряними номіналами в грошовому обігу України-Русі широко використовувалися арабські і візантійські монети, а пізніше грошові знаки європейських країн. Це пояснюється тим, що їх вартість визначалася на основі вагового вмісту чистого коштовного металу, а держава, не заперечуючи іноземну форму карбування, сприяла їх адаптації для обслуговування внутрішнього і зовнішнього обороту.
По-третє, гривня вживалася як вагова одиниця. Як ознака ваги гривня становила 409,5 г. Ймовірно, що це було запозичено ще у IX ст. у арабського сходу. Отже, впровадження 2-16 вересня 1996 р. гривні не тільки означало відродження однієї з найстаріших в історії Європи грошової одиниці колись великої держави, а й повернення гривні як основного засобу захисту державних і суспільних інтересів України і основи національної грошової та фінансово-кредитної систем. Ще за часів України-Русі гривня набула усіх функцій повноцінних грошей. Вона діяла:
а) як міра вартості у визначенні цін товарів на внутрішньому ринку, фіскальних та інших платежах й у міжнародних торгівельних стосунках;
б) засіб обігу, що забезпечував обмін товарів і перетворювався у торговий капітал;
в) як засіб платежу, що поступово перетворив натуральні повинності у грошові платежі у формі фіксованих податкових платежів;
г) як засіб утворення скарбів;
д) як світові гроші, тобто гривня діяла засобом міжнародних торгівельних розрахунків з купцями Скандинавії, Візантії та ін. Поява «Статуту про рези» (проценти) засвідчує, що в XI-XII ст. товарно-грошові відносини набули значного розвитку, збут товарів у кредит отримав законодавче врегулювання та підтримку великого князя. За надання у кредит товарів належна плата іноді дорівнювала 50% суми боргу.